- Я знаю, що це таке. - Я вдихнув, і ніби почув Тома Коллінза у себе в голові, який точно казав мені, що треба зробити. Це було очевидно, справді. Напруга, ці чвари. Я відступив убік, щоб вони обоє були в моєму полі зору. - Вам двом треба це виїбати. Зі ахнув і театрально прикрив рот долонями. - Солодкий малюк Гарет. Адам сказав «виїбати». - Я не вважаю статевий акт дієвим вирішенням нашої проблеми, - передбачувано пояснив Віктор. - З усією повагою, Вікторе, ти помиляєшся. - Я вказав на них обох по черзі. - Ви не ненавидите одне одного. Насправді я точно знаю, що ви подобаєтесь одне одному. Дуже. І, можливо, я не найкраща людина, щоб давати поради в таких справах, але я знаю, що сказав би Том, а він би сказав: «виїбіть це». Навіть коли ми були близькі, ви обоє трималися на відстані, використовуючи мене як посередника, що, чесно кажучи, круто, але нам потрібно... - я почав робити здавлюючі жести руками, не зовсім розуміючи, що саме демонструю. - Когось придушити? - запитав Віктор. - Помінятися ролями? - запропонував Зі. - Саме так. Я знаю, що ви хочете. Я бачив той поцілунок у барі на вечірці-сюрпризі Зі. Ви обоє справді цього хочете, але у вас у головах усе переплуталося. Знову цитую тут Тома Коллінза: вам треба заїбати одне одного до нестями. - Я знизав плечима. Хвіст Зі мотнувся, хоча сам він, як і Віктор, застиг наче статуя. Вони знали, що я правий, але визнати це було цілим етапом. - Демоне, - пробурчав Віктор. - Вампіре? - відгукнувся Зі. Ось воно. Ось той самий момент. Зараз Віктор кинеться через усю кімнату і стисне Зі в обіймах. Вони цілуватимуться як коханці, що роками не бачилися, а потім Віктор притисне Зі до стіни у ванній, бо розкутий Віктор — це втілення грубої чоловічої краси. Я вже все це прокрутив у себе в голові. Зараз це станеться. Ось-ось. Моє серце калатало, готуючись до поцілунку десятиліття. До того самого поцілунку, що зруйнує їхні бар’єри й раз і назавжди підтвердить: вони й справді глибоко закохані. Віктор вдихнув і промовив: - З-під твоїх дверей лізуть бульбашки. Зі кліпнув і «відімкнув» себе, його тіло розслабилося. - Бульбашки що? - З-під дверей. Позаду тебе. "Готель SOS: Розкіш, за яку варто померти" Адам Векс