Провели тренування зі стрільби з рушниці по літаючих цілях для для Сил Оборони України. Цей досвід, знання та навички — наш невеликий внесок у спільну справу.Тренування відбулося безпосередньо там, де це було зручно для військових, без потреби виїжджати чи втрачати дорогоцінний час. Ми розуміємо, наскільки складно вирватися, тому зробили все, щоб підготовка прийшла до них.Окрему увагу приділили специфіці нового для них озброєння - гладкоствольним рушницям. Надали практичні поради щодо ефективного використання, догляду та обслуговування цієї зброї.Особливо цінним стало спілкування з неймовірними людьми - мотивованими, сильними, професійними. Саме там ми зустріли найкращих і знайшли нових друзів.На основі отриманого досвіду я підготую рекомендації та поради - щоб знання працювали й після тренування і для інших підрозділів.Щиро дякуємо за теплий прийом, запрошення та бездоганну організацію Ihor Babych та 18 Слов'янська бригада .Окрема подяка ІБІС Зброя та Полювання — саме завдяки підтримці стало можливим повноцінне забезпечення тренувального процесу.
Сергій Шкаберда про недоліки зброї булпап для стрільби по дронах:"Safari HG-105M, або життя- це біль. Останні півроку в частинах СОУ зʼявились на озброєнні рушниці Safari HG-105M для боротьби з дронами. Але, завдяки своїй конструкції, вони мають кілька, мʼяко кажучі особливостей, які мають знати користувачі цієї зброї. І ці особливості впливають на якість роботи з цією рушницею. Перше - це компоновка bull pup. З одного боку ця компоновка зменшує загальну довжину зброї. З іншого вона не дозволяє принаймні зараз адаптувати її під антропометрію стрільця. Рушниця розрахована під людину зростом 1,70 метра. Для стрільців які вище за цей параметр відсутня можливість регулювання довжини прикладу, що призводить до неправильної вкладки і промахам. Друге- прицільні пристосування у вигляді мушки та цілика, захищених боковим захистом. Ці прицільні придатні лише для стрільби по нерухомим цілям. Вони непридатні для стрільби по летючим цілям в повітрі завдяки тому, що перекривають ціль під час роботи з випередженням. В якості «ліків» допомагає встановлення коліматорного прицілу відкритого типу, але в комплекті його немає. Тож боєць має витрачати 9000 грн власних коштів на придбання цього девайсу. Третє- велике зусилля УСМ на спусковому гачку. Під час стрільби по рухомій цілі натискання на спусковий гачок відбувається не перериваючи рух корпусу стрільця. Тож велике зусилля УСМ з довгим ходом не дозволяє робити це правильно. Четверте: рушниця не адаптується для шульги. Викид гільзи у рушниці лише з правого боку. В купі з компоновкою bull pup це призводить до того, що шульга буде ловити стріляну гільзу зубами під час перезарядки. Пʼяте. Рушницю неможливо розібрати та зібрати штатно без викрутки типу Phillips та шестигранного ключа. Тобто не лише потрібно постійно носити це все з собою, але й їхнє заточування робить розбірку- збірку цікавим заняттям хвилин на 7-10 для вправного користувача. І це все в бойових умовах. Шосте. Загальна культура виробництва. Зірвані різьби та нештатне спрацювання фіксатора корпусу (пластикового!!!) під час стрільби- звичайна справа. Тож після кожного пострілу оператор має бути готовим збирати цей конструктор «LEGO” шукаючи запчастині в траві та бруду. З плюсів можна відзначити відʼємні коробчасті магазини, зовнішній вигляд бластера з «Зоряних війн», напис «зроблено в Україні» та можливість робити пафосні фото в стилі імперського штурмовика."
