Arsenal Art Space

Трошки про статистику📈У 2025–2026 роках театральна сфера України демонструє помітне зростання, попри складні умови війни. За даними Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти, кількість прем’єр у театрах збільшилася приблизно на 12%, що свідчить про активне відновлення творчого процесу та появу нових постановок. Водночас відвідуваність театрів зросла на 8%, підтверджуючи стабільний інтерес глядачів до сценічного мистецтва.Найбільш показовим є фінансовий аспект: доходи театрів підвищилися на 28%. У Держмистецтв пояснюють це не лише збільшенням кількості глядачів, а й змінами у ціновій політиці, розвитком комерційно успішних вистав і додатковою підтримкою культурного сектору.Загалом протягом року в Україні було проведено близько 27 тисяч театральних вистав. Така кількість свідчить про високу інтенсивність культурного життя та важливу роль театру як простору для суспільного діалогу й психологічної підтримки. Фахівці зазначають, що нинішня динаміка вказує на поступове зміцнення театральної галузі як у творчому, так і в економічному вимірах.

💬 "Мені важко прийняти те, що є величезна кількість людей всередині нашої еліти, яка вже 4 роки поводиться так, ніби існує якась запасна Україна, куди вони втечуть, якщо ця впаде".***26 листопада колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко став одним зі ста лауреатів третьої щорічної церемонії "УП 100". Отримавши відзнаку, він вийшов на сцену з промовою, яку написав у потязі, дорогою з рідного Херсона до Києва. Ми пропонуємо вам її текстову версію:💬 "Я багато думав і в полоні, і вже коли повернувся, про те, що з нами відбувається, чому це з нами сталося, чи могли ми цьому запобігти, як це припинити. І, знаєте, це дурні думки. Вони не дають нічого, окрім гіркоти і зневіри.Відповіді насправді прості.Чому це з нами сталося? Тому що це географія. Географія – це доля. Тому що ми не могли виходити на акції проти Путіна замість росіян, не могли захищати їхні ЗМІ чи конституцію. Вони мали це робити. Але їх це влаштовувало, та і зараз влаштовує, давайте чесно.Чи можна було цьому запобігти? Імовірно, була кількавідсоткова можливість того, що це не станеться. Якби ми не віддали нашу ядерну зброю, якби ми не віддали наші літаки стратегічної авіації, якби одразу обрали Чорновола змість Кравчука, якби, якби, якби...Ми всі і досі катуємо себе цими якби, ніби можна повернутися в минуле і все виправити. Але ж ні. І ці безкінечні якби стають лише точками напруги, навколо яких ми безкінечно сперечаємося.Прийняти реальність треба такою, як вона є, навіть коли вона тобі зовсім не подобається і тобі хочеться жити в 2008 році й робити вигляд, що немає ніякої війни.Але ось так ми тепер і живемо. Дорослі ховають своїх дітей, росіяни вбивають мирних мешканців заради розваги, країну сповнює гул генераторів, лінія фронту – тисячі кілометрів. А на міжнародній арені досі ще не вирішили, чи гідні ми з вами вижити і зберегти країну.Ось така реальність. І всередині цієї реальності мене дуже непокоїть думка про те, що величезна кількість людей задіяні в цій війні якось так, знаєте, трошечки.Я навіть не про так званих ухилянтів, бо вони лише мала частина великого українського народу. До народу претензій, я думаю, в нас немає, бо народ масово воює, а ухилянти – це виключення з народу, а не його правило.Моя претензія до тих, хто говорить за народ, приймає рішення за народ, безпосередньо впливає на те, як і чим народ живе. Я про наших політиків та і деяких наших журналістів.Мені важко прийняти те, що є величезна кількість людей всередині нашої еліти, яка вже 4 роки поводиться так, ніби існує якась запасна Україна, куди вони втечуть, якщо ця впаде. Ні, я розумію, що у більшості суб'єктних людей достатньо грошей, зв'язків, щоб провести решту життя в Парижі, Празі чи Нью-Йорку, де можна буде розповідати про те, як поганий народ не впорався і програв, а ви ж попереджали.Але в більшості з нас немає запасної України – є тільки ця, немає іншого життя –є тільки одне, яке ми готові віддати за Україну і в Україні.Мене неймовірно дратують політики, які бачать кризу у владі не як ризик, а як шанс щось урвати. Я не можу читати новини, які пишуть так, щоб убити в мені останню нервову клітину заради зайвого перегляду беззмістовної маячні.Всі сприймають українців як ресурс. Але цей ресурс не безкінечний.Дуже хотілося, щоб хоча б українські політики навчилися поважати своїх людей, свій народ, для якого вони працюють. Бо ці люди – єдине, що в нас є, і це єдине, що може нас врятувати.Є люди, які переживають усе, які долають неймовірні труднощі, які сильніші за смерть та зневіру. Люди, які не знають страху, і для яких "Україна понад усе" це не просто слова.Ці люди – наші з вами співвітчизники. І завдяки їхній відданості ми з вами і можемо збиратися тут і роздавати одне одному відзнаки, нагороди.Все, що в нас є, це люди, український народ. І саме в людей ми маємо інвестувати. В усіх, хто тут залишився, в усіх, для кого Україна важлива. В усіх, кого вивертає від думки про росіян, хто бореться і не здається.

