ЗЕ_БГ✙ 🏴

Штурмові дії в районі Гуляйполя окрім важливості урахування погоди під час планування дій (уявити собі перенесення планів через несприятливу погоду в умовному 2024 році майже неможливо) ще дають нам дуже цікавий привід знову проговорити застосування бронетехніки і механізовані вклинення. Несподівано виявляється, що в разі погіршення умов ведення спостереження, противник є умовно малоспроможним відбити механізоване вклинення. Що свідчить про дві речі: 1) Необхідність виокремити заходи контрпілотної боротьби як повноцінну окрему ланку наряду з КББ;2) Актуальність механізованих вклинень в разі системного впливу або сприятливих погодніх умов, особливо на низькоінтенсивних ділянках.Для цього техніка має бути і відповідати сучасним вимогам. А з цим у нас наразі проблеми, так як фокус зміщений повністю в бік того, що жужжить і літає, а піхоті і бмп 1 з модулем парус вистачить. Фокус же в підрозділах, що жужжать і літають (особливо окремих), зміщений на тотальне і безперешкодне єбалірованіє, бажано стоячи десь подалі від лбз, щоб діставати максимум 2-3 км від передньго краю. Звісно системний розйоб розрахунків бпла не принесе переглядів в телеграмі (бо в більшості стосуватиметься ударів по антенам), не заробить командиру бригади бпс чергової медальки та боляче ударить по єбалах. Натомість стоверення умов ведення бою і маневрування для піхотних підрозділів може дозволити здійснити розгром підрозділів противника тактичного рівня, чим дійсно вплинути на перебіг подій на полі бою. Наша механізована піхота найчастіше більш навчена і підготовлена, натомість треба дозволити їй воювати. Й допоки ми лише знищуємо окремі двійки, без можливості дотягнутись навіть до толкателя (аналог командира відділення), підрозділи противника зберігатимуть і швидко відновлюватимуть боєздатність за умови надоходження поповнень.

Угорська пропаганда виходить на рівень російської. Агонія проти України дійшла до спорту. 📛🤬 Програй або ми зробимо твоє життя пеклом і надішлемо найкращих солдатів за твоєю родиною ©Такий гостросюжетний трилер розганяють в Угорщині після перемоги української тенісистки Ангеліни Калініної над угоркою Панною Удварді на Antalya 2 Challenger.Українців звинувачують у тому, що перед поєдинком вони погрожували Удварді та її сім'ї, розправою в разі, якщо Панна виграє.У матеріалі Index угорці додають обрізаний скриншот повідомлення в WhatsApp з таким текстом: 💬 "Панно, ти мусиш програти матч проти Ангеліни завтра, інакше ми вирушимо за твоєю матір'ю та бабусею. У нас є дві групи в режимі очікування біля угорського кордону, готові битися, якщо буде потрібно, і ми не зволікатимемо з тим, щоб відправити їх до будинку твоєї матері, щоб викрасти її, поки вона не поверне гроші, втрачені нами через твою непокору.Ми знаємо все про твою родину та тебе, ми знаємо, де живуть твої мати та бабуся, ми знаємо, де живеш ти та твої брати і сестри. У нас є адреси, номери телефонів, навіть модель автомобіля, на якому ти їздиш.Подумай про це сьогодні ввечері та думай про кожне очко, яке ти розіграєш у матчі. Чи програвати, вирішувати тобі, але інакше ми зробимо твоє життя пеклом.Програй завтра або ми надішлемо наших найкращих солдатів за твоєю родиною".🇺🇦 У підсумку Панна програла українці, поступившись 6:7 у першому сеті і 5:7 у другому, де по ходу матчу мала перевагу, але Ангеліна змогла переломити гру. Після цього зі своєю заявою щодо цієї історії вийшов міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто, видавши таку фразу:"Схоже, ми вступили в період відкритих погроз і шантажу, українці показали зуби".‼️☝️На що одразу напрошується відповідь: головне в ході слідства – не вийти на самого себе 🇭🇺✅ ПІДПИСАТИСЯ.

