А от книга про божевільних героїв, яка мені сподобалась🙈І я про книгу «Хочу покласти всьому край» Єна Ріда.Я не дуже хотіла читати цю книгу, бо навколо були лише негативні відгуки. Але таки змушена була її прочитати на книжковий клуб. І вона мене точно зачепила. Ще й нефігово зачепила.А зачепила вона буквально з перших рядків:Хочу покласти всьому край.Щойно така думка западає мені в голову, її вже неможливо здихатися. Вона прилипає. Не відпускає. Бере гору І з цим нічого не вдієш. Повірте мені. Хочу я чи ні, а покинути її не можу. Їм із нею, лягаю в ліжко, сплю й прокидаюся. Вона завжди зі мною. Постійно. Це дуже тривожна книга.Наче починається все звично: пара їде знайомитися до батьків.Вони їдуть в машині слухають музику, говорять про космос та синтез білків (привіт, Підмогильний). Але поступово читач дізнається про них більше (я про пару, а не білки). І чим більше дізнається тим більше виникає питань.З кожною новою главою тривога та напруга зростає. Якісь натяки, якісь обірвані фрази, якісь ситуації, які змушують нервувати. А потім починається взагалі якийсь сюр…Я постійно думала “що відбувається?”, “що за хєрня?”, “ну це точно ненормально”. І саме це і викликало тривогу:От коли тебе щось дезорієнтує, підриває твої уявлення про те, що сприймалось як належне, порушує та руйнує реальність - оце достоту моторошно. А після прочитання виникло бажання перечитати ще раз)Важко писати про що книга (як завжди для мене), щоб не заспойлерити. Адже тут саме фінал все прояснює, та й прояснює не все до кінця…Для мене ж цей роман про самотність та неприйняття:Що частіше я думаю про це, то ясніше усвідомлюю, як наше відчуття щастя й задоволення залежить від інших людей, присутніх поруч. Навіть якщо це всього одна людина. Людина не може без людини. Але, на жаль, ми живемо в егоцентричному світі, у світі переповненому байдужістю та відсутністю емпатії. І ми не усвідомлюємо наш вплив на одне одного.“Хочу покласти всьому край” змушувала мене рефлексувати на купу тем: чому ми у стосунках? на чому вони тримаються? з чого ми складаємось? з кого ми складаємось? чому ми боїмось близькості? що ми знаємо про свого партнера? чи можна знати все про нього? чому так тривожно?..Після прочитання я ще довго ходила під враженням, поверталась до історії, згадувала нюанси, задавала собі питання. Що ще треба від хорошого роману?)Автор протягом всієї книги підкидував натяки на реальність (чи вигадки). І тому цікаво знову перечитувати якісь сцени, якісь символи, якісь “збої матриці”.Проте радити всім цю книгу не буду, але любителям чогось химерного, незвичного, за якими схована історія про інакшість, зламаність і самотність - welcome!4,5 ⭐️#Анка_прочитала