АвВА INFO 🇺🇦

Допомога, що має значення в Авдіївському хабі в Кривому РозіВ Авдіївському хабі допомоги ВПО «Новим криворіжцям», який працює на базі дитячої бібліотеки 9 Green Planet, відбулася видача гуманітарної допомоги для родин з Авдіївської та Очеретинської громад.Завдяки підтримці надійних і щирих партнерів з Великої Британії 🇬🇧 Cornwall & Devon sending love to Ukraine та Благодійних фондів Pomagajmy Sobie Nawzajem і Blago Life, українські родини отримали вкрай необхідну допомогу.До складу підтримки увійшли дитячі підгузки, жіночі та чоловічі урологічні вироби, гігієнічні прокладки для жінок, а також спеціалізовані медичні засоби, які є особливо важливими для людей літнього віку, осіб з інвалідністю та сімей з маленькими дітьми.Для внутрішньо переміщених родин ця допомога стала важливою підтримкою в повсякденному житті, допомогла полегшити складні побутові умови та дала відчуття турботи, уваги й людської підтримки у непростий для країни час.Авдіївська громада щиро дякує партнерам з Великої Британії 🇬🇧 Cornwall & Devon sending love to Ukraine та Благодійним фондам Pomagajmy Sobie Nawzajem і Blago Life за небайдужість, підтримку та теплі серця. Разом ми сильніші 💙💛.

🏆 Сила, грація та перемога: Авдіївський хаб в гостях у кінної еліти Жашкова!🚌 Днями відбулася неймовірна подія, яка подарувала світло та радість відвідувачам соціального хабу в Умані «Авдіївка. Вільні люди. Так було, так буде.». Дорослі і діти з внутрішньо переміщених сімей вирушили на захоплюючу екскурсію до Жашківського кінного заводу. Це був день, сповнений відкриттів, емоцій та відчуття спортивного свята!🔬 Екскурсія комплексом розпочалась з кінного двору «Parade Allure». Тут, завдяки науковому підходу та великій любові до тварин, народжується справжня кінна еліта! Нам розповіли про унікальні породи, які вирощуються на заводі, про їхні родоводи та спортивні досягнення. Ми побачили, як коники народжуються, отримують належний догляд, тренуються та розвиваються, аби згодом стати переможцями престижних змагань. 🏇 Головною подією стало відвідування відкритих регіональних змагань з подолання перешкод (конкур) — Кубок Winter Parade Allure. Екскурсанти мали унікальну можливість побачити виступи справжніх професіоналів та їхніх граційних чотириногих партнерів.🏅 Стрибки, швидкість та філігранна техніка вершників тримали в напрузі від першої до останньої хвилини. Діти та дорослі активно вболівали за учасників, відчуваючи спільний адреналін змагань.🙏 Дякуємо керівництву Жашківського кінного заводу та фахівцю відділення інклюзивного соціально-реабілітаційного туризму УПСЗН Уманської міської ради за можливість доторкнутися до світу великого спорту та красивих тварин!💯 Пам’ятайте: навіть у найтемніші часи є місце для світла, краси та перемог!

АВДІЇВСЬКІЙ МВА ПЛАСТУНИ ТРАДИЦІЙНО ПЕРЕДАЛИ ВИФЛЕЄМСЬКИЙ ВОГОНЬ МИРУ 🔥Цьогорічна подорож Вифлеємського вогню миру знову стала частиною великого міжнародного ланцюга єдності. Запалений у Вифлеємі, він традиційно пройшов шлях через європейські скаутські спільноти - від Австрії до Польщі, а далі був переданий українським пластунам, щоб дістатися різних куточків країни.Для України цей вогонь давно перестав бути лише різдвяним символом. У час війни він набув особливого змісту - як знак людської солідарності, внутрішнього світла та відповідальності за мир, який не з’являється сам по собі.Попри складні обставини, пов’язані з війною, традиція передачі Вифлеємського вогню миру цього року була збережена й на сході країни. Пластуни передали його представникам Авдіївської міської військової адміністрації, продовживши зв’язок між поколіннями та спільнотами, які тримаються разом незалежно від умов.Вифлеємський вогонь прийняв виконуючий обов’язки начальника Авдіївської МВА Євген Удовенко разом із працівниками адміністрації. Під час символічної церемонії були запалені свічки - як знак спільної молитви та надії за українських захисників, за витримку людей і за мир, який обов’язково прийде після перемоги над злом.Передача вогню стала тихим, але промовистим моментом зосередженості - без гучних слів, зате з глибоким усвідомленням того, що світло потребує людських рук, аби не згаснути.На згадку про подію учасники зробили спільне фото, а юні пластуни, які разом зі старшою представницею Пласту доставили Вифлеємський вогонь миру, отримали солодкі подарунки як знак вдячності та підтримки.Недарма засновник традиції поширення Вифлеємського вогню в Європі Гюнтер Хартл зазначав: «Вифлеємський вогонь - це не магія, яка миттєво приносить мир. Це нагадування про те, що кожна людина має докладати зусиль, аби мир став можливим».