Подивився крайнє інтервʼю Кирило Олексійовича, чомусь враження що він озвучує не те в що вірить, а те що треба для дипломатичного треку та те що хочуть від нас почути партнери.Субʼєктивна думка- ніхто ні про що не домовиться через небажання противника і дві абсолютно полярні сторони.Ми будемо знаходитись в стані війни найближче десятиріччя і до цього треба готувати населення, противник саме такий меседж дає у себе в середині-військові рейки економіки, студенти що працюють на заводах по виробництву шахедів та закладені бюджети говорять про те що війна не зупиниться! Вони консолідують суспільство на війні, залучають до війни- ми робимо протилежне!Оцими заявами про «от -от» тільки приспимо власну ж пильність та втратимо час, я не вірю що ці очевидні речі ніхто не розуміє.Тиловим містам треба вчитись жити під час війни та готувати системи захисту цивільного населення з переходом під землю, будувати бункери, захищати уразливі для атак противником місця та нарешті мілітаризовувати суспільство (без поділу на вік і стать).Цих висновків той же Ізраїль зробив колись, не вірю що ці висновки відсутні у нашого військового керівництва, але з реалізацією все погано!

Фінальна частина: Чому я написав, що битва за Херсонщину почалась? Бо ми тоді не були в курсі всіх обставин, не володіли інформацією, що насправді битва почалась за всю Україну, що підари лізуть з усіх сторін!‎‎Добравшись до Одрадівки, до своєї роти. Нам, всій роті, надали наказ висуватися до морпіхів та ДПСУ в район Чаплинки. По дорозі нам траплялися вже розбиті різні підрозділи (суміжники), ми своїх всіх збирали, хоча місця вже буквально не було, тільки в ЗІЛу ми їхали з всіма, вже були один на одному, як в Тетрісі, приблизно 35-40 чоловік, плюс амуніція та різна зброя. Не доїжджаючи буквально три, чотири км. до Чаплинки, ми вже бачили густі клуби чорного диму, та чули поодинокі постріли, вибухи. Нам чудом повезло. Нам на зустріч вибігла жіночка з дитиною (хлопчиком років з три) на дорогу, перекриваючи шлях і попередила з сльозами "-Хлопці, рідненькі, не їдьте туди. Там уже русскіе, они там наших уже разбілі, добівають" Та вказала нам шлях, як і кудою нам можна ще проскочити повз них. Але на останок добавила зі сльозами на очах "-Хлопці, побіцяйте, шо ви верньотесь, і освободіте нас?!"‎Дорослі чоловіки з мокрими очима, комом в горлі, тримтячими губами, пообіцяли що ще повернемось, обов'язково повернемось! Вийшли на зв'язок з командуванням пояснивши ситуацію, нам надали новий наказ прориватись до Запорізької області. Ми вирушили далі. Та вся звитяга, як ми всі прорвались цілими та неушкодженими між боями на Запоріжжя, це все завдяки нашим місцевим людям (українцям), котрі не ждуни, не зрадили Державу, не зрадили нас, а допомогли нам околицями різних населеними пунктами, підпіллям, вирватись з того пекла! Низький уклін нашому народові за допомогу!🫡 І тільки тоді, пізніше, ми дізналися що війна йде по всім фронтам.‎До чого ця розповідь? Ця розповідь про те, що ми не маємо права зрадити всіх наших людей, хто віддав своє життя за Україну та її народ!‎‎Ця розповідь про те, як я зустрів з козаками повномасштабний наступ.‎Дякую за увагу, бережіть себе рідні!!!‎‎Слава Україні!!!🇺🇦‎Героям Слава!!!💪🏼‎Смерть Ворогам!!!💀🇷🇺‎Україна понад усе!!!🫡🫂

УІНП всеж рекомендує прибрати з публічного простору памʼятник Адміралу Макарову та перейменувати відповідний навчальний заклад в Миколаєві.У листі до НУК та Міністерства освіти і науки України від 12 лютого 2026 року Інститут рекомендував університету повністю усунути ім’я Макарова та вшанувати іншого діяча — контрадмірала Михайла Остроградського, одного із засновників і командувачів Чорноморського флоту Української Держави 1917–1921 років (на пропозицію нардепа Романа Лозинського)Водночас Ілля Зелінський, магістр історії та археології, сержант 39 Окремої бригади берегової оборони, переконаний, що національному закладу освіти більше пасуватиме імʼя Андрія Покровського. "На відміну від Степана Макарова, ім’я адмірала Андрія Покровського є більш відповідним для університету, адже його зв’язок із Миколаєвом є прямим і документально підтвердженим: за його участі як начальника штабу Чорноморського флоту в місті було активізовано кораблебудування та спущено на воду низку бойових кораблів, зокрема перший у світі підводний мінний загороджувач "Краб"."Згодом Покровський обіймав у Миколаєві ключові посади командира порту, градоначальника й начальника гарнізону", — рзповів історик та військовослужбовець.Ілля Зелінський додав, що водночас адмірал Покровський був однією з центральних постатей творення українського флоту: українізував Чорноморський флот, розробляв військово-морський прапор, очолював реформування Морського відомства, керував портами Чорного й Азовського морів, був міністром морських справ Української Держави, першим її адміралом, що робить його постать логічною для сучасної української ідентичності університету. Посилання