✨ Конкурс для прилучан віком від 14 до 18 років! ✨Спільними зусиллям із рестораном «Дача» та Радіо TiмFM ми запускаємо відеоконкурс «Як я провів це літо» 🎬Що потрібно зробити?▫️ Запишіть відео до 5 хвилин.▫️ Формат вільний: відео-щоденник, фотоколаж, пісня чи вірш, один яскравий кадр - головне ваша креативність.🔺 Роботи з негуманним контекстом,надто відверті,ті які порушують етичні норми не будуть прийматись - без поясненьЕтапи конкурсу1️⃣ Участь беруть усі надіслані роботи.2️⃣ Далі виходять 3 відео, що набрали найбільше лайків та переглядів (підрахунок за середнім коефіцієнтом).3️⃣ У фіналі ці роботи будуть оцінені людьми дотичними до мистецьких галузей, які визначать переможців.4️⃣ Переможці будуть запрошенні на ефір ТімFM для інтервʼю Важливі правила📲 Голосування відбувається на інстаграм сторінці Arsenal Art Space🚫 Накрутка лайків чи переглядів = дискваліфікація - без пояснень.✅ Попросити друзів підтримати репостом можна, але чесно 😉 ми розуміємо,що цього не уникнутиПризи 💸🥇 3000 грн🥈 2000 грн🥉 1000 грн❗️ Заявки приймаються до 12 вересня включно. Тобто чим раніше ви надішлете відео - ти ймовірніше його побачать більше людей. 12 вересня о 22:00 ми робимо «скріншоти» відео з кількістю лайків та переглядів - це фіксація остаточних результатів. Після 22:00 - 12 вересня - лайки та перегляди не враховуються.💫Переможці оголошуються 13 вересня зранку у соціальних мережах Arsenal Art Space та в соціальних мережах партнерів💫Механіка участі:📹 Відео надсилайте файлами на наш телеграм +380936450285. Потрібно вказати імʼя та прізвище учасника(учасників) та пряме посилання на інстаграм.🔺Ми залишаємо за собою право не публікувати не етичні відео,які порушують норми права та моралі❗️ Надсилаючи відео на телеграм - Ви даєте згоду на публікацію вашого відео та використання відео в публічному просторі👀 Покажіть своє літо так, як бачите ви - і виграйте!