МІЖ ФРОНТОМ І ТИШЕЮ: АВДІЇВСЬКІ СЕНСИ - НА ВИСТАВЦІ «ЖИТТЄПИС» У КРОПИВНИЦЬКОМУ Коли місто втрачає стіни, залишається пам’ять. Коли зникають контури вулиць, залишається мистецтво.Саме тому виставка «Життєпис», що відкрилась 2 грудня у Кропивницькому музеї мистецтв і триватиме протягом місяця (із можливим продовженням), стала не просто культурною подією - вона перетворила музейний простір на живу розповідь про шлях митця - автора експозиції Олександра Брітцева, на якому йому зустрілась і Авдіївка. Та Авдіївка, яку ми носимо у серці, навіть якщо тимчасово розділені кілометрами.Виставка Олександра Брітцева «Життєпис», яку урочисто відкрили директорка Музею мистецтв Тетяна Ткаченко і куратор виставки Анатолій Кімнатний, - це візуальний наратив творчої еволюції художника. Відвідувачі можуть побачити 32 полотна, створені в різні періоди життя митця, що зібрані в єдину щиру, філософську та дуже особисту історію.Попри різноманіття тем і стилів, особливої уваги привертають роботи, пов’язані з Авдіївкою. Лише кілька полотен напряму відсилають до міста - прообрази тих самих муралів, що колись з’явилися на стінах фронтової Авдіївки: «Козак Мамай» та «Мати Всесвіт». На виставці ці образи звучать інакше - з глибшим зануренням у символіку. На полотні вони здаються ближчими, ніби дозволяють розглянути шари змістів, які на муралах були сховані за монументальністю форми.Та «Життєпис» - це не лише про Авдіївку. Це про шлях художника і про те, як змінюється людина разом із часом. У виставковій залі поруч із філософськими картинами - роботи, що дихають світлом, ніжністю, внутрішньою свободою. Усі разом вони нагадують перегортання сторінок особистого щоденника, де кожен мазок фіксує момент, думку, переживання.Важливою частиною експозиції стала участь родини митця. Разом із роботами Олександра Брітцева в інших залах музею представлені картини його дружини Неллі Кірман і сина Зоряна. Це створює відчуття цілісної творчої історії, де три різні голоси звучать у гармонії, перегукуються, але зберігають власну інтонацію. Родинна присутність надала виставці теплоти, щирості та глибини.На відкриття «Життєпису» завітали представники різних громад та спільнот. Серед гостей були представник адміністрації Кропивницького, переселенці з Донеччини, близькі та друзі митців, мешканці і гості міста, а також завітав привітати з відкриттям місцевий художник з Нової ОсотиФедір Лагно. Особливо зворушливою стала присутність бойової волонтерки Ірини Коляси, яка після культурної події вирушила на Донбас - до українських захисників. Завітали також волонтери з Олександрівки Володимир Ковтун із дружиною, чия підтримка мистецьких та гуманітарних ініціатив давно стала частиною їхнього особистого фронту.Виставка «Життєпис» - це простір, де зустрілися різні історії, різні долі й різні міста. Тут Кропивницький прийняв частинку Авдіївки - не в руїнах, а в образах, народжених у мирний час і збережених попри війну. Це нагадування про те, що мистецтво завжди переживає обставини, а міста живуть у людях навіть тоді, коли їх немає на мапі сьогодення. І, можливо, саме такі виставки повертають нам віру в те, що культурна пам’ять здатна долати будь-яку відстань і будь-яку втрату.__________8 грудня 2025 року Олександр Брітцев отримав обласну премію О. Осмеркіна в галузі мистецтва та мистецтвознавства у номінації "Новітні спрямування" - мурали створені протягом 2022-2025 р.р. в місті Кропивницькому та області.Детальніше про виставку- у відео https://youtu.be/RRudhPNenno?si=2wl_fdyjR97I1Qb0

