Львів. Напад на військовослужбовців, незалежно від обставин, є неприпустимим. Людина, яка застосовує силу проти військового власної держави під час війни, працює на користь ворога. Тут немає жодних виправдань чи альтернатив. Водночас було б помилкою робити вигляд, що проблема виникла сама собою. Подібні інциденти є наслідком глибокої системної кризи, яка накопичувалася тривалий час. Суспільна напруга навколо мобілізації, відсутність довіри до окремих процедур, нерівномірний розподіл навантаження, відсутність комплексної реформи системи комплектування та самої армії створюють середовище, у якому конфлікти стають дедалі гострішими. Цим активно користується росія. Вона професійно знаходить існуючі слабкі місця, підсилює емоції, розпалює ненависть і перетворює кожен такий конфлікт на інформаційну зброю проти України. Нажаль якщо держава не проведе реальних змін у військовій системі, підходах до мобілізації, питаннях справедливості та взаємодії із суспільством, подібні випадки повторюватимуться. Це закономірний наслідок накопичених проблем. Напади на військовослужбовців повинні отримувати негайну та жорстку реакцію правоохоронних органів і Служби безпеки України. Це питання національної безпеки. Водночас держава має працювати з коренем проблеми, а не лише з її наслідками. Лише системні реформи здатні знизити рівень суспільної напруги, зміцнити довіру та позбавити росію можливості використовувати внутрішні конфлікти у власних інтересах.