Позиція рухуНаш рух завжди стояв в авангарді боротьби за Україну. Ми били проросійську мразь і вберегли Миколаїв у 2013-му, у лавах добровольців рушили на схід у 2014-му.Усі ці роки ми були орієнтиром для інших і формували світогляд наступних поколінь із фанатського середовища. Саме це дало змогу відстояти місто у 2022-му і продовжувати далі боронити Україну.Фронт потребує людського ресурсу. І поки одна частина суспільства працює на його консолідацію, інша займається деструктивним впливом, що нестиме найгірші наслідки для поки що мирного тилу.Весь хайп навколо футболіста, який підняв руку на військовослужбовця ТЦК, і тих, хто його виправдовує, — це прямий удар по обороноздатності країни.У цій ситуації держава має реагувати жорстко та принципово, відстоюючи права військовослужбовців, як і жорстко вона має карати будь яку корупційну складову яка також присутня в центрах комплектації.Ми підтримуємо тих хто чесно та сумлінно виконує свою функцію по комплектуванню військ особовим складом.Всім іншим, хто є чоловіком лише за наявністю певних статевих ознак, відчуває себе героєм невидимих фронтів- готові пояснити всіма доступними способами хто в домі тато і яку функцію чоловік наразі мусить виконувати!Або ти у війську-або ти для війська. tertium non datur https://t.me/korabely/1678

Бійці 412 Nemesis розповіли про перемогу над військами НАТО на навчаннях В українських медіа широко цитується матеріал Wall Street Journal про військові навчання в Естонії у травні минулого року. Видання розповідає, як невелика група українських екіпажів БПЛА змогла за день розгромити угруповання “умовного противника”, що складалося з підрозділів військ НАТО.До складу української команди входили бійці підрозділів Сил безпілотних систем: оператори бомберів 412 бригади Nemesis та екіпажі FPV 427 бригади Rarog. Також з української сторони у навчаннях брали участь оператори FPV Інтернаціонального легіону ГУР та представники системи ситуаційної обізнаності Delta.Технології кардинально змінили і продовжують змінювати поле бою. Українські підрозділи охоче діляться набутим досвідом війни дронів з західними партнерами. Україна максимально зацікавлена у тому, щоб війська країн НАТО переосмислили тактику ведення сучасних бойових дій та якомога швидше і якісніше підготувалися до російської загрози.412 ОБрБпС NemesisInstagram | TikTok | YouTube | Facebook

