Частина 1. Я надіюсь, вже ні в кого не залишилось ілюзій, що скорого перемир'я, а тим більше миру не відбудеться?Росія не збирається припиняти війну. Намагається нарощувати мілітарний сектор і намагається демонструвати готовність до довгої, а потім і великої війни. Не зважаючи на величезні проблеми в економіці. От просто величезні, які тільки починають формувати лавину, яка зможе занести все. Але не миттєво. З поганого. США не будуть нам допомагати так як нам хотілося б. І взагалі під питанням наші стосунки як союзників/партнерів/однодумців. З хорошого - ми не одні, Європа нас підтримує і ми маємо надійний і безпечний тил у вигляді Європи. Тому війна на виснаження продовжується. І зараз це не стільки про військову компоненту РФ, скільки про економічну. РФ має переваги в людях і техніці, ми маємо перевагу (суто завдяки союзникам) в економічній стійкості. Тобто задача мінімум - протриматися на полі бою поки проблеми економіки не почнуть домінувати в РФ над усім. Це можливо. І це не так довго як здається. Там дійсно хєрово все. Але ми теж виснажені і втомлені. Дуже. І тому дуже важливо підвищувати стійкість та виживання наших підрозділів та бійців. Але в нас проблема в людях. Питання виживання держави - боротися за кожного бійця. За його рівень та виживаємість.Ми знову повертаємось до питання підготовки поповнення, резервів та підвищення рівня навчання тих хто вже воює. І тут, на жаль, починаємо деградувати. Точніше спрощувати те що не можна спрощувати. Зараз ми спостерігаєм спрощення рівня підготовки на БЗВП і послаблення рівня підготовки інструкторів під красивим поясненням, яке не можливе в житті з урахуванням реалій.Замість того щоб розвивати успішні кейси, які довели свою ефективність, в нас починається вигадування велосипеду і заход по граблям на нове коле. Як почали думати десь там за хмарами, на горі - "Стрільба на дистанції 100+-200+ метрів не ефективна. Тому не треба вчити цьому. Давайте будемо вчити стрільбі на коротких дистанціях". По гонгам.І повернемось до РККАшної теми "щільність вогню" і стрільба чергами в напрямку ворога.А чому стрільба на 200+ масово не показала ефективність? Адже задача стрільця в обороні - не допустити ворога на дистанцію кидка гранати. А не показала ефективність тому, що 99% навчальних центрів не вчили людей стріляти на дистанції 200+ метрів. Чому? Тому що самі не вміють і тому що це потребує зусиль і індивідуальної роботи. Простіше дати 10 магазинів і навчити поливати з 25-30 метрів мішень номер 4. Тільки в реальному бою такого не буде.То чому зараз починаємо самі закладати у навчання те, що полегшить ворогу задачу? Ну не можна спрощувати програму БЗВП заради примхи інструкторів, яким ліньки (а скоріше самі не вміють) вчити стріляти на 200 метрів.Не можна людину без будь яких навичок, навчити влучно стріляти по гонгам на 25 метрів з рук за кілька днів. Тільки з упору. Навіть не з ліктів. Тільки в паперові мішені, тільки зі стрільбою на купність. Для того щоб виявити помилки і підправити вкладку, або обробку спуску. Послідовно. Від простого до складного. Перед тим як починати стріляти виносом швидко, спочатку стріляти стабільно.В нас нема одноразових бійців, яких можна відправляти в окопи не готовими до максимум сценаріїв.Ще одне "просте рішення - "А давайте не будемо 15 днів робити стрілецькі вправи по 30 набоїв за заняття одиночними", (бо інструктори їблують), а зробимо три дні з купою набоїв і стрільбою чергами кудись тудою. З ранку до вечора стрілять і стрілять і стрілять. І таких прикладів дуже багато. Десятки. Системно не розвивається те що повинно працювати, але не працює через те що тупо не робиться так як треба. Не аналізуються причини "непрацювання". А просто спрощується там де цього категорично не можна робити за умов сучасної війни.