Фан факти про традицію європейських протестів.

Франція має багату традицію нищівних протестів. Під час Французької революції нищили все, що символізувало монархію й церкву: скидали королівські статуї, руйнували скульптури на соборах (зокрема на Нотр-Дамі, де «королів» біблійних помилково сприйняли за французьких) і розкривали королівські гробниці в абатстві Сен-Дені в 1793 році. Саме тоді абат Грегуар вигадав слово «вандалізм», щоб засудити це руйнування, а сама революція парадоксально відкрила Лувр як публічний музей. Вандалізм є інновацію та французькою традицією.

У 1871 році протестувальники повалили Вандомську колону, пам’ятник імперській славі Наполеона: його вважали символом мілітаризму, а до цієї ідеї був причетний художник Гюстав Курбе (згодом його змусили платити за відновлення колони). Під час «Кривавого тижня» у травні, коли урядові війська штурмували місто, прихильники Паризької комуни підпалили палац Тюїльрі, ратушу Отель-де-Віль та інші будівлі. Разом із ними згоріли величезні колекції картин, меблів, архівів і бібліотек. Лувр тоді дивом уцілів, хоча вогонь підбирався до нього з боку Тюїльрі.

Але про Францію це відомо, давайте розкажу про Нідерланди. Найгучніші протести 20 століття відбулися 10 березня 1966 року в Амстердамі, коли принцеса Беатрікс виходила заміж за німецького дипломата Клауса фон Амсберга. Шлюб викликав сильне обурення: від окупації минуло лише двадцять років, а Клаус у юності був членом Гітлерюгенду й служив у вермахті. До того ж весілля провели саме в Амстердамі, місті, яке найбільше постраждало від депортацій євреїв. Тому багато людей сприйняли цей вибір як образу.

Мистецький рух «Прово», заснований у 1965 році перетворив весілля на свою найвідомішу акцію. Коли золота карета проїжджала по вулиці (була пряма телевізійна трансляція), протестувальник кинули в неї димові шашки, і вулицю огорнув білий дим. Ці кадри побачили по телевізору мільйони людей. Поліція відреагувала дуже жорстко, била не лише демонстрантів, а й випадкових перехожих, і це обурило громадськість навіть більше, ніж сама акція.

Наслідки виявилися значними: після хвилі заворушень 1966 року звільнили головного комісара поліції Амстердама, а в 1967-му пішов у відставку мер Гейс ван Галл. «Прово» того ж року здобув місце в міській раді, але вже в 1967 році рух саморозпустився через моральний конфлікт, що не можуть Прово співпрацювати із владою.

Ще зі здобутків руху Прово — те, що Нідерланди мають найрозвиненішу велосипедну інфраструктуру у світі. Все почалось з протестів проти домінування автомобілів. Вони перекривали вулиці та траси, робили барикади, те, завдяки чому нідерландські міста мають чисте повітря та не стоять у заторах. Одна з ідей Прово, як-от «білі плани», народила концепт шерінгу, вони придумали план білих велосипедів, розкиданих по містам, якими міг користуватись хто завгодно. Ще один із засновників ініціював застосування вітряків для видобутку електроенергії.

Також їх план заселення порожніх будинків вплинув на наступні покоління активістів, у тому числі на рух сквотерів. Нідерланди досі мають потужні сквотерські комʼюніті, сильніші ніж деінде, але слабші, ніж були.