🗓️ Щороку 10 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день прав людини. Ця дата є однією з найважливіших у міжнародному календарі, адже вона знаменує річницю ухвалення Загальної декларації прав людини — фундаментального документа, що проголосив рівність і гідність кожної людини.📌 Важливість Дня прав людини сьогодні:Міжнародний день прав людини — це не просто святкування, це нагадування про наш спільний обов'язок:1. Постійна пильність: У сучасному світі, де тривають збройні конфлікти, а демократичні інститути зазнають випробувань, дотримання прав людини залишається найгострішою проблемою.2. Глобальна солідарність: Цей день підкреслює необхідність солідарності у протидії дискримінації, несправедливості та насильству.3. Освіта та обізнаність: Повага до прав людини починається з кожного з нас: Підвищення обізнаності, особливо серед молоді, є ключем до побудови гуманного суспільства.В умовах повномасштабної агресії проти України, коли щодня порушуються основоположні права мільйонів громадян, значення цього дня набуває особливої ваги. Він є символом нашої боротьби за свободу, незалежність і право на гідне життя у своїй державі, гарантоване міжнародним правом.➡️ 10 грудня — це день, коли ми підтверджуємо, що Права людини — це наша спільна, невід'ємна реальність, яка захищає кожного з нас і формує основу для кращого майбутнього.❗️ Якщо ваші права порушено, звертайтеся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:✔️ за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;💻 У на електронну пошту:[email protected];📞 за номерами телефонів: 0 800 50 1720; 044 299 74 08.#16_днів_проти_насильства

Озброєні знанням: Кампанія «16 днів проти насильства» в Авдіївському хабі в Умані🎗️ Щороку з 25 листопада по 10 грудня в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Ці дати є символічними, адже вони охоплюють ключові міжнародні дати, пов’язані з правами людини та захистом від насильства.👩‍🏫 Упродовж усього періоду акції в соціальному хабі в Умані «Авдіївка. Вільні люди. Так було, так буде.» спільно з колегами з УПСЗН Уманської міської ради, ми провели чимало важливих заходів:♀️ До Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок:🔹 Бесіда-тренінг «Життя без насильства» для внутрішньо переміщених осіб спільно з психологом УПСЗН.🔹 Інформаційно-просвітницька вулична акція. Ми підвищували обізнаність про способи подолання та відвернення насильства, поширювали буклети з корисною інформацією та контактами допомоги.🔹 Тренінг з елементами квесту для студентів Уманського національного університету спільно з фахівцями Служби первинного соціально-психологічного консультування.♿ До Міжнародного дня людей з інвалідністю:Цікава тематична зустріч та заняття з оздоровчого дозвілля для людей літнього віку та внутрішньо переміщених осіб.🔈 Координаторка хабу також долучилася до важливих стратегічних обговорень:🔹 Участь у засіданні круглого столу в Уманській міській територіальній громаді.🔹 Онлайн засідання регіональної координаційної ради з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми (Донецька область).💯 Поінформований – значить озброєний! Не мовчіть. Захистіть 🛡️ себе, і цим ви зробите перший крок до захисту інших.

🎃 Гарбузові посиденьки у Броварах🍂 У гуманітарному хабі «Авдіївка. ВПОраємось! Бровари» відсвяткували теплий і душевний День гарбуза — свято смаків, щирих розмов і гарного настрою. Це була зустріч, де осінь відчулась у кожній дрібниці: від аромату страв до затишної атмосфери спілкування.Почали зі знайомства з гарбузом — справжнім рекордсменом осені. Чи знали ви, що у світі існує понад 800 його сортів? А що гарбуз складається на 90% з води, але при цьому має величезну кількість вітамінів? І що найбільший гарбуз у світі важив понад 1 тонну? Такі факти здивували й розвеселили гостей.🍛 Пані Тетяна подарувала свято смаку, приготувавши традиційну гарбузову кашу. Її колір був сонячним, а смак — ніжним і по-справжньому домашнім. Гості одностайно відзначили: «Таку кашу хочеться їсти ложкою й не зупинятися!»🥧 Пані Наталя прийшла зі справжнім кулінарним шедевром — пирогом «Осіння ніжність». У начинці — творог, гарбуз, горіхи та родзинки, а аромат заполонив усю кімнату. Учасниці одразу запитували рецепт, бо така смакота не може залишити байдужими.🍮 Пані Ірина здивувала всіх творчим підходом і приготувала… гарбузове желе! Як саме вона перетворила звичайний гарбуз на ніжний десерт — присутні дізналися під час зустрічі. Було і цікаво, і дуже смачно.☕️ Поважна пані Ольга подбала про атмосферу гостинності — принесла чай з лимоном, фрукти та смаколики, що чудово доповнили святковий стіл. Завдяки її теплу та турботі посиденьки стали ще затишнішими.💛🤗 Ми щиро вдячні всім учасницям за активність, доброту й бажання творити затишок разом! Запрошуємо всіх охочих долучатися до наступних зустрічей у клубі «СуперВІК», який працює на базі нашого гуманітарного хабу в Броварах.

В ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОМУ РАЙОНІ ВШАНУВАЛИ МІСЦЕВИХ ЗАХИСНИКІВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ПРИ ОБОРОНІ АВДІЇВКИ Керівництво Покровської районної держадміністрації на чолі з Володимиром Колосовим та Авдіївська міська військова адміністрація під керівництвом Віталія Барабаш здійснили робочий візит до міста Олександрія Кіровоградської області, де взяли участь у заході із вшанування пам’яті загиблих мешканців Олександрійського району, які віддали свої життя, обороняючи Авдіївську громаду.Разом із представниками місцевої влади, начальником Олександрійської районної військової адміністрації Ольгою Коріненко та членами родин полеглих військовослужбовців було вшановано мужність і жертовність Героїв, що стали на захист України.Під час церемонії відбулося урочисте вручення Пам’ятної відзнаки Авдіївської міської військової адміністрації - медалі «За оборону Авдіївки». Ця нагорода присвоюється за участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, за особисту мужність, стійкість, незламність духу, вагомий внесок у захист державного суверенітету та сумлінне виконання службових обов’язків безпосередньо під містом Авдіївка.Медаллю «За оборону Авдіївки» посмертно були нагороджені жителі Олександрійського району, які віддали життя під час виконання бойових завдань, захищаючи Україну на Авдіївському напрямку.Пам’ять загиблих Героїв вшанували хвилиною мовчання. Присутні згадали кожного, хто пожертвував найдорожчим задля миру та свободи.Віталій Барабаш наголосив, що обов’язок українців - не лише берегти пам’ять про загиблих, а й гідно шанувати живих захисників:«Ми щиро дякуємо Героям-захисникам, які присутні в цьому залі. Ваша стійкість, ваша відвага та ваша щоденна праця - це фундамент нашої перемоги. Ви - щит країни, приклад і гордість для суспільства».Візит керівництва Авдіївської МВА до Олександрії став важливим кроком у зміцненні зв’язку між громадами та у спільному вшануванні мужності й жертовності українських воїнів. Ця зустріч також відкрила нові можливості для подальшої взаємодії, зокрема в питаннях підтримки родин загиблих захисників, обміну досвідом роботи військових адміністрацій та реалізації спільних гуманітарних ініціатив. Громади підтвердили готовність і надалі розвивати партнерство, засноване на взаємній підтримці та спільній відповідальності за майбутнє України

З 19 по 21 листопада в місті Дніпро пройшов тренінг за темою: "Надання комплексної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства в умовах війни в Україні". Метою тренінгу стало підвищення рівня знань, умінь і навичок надання комплексної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства в умовах війни в Україні надавачами соціальних послуг Донецької області. Участь у тренінгу приймали представники громад Донецької області, які дотичні до питань запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі.Від Авдіївської громади участь в тренінгу прийняли головний спеціаліст відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Оксана Урсол та директор Авдіївського міського центру соціальних служб Тетяна Куликовська.В ході тренінга учасники ознайомились з принципами та підходами щодо ГЗН; особливостями організації надання послуг у сфері ГЗН під час гуманітарної кризи в Україні; підходами, орієнтованими на потреби постраждалих. Були презентовані новели українського законодавства у сфері запобігання та протидії ГЗН та аналіз застосування нових нормативно-правових актів в громадах. Розбирались практичні кейси надання комплексних послуг постраждалим від ГЗН, було багато практичних вправ і групової роботи та багато іншого.Хотілося б також відмітити запрошених гостей, таких як ГО «Мартін-клуб», ГО «Аваліст» і ГО «Десяте квітня». Представники презентували свої організацій та розповіли про роботу в напрямку ГЗН. Особливо запам’яталась громадська організація «Мартін-Клуб» та їх форум-театр, який не просто зацікавив глядачів своєю постановою, а ще й дав їм змогу вступити в дію: зупинити сцену, зайти в роль одного з героїв і змінити хід подій реальної ситуації пов’язаної з ГЗН.В цілому тренінг вийшов максимально пізнавальним та цікавим. В кінці всі учасники отримали сертифікати.За інформацією Авдіївського міського центру соціальних служб.

У боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України 16 жовтня 2025 року загинув командир відділення - командир екіпажу безпілотних літальних комплексів 2-го відділення ударних БПЛК 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1-ї роти ударних БПЛК батальйону безпілотних систем .43-ї окремої механізованої бригади молодший сержант Сергій Бєліков, позивний Бушрут. Сергій народився 18 січня 1982 року в місті Авдіївка Донецької області. Тут він виріс і створив сім’ю.Після закінчення 5-ї загальноосвітньої школи в Авдіївці він свідомо обрав технічний фах і вступив до місцевого професійно-технічного училища №43. Тут пройшов перші серйозні етапи професійного становлення: у 2000 році успішно завершив навчання, отримавши кваліфікацію електрогазозварювальника та контролера зварювальних робіт.З роками прагнення вдосконалюватися тільки зростало. Тому у 2012 році він продовжив освіту в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва. Там поглибив свої знання у сфері зварювальних технологій і здобув кваліфікацію техніка-технолога зварювального виробництва - фахівця, здатного не лише працювати руками, а й проєктувати, контролювати та організовувати виробничі процеси.Після отримання фахової освіти Сергій поступово вибудовував свою професійну дорогу. На Авдіївському коксохімічному заводі він працював майстром з ремонту устаткування - відповідальним спеціалістом, який добре знав свою справу й тримав на плечах важливу ділянку виробництва.У 2021 році родина ухвалила непросте, але зважене рішення переїхати до Маріуполя. Там Сергій влаштувався слюсарем-ремонтником на «Азовсталь» - підприємство, яке стало символом міста і згодом одним із символів української незламності. Життя здавалося усталеним, доки ворог не розпочав широкомасштабну агресивну війну, атакувавши всю територію України. 19 березня 2022 року російська ракета знищила їхній будинок у Маріуполі. Разом з тисячами містян сім’я опинилась серед тих, хто втратив усе за одну мить. У хаосі та небезпеці вони намагалися врятуватися, як могли. Лише 31 березня родині вдалося вирватися з міста та дістатися до Запоріжжя.Оговтавшись від пережитого, вони вирушили далі - на Дніпропетровщину, до Кам’янського. Там Сергій знову став до роботи: влаштувався на завод «Южкокс». Робота давала можливість триматися і жити далі.У серпні 2023 року Сергія мобілізували. Він потрапив до 43-ї окремої механізованої бригади та став оператором безпілотних систем у підрозділі «Небесна мара». Служив зосереджено й відповідально, як жив усе життя. Побратими відзначали його витримку, вміння мислити холодно та діяти злагоджено навіть у найскладніших умовах.Сергій віддано служив Україні. 16 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області, він загинув. Російський КАБ влучив по позиціях, де перебував Сергій. Шансів вижити не було… Він до останнього залишався вірним присязі, обороняючи свою землю, людей і державу.У Сергія залишились мати, сестра, дружина та дві доньки - 7 і 17 років. Для них він був опорою, світлим і теплим центром родини. Для друзів - веселою, комунікабельною людиною, яка вміла підтримати словом і ділом. Для побратимів - тим, хто ніколи не підведе, хто стане поруч у найважчу хвилину.Дружина Сергія, Ольга, згадує, що до довгоочікуваної відпустки чоловік не дожив лише чотири дні.«Ми планували поїхати в планетарій у Дніпрі… А він хотів навчити мене водити машину - казав, що це мені знадобиться».Влітку вони мріяли поїхати на море разом із дітьми. Ці прості, теплі мрії так і залишилися нездійсненними - ворог забрав у родини їхній дім, їхні плани й найріднішу людину.Рідні кремували Сергія. Тепер він назавжди поруч із ними - у пам’яті, у світлих спогадах, у тому тремтливому болі, що не стихає, але зберігає любов.Вічна пам’ять Герою.