«НІБУЛОН» розпочав впровадження WMS (Warehouse Management System) – сучасної системи управління складськими процесами, яка є важливим елементом цифрового ядра компанії. Система впроваджується як відповідь на ключові бізнес-потреби: підвищення ефективності операцій, зниження залежності від людського фактора та забезпечення повної прозорості обліку товарно-матеріальних цінностей. WMS інтегрується в єдину цифрову екосистему компанії, що об’єднує елеваторну інфраструктуру, логістику, трейдинг та агровиробництво в одну data-driven модель управління. Що змінює WMS: * повний контроль руху ТМЦ у режимі реального часу; * маркування товарів QR-кодами та контроль строків зберігання; * автоматичне формування оптимальних маршрутів переміщення; * скорочення часу інвентаризації з кількох тижнів до одного дня; * зменшення впливу людського фактора та кількості помилок. Впровадження WMS стартувало у вересні з адаптації під бізнес-процеси компанії. Із січня триває тестування на базі складів Служби вантажного автотранспорту та Судноплавної компанії. Наразі система вже забезпечує виконання базових операцій: приймання, розміщення та видачу товарів. Завдяки мобільним пристроям і сканерам усі операції виконуються швидко та фіксуються в системі онлайн, формуючи якісну аналітичну базу для управлінських рішень. Наступний етап – масштабування системи на мережу елеваторних комплексів, перевантажувальні термінали та агровиробничі філії компанії. «НІБУЛОН» продовжує послідовну цифрову трансформацію, підвищуючи ефективність операцій і зміцнюючи свою роль у забезпеченні стабільності аграрної логістики. Розвиток компанії – це внесок у стійкість аграрного сектору та логістики України і продовольчої безпеки світу.
На Житомирщині відбулася нарада, присвячена обговоренню актуальних проблем та перспектив розвитку тваринництва. Захід проведений в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського “Діалог влади та бізнесу” на базі одного з провідних підприємств Звягельського району та Житомирщини ТОВ “Органік-Мілк”. Головна цінність такої події – пряма комунікація. Усі болючі питання підприємців потрапили безпосередньо до профільного міністерства, без зайвих бюрократичних фільтрів. Перед початком засідання учасники заходу на власні очі побачили, як масштабується агробізнес в нашій області. Відкриття нової ферми на підприємстві «Галекс-Агро» та робота заводу «Органік-Мілк» стало яскравим прикладом замкненого циклу вирощування та переробки органічної продукції. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про нові підходи до підтримки аграріїв, зокрема впровадження механізму визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить більш адресно спрямовувати допомогу та зменшувати вплив кліматичних і воєнних ризиків. Також аграрії можуть розраховувати на державні програми підтримки, зокрема компенсацію до 25% вартості будівництва або реконструкції ферм, а для прифронтових територій — до 50%. Діє й програма відшкодування 25% вартості української техніки та обладнання. На ці цілі в держбюджеті передбачено 1,8 млрд грн. Окрім того, уряд продовжив дію програми «Доступні кредити 5-7-9» до 31 березня 2027 року. У межах цієї програми агровиробники можуть отримати до 90 млн грн на поповнення обігових коштів, зокрема для закупівлі пального, добрив, насіння та засобів захисту рослин. Окремо обговорювалися проблеми взаємодії виробників із рітейлом і необхідність усунення недобросовісних торговельних практик. Частина цих питань, за словами посадовця, може бути вирішена на рівні уряду, однак для системних змін потрібні законодавчі ініціативи.
4 березня у Брюсселі під час заходу Ukrainian Agriculture in the EU: the View from Kyiv, що відбувся за організації Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), було презентовано Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу. Документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників: https://bit.ly/3Na87vw. У фокусі – необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього необхідно: Перехідний період щонайменше 10 років. Повна гармонізація українських стандартів із нормами ЄС потребує часу. Галузь очікують складні й капіталомісткі зміни: оновлення переліку дозволених засобів захисту рослин і кормових добавок, впровадження екологічних вимог, регулювання використання добрив, адаптація до стандартів GAEC та мережі Natura 2000. Відлік перехідного періоду має розпочинатися з моменту офіційного вступу України до ЄС. Підтримка САП. З початку перехідного періоду виробники повинні мати можливість користуватися механізмами підтримки Спільної аграрної політики ЄС на умовах, чинних для держав-членів, із можливим поетапним нарощуванням виплат і справедливим лімітуванням підтримки. До завершення перехідного періоду рівень підтримки має відповідати рівню інших країн ЄС. Доступ до структурних фондів ЄС. Перехід потребуватиме масштабних інвестицій у модернізацію та інфраструктуру. Аграрний сектор має отримати фінансову підтримку для цієї трансформації, як це було під час попередніх хвиль розширення. Лібералізація торгівлі з ринком ЄС. Українська продукція, що повністю відповідатиме стандартам ЄС у сфері безпечності, маркування та простежуваності, повинна мати максимально лібералізований доступ до внутрішнього ринку Союзу. Експорт до третіх країн може відбуватися за національними вимогами за умови повної прозорості та маркування.
