Ютуб підкинув мені цей фрагмент інтерв'ю і це мене глибоко торкнуло, бо я відчуваю так само, хоч і більш емоційно.
Ділюся.

«Я хотів би сказати дві речі: одну – інтелектуальну, а другу – моральну.
Інтелектуальна річ, яку я хотів би сказати, ось яка: коли ви вивчаєте будь-яке питання або розглядаєте будь-яку філософію, запитуйте себе лише: які є факти і яку істину ці факти підтверджують?
Ніколи не дозволяйте собі відхилятися від цього ані через те, у що вам хотілося б вірити, ані через те, що, на вашу думку, могло б мати благотворні суспільні наслідки, якби люди в це вірили.
Дивіться лише й виключно на одне: які є факти?
Ось та інтелектуальна річ, яку я хотів би сказати.
А моральна річ, яку я хотів би їм сказати, дуже проста:
Любов – мудра. Ненависть – нерозумна.
У цьому світі, який стає дедалі тісніше взаємопов’язаним, ми повинні навчитися бути терпимими одне до одного. Ми повинні навчитися миритися з тим, що деякі люди говорять речі, які нам не подобаються.
Лише так ми можемо жити разом.
І якщо ми хочемо жити разом, а не померти разом, ми повинні навчитися милосердя й терпимості, які є абсолютно необхідними для продовження людського життя на цій планеті».

— Бертран Рассел, британський філософ, логік і лауреат Нобелівської премії з літератури.
Фрагмент інтерв’ю Джону Фрімену для програми BBC «Face to Face», 4 березня 1959 року. Відповідь на запитання про те, що Рассел хотів би сказати людям майбутнього, якби запис цього інтерв’ю побачили його нащадки через тисячу років.