Для тих, хто не в курсі, Роберт Сапольскі - всесвітньо відомий біолог, професор Стенфордського університету, нейробіолог, який вивчає поведінку та фізіологію тварин і людей.Офігенно компетентний та крутий дядько. Так ось, пару місяців тому назад він провів лекцію саме для українських психологів про фізіологію хронічного стресу, і що відбувається з нашими організмами. Основні тези його виступу, від яких мені особисто стало набагато легше. Ось воно, про те, що відбувається з нашим тілом під час перебування в хронічному стресі: 📍Зменшується гіпокамп, який відповідає за процеси навчання та запам'ятовування.Тому якщо ви, або ваші діти почали тупіти в процесі навчання - з вами або з іншими все ок.Це нормально! Насилування себе призведе до більш поганої ситуації.📍Збільшення мигдалевидного тіла в мозку, яке відповідає за реакції страху та тривоги. Тобто, страхів та тривог стає більше, інколи, вони навіть нічим не обумовлені. Це такий фон в якому просто починаємо жити.Можна пам'ятати про це і простерігати за деякими тривогами якби зі сторони. 📍Виснаження системи яка регулює дофамін, і це приводить до депресії або депресивних епізодів. Тобто, це теж закономірно, і не слід відкладати звернення до спеціаліста, якщо у вас проявляються ознаки депресії. Вони не розсосуться! 99%. 📍Йде вплив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до втрати самоконтролю та імпульсивної агресивної поведінки.Тобто, якщо ви кидаєтеся на близьких, або близькі на вас, на превеликий жаль, але це закономірно.Не варто інших сприймати на свій рахунок. Це не про вас. 📍Вплив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до зниження емпатії, та поділ людей на своїх та чужих.Емоційне очерствіння - теж зустрічається зараз вже в великій кількості.💙💛Що ж робити для зниження стресу:1. Обов'язково вивільняти з себе негативні емоції (нити, плакати, кричати, жалітися), навіть якщо ви в повній безпеці, у вас всі живі, і домівки не постраждали.Вам також боляче, і не треба знецінювати свій біль, або робити вигляд, що вам ок. Взагалі не ок.Саме через це зараз страшений попит на послуги психологів та психотерапевтів.2. Повернути собі відчуття контролю та передбачуваності ситуації. Актуальне планування дій хоч на найближчі 2 години. Самостійне прибирання в домі або приготування їжі. Щось, що ви реально можете проконтролювати дають опору в сьогоднішньому дні.3. Ці дії можуть вам дати відчуття що життя налагоджується. Подумайте чому ви вчитеся, та за що ви можете бути вдячними? Вдячність життєво необхідна! І для нашого мозку також.4. Соціальна підтримка. Дуже важливо мати хоч одну людину, з якою ви можете по душам спілкуватися, без відчуттів вини і сорому або страху осудження (інакше знову дорога в стрес).Відчепіться від себе там, де ви можете собі дозволити відчепися. Забийте там, де це можливо. Вимагати від себе більшого (що зараз робить страшено велика кількість людей), це тільки ускладнить ситуацію, а не навпаки її покращить.Бути частково розваленими зараз - це норма.Бути чуттєвими та співчуваючими самі до себе це дуже і дуже важливо.Бережіть себе, любі🙏Ольга Кравцова

🌿 ВІРШОМАНІЯ - інтенсив, де вірш стає голосом душіАвторський курс від актора Андрія КарповаЦе не просто тренінг.Це терапія словом. Мистецтвом. Проживанням.🔸 Ти колись читав(ла) вірші так, щоб мурахи бігли не лише по шкірі, а й по життю?🔸 Хотів(ла) звучати щиро, глибоко, сильно, щоб тебе чули не вухами, а серцем?🔸 Втомився мовчати? Хочеш сказати щось справжнє, але не знаєш як?«Віршоманія» - це коли вірш перестає бути шкільним завченням і стає живим тілом емоцій.Це коли ти не просто читаєш вірш - говориш ним. Від себе. Про себе.📍 ДЕ І КОЛИ?🗓 19 липня📍 АРСЕНАЛ АРТ ПРОСТІР, м. Прилуки🕙 з 10:00 до 18:00 (з перервою на обід)💬 Що буде:🎭 Акторський інтенсив - техніки роботи з емоцією, тілом і текстом🗣️ Ораторські вправи - як говорити впевнено, виразно, глибоко📜 Робота з віршами - не декламування, а проживання тексту🧠 Пошук слабких точок і їх трансформація у силуЦе для тих, хто хоче:– повернути собі голос– говорити зсередини, а не з маски– прожити досвід, який змінює– нарешті дозволити собі бути справжнім📩 Запис у директ.Формат камерний, кількість місць обмежена.Не відкладай себе на потім.Говори. Відчувай. Віршуй. Живи.