Залучення інвестицій — важливий елемент сталої відбудови економіки України. Інвесторам потрібні прозорі правила, зрозумілі інструменти та механізми зниження ризиків. Саме над цим працює Анастасія Біланенко — фінансистка з міжнародним досвідом, учасниця #CreateUkraine. Співпраця з понад 50 міжнародними компаніями сформувала її експертизу у фінансах, аналітиці та управлінні активами. Після 10 років роботи у глобальних компаніях у Лондоні та Сіднеї Анастасія повернулася в Україну, щоб долучитися до реальних державних змін. У межах програми Create Ukraine Анастасія пройшла навчання за сертифікаційною програмою з GR від KSE Foundation та Київської школи економіки, а також приєдналася до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Тут вона зосереджена на напрямках страхування та «зеленого» фінансування. Ключові напрями роботи Анастасії: * створення онлайн-каталогу «Зелена платформа», який зібрав понад 100 програм зеленого фінансування для бізнесу, громад і стартапів;* розробка механізмів страхування воєнних ризиків для українських компаній;* реформування страхового ринку та усунення бар’єрів для інвестицій;*співпраця з міжнародними партнерами. «Програма Create Ukraine дала мені змогу впроваджувати найкращі світові практики у важливих напрямках відбудови країни», — зазначає Анастасія Біланенко. Пілотний проєкт Create Ukraine співфінансується Європейським Союзом та Урядом Литви у межах програми EU4Youth, спрямованої на підтримку молоді. Проєктом керує литовська організація Central Project Management Agency, реалізує KSE Foundation на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. У межах проєкту до України повернулись 10 молодих професіоналок і професіоналів із міжнародним досвідом. У цій серії дописів ми розповідаємо про роботу, досягнення і вплив на країну кожного з них.
Київ, 28 жовтня 2025 року відбувся Форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2025» – професійна платформа, на якій виробники зерна, свинарі, м’ясопереробники, науковці, державні інституції та міжнародні партнери узгодили спільний курс: від реагування на АЧС – до системної профілактики, від сировинної логіки – до доданої вартості й експорту. Організатори – Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини та Асоціація «М’ясної галузі», співорганізатор – «Прем’єр-Експо». Відкриваючи подію, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький задав тон дискусії: «Маємо базу, маємо сировину, але головне – повинні створювати додану вартість. Перетворювати зерно на свинину, м’ясо, продукти з високою експортною якістю. Це можливо лише через об’єднання науки, бізнесу і держави». Ця теза стала рамкою всього дня. Вона однаково про вигоду зерновиків (перетворити врожай у корми в Україні, а не вивозити сировиною), про інтерес свинарів (стабільна кормова база і технології ефективності), про мотивацію переробників (конвертувати свинину в продукти з високою маржею), і про заробіток для держави – за оцінками учасників, додаткові 6–12 млрд євро щорічної доданої вартості у разі масштабування моделі «зерно → свині → м’ясо/продукти» та відкриття експорту свинини.
Щороку у третю неділю листопада відзначають важливе професійне свято – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. У 2025 році він припав на 16 листопада. Засноване це свято було у 1993р. указом Президента та є даниною поваги до аграріїв за їхню важку і таку важливу працю, яка забезпечує продовольчу безпеку країни та світу. Мета дня – підкреслити важливість сфери для економіки України, яка є одним із провідних експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Підтримати всіх, хто працює в цій галузі, а також вшанувати аграріїв від великих підприємств до невеликих фермерських господарств, і відзначити їхній внесок в розвиток країни. Україна – аграрна країна, яка має родючі землі та ідеальні умови для вирощування якісних продуктів. Саме вони є однією з основних статей експорту нашої країни вже багато століть. Серед основних культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, соя та ріпак. Їх експортують не лише в Європу, а навіть в Китай та Єгипет. Серед усіх країн світу Україна є третім найбільшим експортером зерна.
