Головна помилка, яку допускають усі соціал-дарвіністи, полягає в уяві про еволюцію, як про смертельний грець більш прогресивних форм з менш прогресивними. Таке уявлення переноситься буквально на соціум, в дусі сталінського «загострення класової боротьби в міру будівництва соціалізму». Такі самі уявлення про соціальну еволюцію містяться у творах дуже широкого спектру авторів від Ніцше й нашого Донцова до нашого ж таки Троцького.Насправді ж так уважати помилково: носії якихось більш ефективних спадкових ознак не мають потреби вступати у фізичний бій з іншими представниками свого виду. Вони їх винищують, банально віднімаючи у них кормову ділянку. Класичний приклад, як це відбувається, ми можемо побачити на прикладі «обгороджування» у Англії, коли капіталістичне виробництво витіснило феодально-общинне, залишивши його без ресурсів для розвитку. Із цього ми можемо зробити висновок, що якщо хтось і намагається вдаватися до насилля проти політичних опонентів, то це в першу чергу ті, хто бачить, як скорочується їх кормова ділянка. Колись це були луддити, які громили верстати, зараз їх місце зайняли європейські соціал-демократи, що на тлі кризи лівих ідей вдаються до репресій проти опонентів Ле Пен, альтернативи для Німеччини, тих самих британських бабусь-пролайферів, що про них говорив у Мінхені Джей Ді Венс. Але, звичайно, всі ці спроби приречені, оскільки протиріччя закладені більш глибоко.Ну ось так десь убачаю я поточну ситуацію.