Хочемо трохи відзвітуватися! 🎉 17100грн зібрала наша театральна малеча на потреби ЗСУ▫️Не можемо сказати,що це було легко але…..🤍 Неймовірна вдячність режисерці ARSENAL Art Space - Юлії Свкаловій за ініціативність-це перше!🤍 Друге-за постановку,яка доводить до сліз дорослих та дітей! Але не до сліз горя,а до терапевтичних сліз,до тих які виліковують душу та пропрацьовують тригерні болючі питання сьогодення в якому ми живемо та існуємо🤍 Подяка людям - вчителям-педагогам 6 та 5 ліцеїв,котрі допомогли зорганізувати малечу,котрі придбали квиток-донат, таким чином зробили свій внесок у збір для наших ВОЇНІВ! Дякуємо Налії Скибі та Кожевніковій Наталії Миколаївні за допомогу! Ну і звичайно кожному вчителю-педагогу хто привів до нас в гості свою малечу,щоб вони мали можливість розділити частинку нашого мистецтва разом.🤍Щира дяка та доземний уклін батькам наших студійців! Котрі довірили нам своїх дітей,що говорить лише про їхню далекоглядність у перспективі розвитку власної дитини!🤍Ну і наші АРСЕНАЛЬЦІ наші зірочки- це вже маленькі глибі,котрі змогли опанувати театральне мистецтво і вийти на сцену не вдаривши обличчям об землю! Це наша надія та велика гордість!🤍 Невимовна дяка кожному ВОЇНІУ, котрий стоїть на захисті нашої Батьківщини! 🤍Дякуємо всім хто не зупиняється у підтримці ЗСУ! До зустрічі ✌️ Ваш ARSENAL Art Space

26 грудня 1974 р. у СРСР оголошено про видачу паспортів сільським жителям. До того селяни - кріпаки не мали права на виїзд за межі колгоспу. Пам’ятайте, українці, про радянське кріпацтво !В колгоспах дуже важко селяни гарували,Без вихідних на полях з світанку працювали, Заробляли не гроші, їм писали трудодні,Ставилась « палочка» за пророблені ними дні.Людям за роботу давали облігації, Гроші не платили, нищили нашу націю,Тяжко жилось колгоспникам в радянські роки,Люди були безправні, державні кріпаки! За рахунок підсобного господарства – живи,Ще воєнні займи, облігації – бери!Податок на всі фруктові дерева – платили,Натурподаток: яйця, шкури – носили! У селах запровадили радянське кріпацтво, Де було приховане від світу – страшне рабство!Безправний селянин паспорта мати не смів,Морений голодоморами, – гірш раба жив!Лише в 1966 колгоспникам трудодні відмінили,А в 1974 році в селах людям паспорти вручили.Пам’ятайте, українці, як нас трамбували,Потрібно, щоб історію Ви не забували! Жанна Франчук

Режисер Олесь Санін на міжнародному форумі Центральної і Східної Європи Via Carpatia: Якщо говорити про кінокоманду фільму “Довбуш”, то 5 загинули, 7 пропали безвісти, 70 зараз служать у лавах Збройних сил України і Сил оборони, включаючи акторів, каскадерів, кінотехніків, художників, операторів. Оператор картини Сергій Михальчук зараз у ЗСУ, в розвідці, і буквально зараз він десь на лінії зіткнення в Курській області. Двоє акторів у 68-й єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша. ...Зараз іде битва за бюджет, і бюджет культури зменшився в кілька разів. Та сума, яку збираються виділити на кіновиробництво, навіть не покриє видатків фільмів, які вже зняті. Але в цьому році практично закінчаться в прокаті стрічки, які були зняті до повномасштабної війни, а що далі — це питання. ==Я абсолютно впевнений, що кіно під час війни треба знімати, це дуже важливо. Це обов'язковий складник роботи з населенням, одна з основ формування готовності громадян захищати державу. Просто так, сам по собі, патріотизм не виникає, він не самозароджується просто від мешкання на певній території. Це обов'язкова робота держави. Під час війни, коли якість життя сильно падає, а перспективи виживання стать сумнівними, держава має подвоїти і потроїти ці зусилля.А коли на непотрібний, як твердять соцопитування, телемарафон витрачаються мільярди, а на кіно кидають якийсь дріб'язок (хоча, гадаю, на пару чергових новорічних комедій хтось з кварталівців знов отримає свою копієчку), – це дуже чітко вказує на пріоритети влади.Олексій Голобуцький