У середу, 8 жовтня, в Державному аграрному реєстрі (ДАР) розпочнеться прийом заявок на отримання державної компенсації для організацій водокористувачів (ОВК) та сільгосптоваровиробників, які використовують меліоровані землі. Прийом заявок триватиме до 31 жовтня 2025 року включно. Програма передбачає надання наступної державної підтримки:* Сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі, до 50% витрат. Але не більше 26 500 грн на один гектар оброблюваних угідь за роботи з реконструкції або будівництва гідротехнічної інфраструктури меліоративних систем, проведених з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року.* Організаціям водокористувачів до 50% вартості витрат за роботи з реконструкції та капітального ремонту насосних станцій, які проведені з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року. Відшкодування зможуть отримати сільгосптоваровиробники та організації водокористувачів, які зареєстровані та провадять господарську діяльність на території України, крім тимчасово окупованих територій (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь) та територій, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку, та для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації. «Реформа меліорації – важливий напрямок для розвитку агросектору. У зв’язку зі зміною клімату і цьогорічною посухою в південних регіонах ця допомога стала особливо актуальною. Фінансова підтримка меліорації під час війни – ще потужна державна допомога агросектору, яка надається вже другий рік поспіль. Аграрії теж докладають зусилля – в Україні вже зареєстровано 69 організацій водокористувачів, і їх кількість буде збільшуватись. Загалом наша країна має потенціал вже найближчими роками відновити зрошення на площі понад 1 млн га», – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Щоб подати заявку на отримання державної компенсації, необхідно:* Зареєструватися або увійти до особистого кабінету на сайті www.dar.gov.ua* Відкрити програму підтримки у розділі «Доступні програми».* Заповнити анкету відповідної форми. З питань щодо реєстрації та подання заявок у ДАР можна звертатися до контакт-центру: 044 339 92 15,
[email protected] або в месенджер на Facebook сторінки ДАР.
10 вересня відбулась нарада Робочої групи з питань розвитку м'ясної галузі при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Головна тема обговорення – загрози для ринку мʼяса. Виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко нагадав, що рік тому на таких нарадах вже лунали застереження щодо ризику для свинарського бізнесу через поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні. Ніяких ефективних заходів, насамперед, впровадження вакцинопрофілактики АЧС, вжито не було і галузь втратила до 40% поголівʼя свиней – до 2 млн голів. Дефіцит свиней спричинив подвійний ріст цін і на свиней і на всі види мʼяса. Підприємства м'ясної галузі, до прикладу, з Харківської області змушені купувати свиней у Львівській і Тернопільській областях. В 2025 році свинарство почало відновлюватися. Однак ризик повторення сценарію 2024 року може завдати ще більших збитків, особливо тим підприємствам свинарства, які відновилися після чуми 2024 року. Бізнес у свинарстві, що відновлюється може не тільки не дочекатися прибутків, а й втратити інвестовані кошти. Інвестиція у відновлення роботи свинокомплексу після АЧС складає понад 60 тисяч гривень на свиноматку, а це десятки мільйонів гривень для підприємств з тисячею свиноматок і більше. В 2024 році спалахи АЧС призвели до надлишку пропозиції свиней та різкого зниження цін на свиней та мʼясо. Насторожує частота появи інформації про зупинку свинокомплексів, ймовірно через нові випадки АЧС. Інфіковані свині можуть вже надходити в ринок і знову спричиняти “ефект доміно” - нові і нові спалахи АЧС. Минулого року це призвело до падіння цін на свиней до 50 грн/кг живої ваги. Саме 50 грн/кг – рівень нульової рентабельності для свинокомплексів повного циклу. “У 2025 році ціни на свиней досягли 100 грн/кг, але через АЧС ми можемо отримати різкий обвал цін уже восени. А що буде далі? Будуть збитки, банкрутства як у свинарстві так і в мʼясній галузі”, – застеріг Бабенко. Ситуація загрожує не лише свинарству, а й усій м’ясній галузі: здешевлення свинини може запустити ефект доміно, обвалити ціни на всі види мʼяса та остаточно заблокувати ініціативи асоціації з відкриття експорту української свинини. Саме експорт свинини здатний створити умови розвитку всього ланцюга на роки вперед. Питання впровадження вакцинації проти АЧС, відкриття експорту свинини – будуть розглянуті на Форумі “Зерно. Свині. Мʼясо – 2025”.
