📍Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Водночас такою, що зникла безвісти за особливих обставин, вона вважається з моменту подання заяви про факт зникнення.⁉️Хто може подати заяву про розшук?📄Заява подається до відповідного територіального органу Національної поліції України. Її можуть подати:– родич зниклої особи;– представник військового формування;–орган державної влади;– орган місцевого самоврядування;– громадське об’єднання;– будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.📄Якщо під час розслідування випадку зникнення потерпілого під час виконання ним трудових обов’язків спеціальна комісія отримає висновок органів досудового розслідування та/або встановить, що обставини дають підстави припускати загибель потерпілого внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, складається і затверджується тимчасовий акт за формою Н-1. Такий акт видається сім’ї потерпілого або уповноваженій особі для звернення до суду із заявою про оголошення потерпілого померлим.⁉️Коли особу можуть оголосити померлою?📍Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити особу померлою і раніше, але не раніше ніж через шість місяців.📌Якщо є підстави вважати, що особа загинула внаслідок певного нещасного випадку або інших обставин, пов’язаних із надзвичайною ситуацією техногенного характеру, оголошення померлою можливе протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної у зв’язку з такою надзвичайною ситуацією.⁉️Що відбувається після рішення суду?📄Після оголошення судом потерпілого померлим спеціальна комісія складає та подає на затвердження керівнику територіального органу, що утворив спеціальну комісію, акт за формою Н-1, який:– скасовує тимчасовий акт;– визначає право членів сім’ї потерпілого на отримання належних соціальних виплат.