Не будуть всі люди знати математику і науки. Цього не добилася жодна освітня система. У людей занадто по-різному працює мозок, різні таланти та мотивація.Занадто складно стає вже на рівні тригонометрії, інтегрування та диференціювання, мітозу та мейозу, генетичного коду, окисно-відновних реакцій, газових рівнянь або пружної деформації. Цих речей не знає більшість дорослих у будь-якій країні світу, хоча номінально мали би знати.Крім того, мозок більшості людей дозріває не так, як цього очікує програма. Дуже багато концептів стають дійсно зрозумілими після 18, або й після 25. Причому часто людина у 30 шось нарешті розуміє, каже "чому мені так це у школі не пояснювали?" Та може і пояснювали, але інтереси були інші або мозок не дозрів.Спроби втулити науку дітям, яким це зараз нецікаво або занадто складно, зазвичай дають таку лінійку реакцій:складно і нудно, не виходить навчатися -> ставлять погані оцінки, ображають і принижують -> не буду вивчати -> розвиваюсь поза науковим світоглядом -> у дорослому віці не усвідомлюю, _наскільки_ насправді все складно -> примітивно сприймаю світ, ведусь на інстаграмні схеми та тікточні відповіді, вважаю вчених пихатими дурниками.Поки що всі відомі мені приклади, коли "от у цього викладача всі діти це вивчають і все працює" насправді виявляли низку обмежень: не всі, не все, не те щоби вивчають, не на тому рівні, якого очікує програма тощо.Я думаю, найкраще, чого ми можемо досягти в масовому масштабі:- усвідомлення дитиною складності системи і толерантність до складності - повага до себе, як до людини, яка може не знати і не розуміти- повага до тих, хто розуміє - розуміння зон свого незнання - готовність прийти до експертів, коли стикаєшся з зоною незнання - у ролі експерта повага до тих, хто не знає і людяна взаємодія з ними.Робота на такі цілі означає тотальний перегляд усіх підходів шкільного навчання. Командна робота, інші завдання, інше оцінювання та інша інтерпретація оцінок. (с) Петро Чорноморець

❗️Є над чим задуматись-у світлі останніх подій тимпаче!💫Читає-Маргарита БайрачнаЯкщо ця мова – не твоя,то і країна, мабуть, також.Хто не нащадок солов’я –тому й гніздо не йде у спадок.Якщо це не твої пісні,і ці вірші, і ці пророцтва –то, без образ, та, мабуть, ні.І ти лише у ролі гостя.Бо де б ти зараз не лежав –у теплім ліжку чи в окопі,і де би фронт свій не тримав –це знову втратить зміст крізь роки,якщо ця мова – не твоя!Вже історично сотня копійподій говорить – солов’ямтриматись мови слід як Бога!Бо я не вірю, ну невжети спадкоємцям у дорогупередаси такий сюжет,де знову над гніздом тривога?!Де ця війна і цей окоп!І кров та сльози, а не роси!Де відчуття, що ти – холопубраний в «комплекс малороса»?!Якщо ця мова – не твоя,то гріш ціна усім старанням!Бо де ти бачив, щоб сім‘янесла ім‘я свого тиранав основі роду, а не батька ?А мова – більше, ніж ім‘я!А мова стане більшим спадком,ніж буде небо і земля!Відвоювати можна землю,звільнити небо від атак!А мову! Мову ж недаремновони ненавидять аж так!І це не – «тема для роздору»чи спекуляції про те,що наші воїни боронятьдесь там на вражій нам – святе…(Тут працювали методично,на це пішли роки-роки…Щоб рускі пєсні ностальгічноспівали наші ж співаки!Щоб аж під кірку нам пробратисьв глибини сірих речовин,щоб нас ментально об’єднатиіз диким стадом! «Ми ж одиннарод!» – щоб привід був сказати).Якщо ця мова – не твоя,то нам «не світить» ця країна…Включай інстинкти солов’яі вчи нарешті солов’їну!А вернуть воїни – вже й сміхусюди буде – український!Ми навчимо і ціле військо.І відокремимоСвоїх.Ірина Рубець