Фермерка з Київщини розпочала виробництво замороженої плодово-ягідної продукції завдяки гранту від Corteva Agriscience. Ірина Барзо, співвласниця київського фермерського господарства «Ягідна сторона життя», коштом гранту від міжнародної науково-технологічної компанії Corteva Agriscience забезпечила запуск лінії з виробництва замороженої плодово-ягідної продукції. Грант був отриманий в рамках освітньо-грантової програми TalentA для фермерок з сільської місцевості навесні 2025 року. Свою аграрну кар’єру Ірина Барзо розпочала ще в 2014 році, а пізніше разом із чоловіком Дмитром вирішила започаткувати власну справу і орендувала землю, де розпочала вирощувати суницю садову. В 2021 році термін оренди сплив і подружжя почало шукати нову ділянку та думати про масштабування справи. І наприкінці 2022 року Ірина заснувала власне підприємство «Ягідна сторона життя» на орендованих 12 га. Провідною культурою стала суниця садова, яка поки зберігає ключову роль у господарстві. Крім неї, на полях закладені ділянки з ожиною, малиною, смородиною та порічками, жимолостю, аґрусом та лохиною. Господарство вирощує також овочеві культури й зернові для сівозміни. На сьогодні обсяги вирощування сягають 50–60 тонн ягід та до 12 тонн овочів, які реалізовуються переважно в роздріб за онлайн-замовленнями. Працюючи з товаром, який швидко псується, Ірина давно почала придивлятися до створення переробки та зберігання. Створити лінію для виготовленнязамороженої продукції допомогла участь в програмі TalentA-2024-2025 та виграний грант на купівлю обладнання. Продаж заморожених ягід і овочів планується в осінньо-зимовий період тим самим постійним покупцям, які купують свіжу продукцію. Очікуваний річний валовий дохід від нового напряму становитиме близько 1,2 млн грн. За умовами гранту проєкт також має освітню місію. «Ягідна сторона життя» залучає до роботи студентів із різних регіонів України, створюючи для них можливості для практичного навчання. - Війна підштовхнула мою родину почати працювати з новим підходом до ягідництва. Я добре знаю, як вирощувати, а тепер настав час навчитись, як зберігати й продавати ефективніше. Ідея створити фермерську морозильню виникла саме тоді. Наші клієнти вже знають, яка смачна й якісна наша свіжа ягода, тому із довірою купують і заморожену - вони впевнені, що це та сама продукція, тільки збережена на зиму. Завдяки програмі TalentA від Corteva Agriscience я отримала не лише знання, а й реальну можливість реалізувати цю ідею. Щиро вдячна за підтримку та віру в жіноче фермерство, – говорить Ірина. - Розвиток локального виробництва в умовах війни, що триває, зміцнює стійкість cільських громад і забезпечує базову продовольчу безпеку. Уже п`ятий рік поспіль ми у Corteva втілюємо програму TalentA в Україні й захоплюємося тим, як учасниці перетворюють свої ідеї на потужні проєкти. Разом ми доводимо, що навіть у найскладніші часи єдність і рішучість здатні створити процвітаюче та стале майбутнє, – зазначає Анна Бабіч, координаторка програми TalentA в Україні, керівниця корпоративних комунікацій Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі та Туреччині.
Незламні українці.🇺🇦 Фермер з Бериславщини Олександр Гордієнко у полі з антидроновою рушницею "прикриває" небо, поки його співробітники працюють у полі. Його історія — справжня легенда Херсонщини. Олександр збив понад 100 ворожих дронів, таким чином захищаючи своїх людей і свій врожай. І саме за це, у день його народження, російські «асвабадітєлі» спалили його дім. Так, вони навіть підгадали дату і не пошкодували «шахедів». Щоранку о 4-й він виходить у поле зі зброєю та двома системами для виявлення дронів. Один прилад показує ціль, інший дублює траєкторію скиду. Ось так українські фермери зараз змушені збирати врожай на Херсонщині. Усе почалося тоді, коли окупанти влаштували справжнє «сафарі» на хліборобів — щодня полювали на комбайнерів і трактористів, підривали машини. Тоді Олександр продав «Мерседес» дружини і купив два найпотужніші РЕБи, амуніцію та зброю. Тепер він — не просто керівник господарства, а особистий охоронець кожного свого працівника. І ми навіть не уявляємо, якою ціною сьогодні дістається нам хліб, коли безтурботно кладемо батон на касову стрічку в супермаркеті. Памʼятаймо про його справжню ціну!
TGLIST.COM.UA
