ГУЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ПРО НАЦІОНАЛІЗМ. Мирослав Шкандрій та Євген Стасіневич розмовляють про нову книжку Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956У розмові:🍛ОУН(б) були тоталітарним крилом ОУН, антидемократичним, вождистським, яке дивилось на тодішню Європу, у якій бачили майбутнє — типу Німеччини та Італії. 🍛Про те, що у тоталітарних режимів слабким народам, а особливо східним, була відведена дуже неприваблива роль, вони дізнались пізніше.🍛ОУН(б) вперто стояли на своїх застарілих позиціях вождизму, який вже втратив будь-яку актуальність, тому східняки не приймали їх, бо ще одного Сталіна не хотіли. Натомість УПА вже мала більше рис антиколоніальноі боротьби, яка на той час відбувалась в Африці, наприклад.🍛На еміграціі бандерівці вважались примітивною сектою, які намагались керувати, але не мали цікавих людей, не лишили цікавої літератури та преси.🍛У 1960-ті ОУН(б) підтримували імперську політику США (Вʼєтнам, Південна Америка), натомість інші кола української діаспори різних спектрів ставали на антиколоніальні засади.🍛Батько Шкандрія був офіцером дивізії Галичина, і вважав бандерівців примітивами.🍛Українська національно-визвольна боротьба, боротьба за емансипацію, не зводиться до націоналізму, а тим паче до крайнього, яке завжди було у меншості. 🍛Скидається на те, що Бандера набув такого статусу завдяки пропаганді СРСР, яка зробила з нього чорта. А що для СРСР чорт — для українців має бути янгол. Назло мамі відморожу вуха та піду без шапки.—Тепер мені зрозумілий епізод, який розповідали про канадійську діяспору, де казали «ми на ту подію не підемо, то бандерівці, а ми мельниківці».