У травні 1919 р. комдив Н. Григор'єв та його начштабу Ю. Тю- тюнник відмовилися від спільної праці із більшовиками, а 8 травня на центральній площі Єлисаветграда Ю. Тютюнник оголосив Універсал отамана Н. Григор'єва". Окрім Універсалу, було ще ряд відозв, як от — «Товариші червоноармійці і селяни», в якій йшлося про те, що Н. Григор'єв і його помічники не гетьманські міністри, «...а люди щиро люблячі свій народ і бажаючі тільки доброго людсь кого незалежного життя», або «Брати селяни і козаки», в якій роз- кривається зловісна суть більшовиків та звучать заклики до нещад ної боротьби з неправдою та злом 12. У жодній із листівок не йдеться про заклики до грабунку, насильства і національної неприязні.План подальших дій повстанських військ отамана Н. Григор'є ва, який спланував Ю. Тютюнник, передбачав встановлення контролю над територією між Бугом та Дніпром, а на Лівобережжі передбачалося залишити терористичні групи, які відтягували б на себе значні сили червоних. Основні сили повстанських військ мали прориватися на Правобережну Україну для з'єднання із війсь ками Головного отамана армії УНР С. Петлюри або із білогвар дійськими військами генерала А. Денікіна.Однак отаман Н. Григор'єв вирішив змінити уже від ваний план задля того, щоб захопити Лівобережну Украй 67.12 самим стати між «самостійниками» та білогвардійцями, а потім диктувати їм свої умови, погрожуючи можливістю приєднання до суперника.Не знаходячи можливості залишатися на посаді начальника штабу, Ю. Тютюнник відмовився від цієї ролі і прийняв рішення про перехід до командування однією із бригад.Відмова Ю. Тютюнника від посади начальника штабу брига- ди викликала у отамана Н. Григор'єва недовіру, але, незважаючи на це, він надав йому південний напрямок для проведення війсь кових операцій на Катеринославщині, бажаючи тим самим дати тому можливість безпосередньо підтримувати зв'язок із «незалеж никами» та боротьбистами або військами Директорії. Отаман Н. Григор'єв надав у підпорядкування Ю. Тютюнника найбільш віддані йому два полки - Григор'євський та Херсонський. //Валерій Кучер. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ТА ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТАМАНА Ю. ТЮТЮННИКА У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1919 р.//

Феодосій Камінський«Він бачив багато епох, країн, революції, брав участь у війнах, сидів у таборах ГУЛАГу, але все своє свідоме життя віддав одній науці – історії.»По мотивам життя Феодосія Тимофійовича можна було зняти пригодницький та драматичний фільм, але наразі його імʼя не настільки широко відоме громадськості.В 19-річному віці влаштувавшись кочегаром на судно вирушив в Єгипет, де влаштувався землекопом археологічної експедиції знаменитого археолога Говарда Картера(того хто знайде гробницю Тутанхамона)Роками пізніше працював з Яворницьким, досліджував античні памʼятки Північного Причорноморʼя після чого добровольцем пішов на фронт І світової війни.Член товариства «Просвіта», працює директором Миколаївського археологічно музею, знову продовжує досліджувати античні памʼятки,насамперед Ольвію, проводив самостійні археологічні дослідження в районі Миколаївського морського торгового порту, Спаського урочища, займався збереженням історичних пам’яток краю: залишків редуту війська Карла XII та гетьмана Івана Мазепи (1709 р.) на Руській косі, будинку на вулиці Артилерійській у Миколаєві, Адміралтейського собору на центральній площі Миколаєва та багатьох інших.У 1927 році відкриє городище «Дикий Сад»( що є ровесником Трої)У 1929 році його було звинувачено в участі «Комітету визволення України», за що Камінського буде заарештовано на 5 років з забороною жити в Миколаєві (після відбування терміну) .Після виходу на волю працюватиме економістом на Запоріжсталі та потайки прийматиме участь в археологічних розкопках на о.Хортиця.О 1937 році за сфабрикованою справою про створення націоналістичної організації знову попадає в табори, вже на 10 років без права на листування.О 1949 році Камінського знову заарештують та етапують у Казахстан.Повернеться у Миколаїв Камінський о 1954 році де продовжив займатись археологічними дослідженнями.В 90 річному році буде вбитий у власному будинку грабіжниками, що під виглядом лікарів проникли в дім археолога.

Перша половина ХХ ст. Крізь пекельне горнило І-ї Світової Війни проходять українці у складі двох імперій. Обидві дають право на національні збройні формування, по обидва боки лінії зіткнення проливається українська кров, але не за право на власну Державу.Початок визвольних змагань вивільняє дух українства з підпілля та кайданів і дає шанс виконати чин та зробити свій вибір!Вибір зроблений-рубікон перейденоНація пробудилась та почала запеклий бій за існування, весь час зберігавши звичаї,віру,культуру та памʼять предків.22 січня 1919 року урочисто проголошено Акт Злуки про обʼєднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.Ніщо не розʼєднає українців що в найлихіші та найскладніші часи зберігатимуть національну ідею і не втрачатимуть надію, отримає все лише той хто здатен не втратити сенс до-кінця!Щиро вірю що попри все ми пройдемо і ці випробування, якими б складними вони не були та зʼєднаємось із українцями Херсонщини,Запоріжжя,Донбасу та КримуПамʼятаймо предків що поклали на вівтар все заради державної справи та тримаємо стрій як би важко це не здавалось🫡