Винесу з коментарів реальний досвід, дуже цікаво було почитати:Костянтин:Всім вітання.Маємо Ґрот на штатному озброєнні у підрозділі. Пам'ятаю, коли у 22-му замість старих "калашів" нам видали новенькі (ну майже) Ґроти, табір розділився, що і не дивно. З одного боку маємо м'який, особливо у порівнянні з АК, спуск, двосторонні механізми керування, телескопічний приклад і досить зручні механічні прицільні, а з іншого дійсно як у відео, що дививися Віталій, коли розбирав: "Нічого не загубіть". Розбірка/збірка видавалася жахом, особливо у польових умовах, але як показав досвід, в цьому не було необхідності. Він дійсно витримує без проблем великий настріл. Головне не розплавити ствол)) Сам я мінометник, тому працював з нього тільки на стрільбищах (дяка богам), але хлопці з рот були здивовані його витривалістю. Багато хто боявся, що швидко заб'ється брудом, але ніт. Звісно і затримки були, і різні моменти були, але загалом скажу, тест Донбасом у - 20 і дощами з глиною Ґрот пройшов. За пісок бачили самі)) Єдине що ще додам - бережіть "голку")) Особисто мені карабін "зайшов". Особливо з ACOG))[на фото забитий ДГК] Стандартна ситуація заходу/виходу)) Це десь на четвертий день на позиції звернув увагу на забитий ДГК. Була ідея шмальнуть, подивитися, що з того буде)) І якраз згадав ще одну проблему (можливо її вже вирішили): якщо починає іржавіти, то все. Чисти не чисти, тільки консервуватиНу і, звісно, після виїзду обов'язкова медитаціяХто ще не дивився відео, воно тут: https://youtu.be/_A7W4to8A5I
Найкращий і найефективніший ДГК для AR-15 тепер можна придбати в Ібіс! Я дуже активно стріляв на змаганнях саме з Ultradyne Apollo Max і можу сміливо сказати, що це найкраще, що ви можете поставити на свою АРку.Він майже повністю прибирає віддачу за рахунок камер спрямованих назад під сильним кутом. Підкидання вгору компенсується за рахунок двох отворів на кінці ДГК.Якщо ви подивитесь на карабіни спортсменів, які беруть участь у змаганнях, то на дуже багатьох стволах, ви побачите саме Apollo Max.З мінусів - сильно збільшений звук пострілу та вихлоп газів назад.З цікавого, приїхала ціла лінійка дульних пристроїв, Lithium на карабіни пістолетного калібру (9мм) з різьбою 1/2-28, Vostok на АК (7.62 x 39).Також, дуже якісні механічні прицільні від цієї ж компанії.До речі, також доступна версія Apollo S, яка має трохи менше гасіння віддачі, але й не таке агресивне перенаправлення газів в напрямку стрільця. Тобто має більше підійти стрільцям, які хочу комфортно стріляти і не так сильно здувати пороховими газами оточуючих 🙂Всі ДГК за посиланням: https://ibis.li/Fc1tPХто ще використовував цей ДГК? :)
Які кульові патрони вибрати для тренування з рушницею?Zala зараз часто викликає асоціації з ворожими безпілотниками, але для мене і для багатьох українських стрільців, асоціації зовсім інші.Патрони Zala з Литви мають зменшену віддачу, доступну ціну та постійну високу якість. Асортимент кульових патронів має кілька позицій, наведу по зростанню віддачі: Sport, Target, Slava Ukraini.Zala Sport має найменшу віддачу і найкраще підійде помповикам або тим, кому не потрібна перезарядка. Власник компанії розповідав, що ці патрони часто використовують на змаганнях зі стрільби в рухому мішень "Кабан, що біжить". Така мішенна система є, наприклад, на стрільбищі Купол під Броварами. Вчора ми знімали відео і я вперше по ній постріляв, це було дуже цікаво. Це найдорожчий патрон з лінійки.Zala Target має середню віддачу та кулю покриту тефлоном для зменшення забруднення ствола. Має середню вартість.Zala Slava Ukraini - має найбільшу віддачу з лінійки, звичайну кулю без покриття та найменшу вартість.Не менш важливим є те, що власник компанії, підтримує Україну.Якщо ви шукаєте кульовий патрон для тренувань на 50-70 метрів, я з впевненістю можу сказати, що кращого ви не знайдете.
Зі Stribog'ом я раніше зустрічався, але якось багато постріляти з нього мені не вдавалося. То ж справжнє знайомство відбулося під час зйомок огляду. Найбільшою перевагою через яку купують цю зброю є компактність і легальний складаний приклад. Зброю можна перевозити в невеликому рюкзаку. Одразу звертає на себе увагу "індустріальний" дизайн цієї зброї. Стрібога складно назвати гарним :) але відчувається в руках він набагато краще, ніж виглядає.Про мінуси цієї зброї мені розповідали і я про них знав до зйомок. Пластикові мушка та цілик можуть бути легко зламані. Пластикові магазини поступово зношуються, а з металевими вставками не завжди доступні. До речі, в коментарях порадили магазини від стороннього виробника, є сенс спробувати їх привезти в Україну.Але повернемося до тестування. Карабін пістолетного калібру має напіввільний затвор (в 2020 році було представлено саме цю генерацію), що робить віддачу комфортною.Тестування відбувалось з патронами STS FMJ-FP, STS Subsonic, S&B. В мене під час зйомок і кількох сотень патронів не було жодної затримки. Хоча коментатори писали, що в них на СТС проблеми були часто.Мені подобається ергономіка, а органи керування повністю двосторонні. Затворна затримка, кнопка скидання магазину, запобіжник все зручно і для правші, і для шульги.ДГК за відчуттями працює. В коробці ще є коротший ДГК, але, за досвідом, він не тієї форми, щоб бути ефективним на пістолетному калібрі.Висновок: гарний карабін пістолетного калібру, віддача комфортна, органи керування зручні, приклад складається, але треба пам'ятати про нюанси вище.Відео скоро буде.Інформація та ціна тут.
А це вже фото з мого виїзду до військових з тест-драйвом рушниць. Складно це організувати, бо дуже мало часу, але вийшло.Випробовування було наступних одиниць:➡️ Рушниця Hatsan BTS 12 (популярна модель, про неї вже багато сказано, купують, бо дешева, коротка, напівавтоматична, з магазинам)➡️ Рушниця Typhoon F12 Sport Gen4 (дуже схоже за ергономікою на AR-15, напівавтомат з магазинами)➡️ Hatsan Escort Slug Auto Combo (класичний напівавтомат, модель з одним стволом розкупили, бо найдешевша, залишились в комплектації комбо: короткий і довгий ствол)➡️ Typhoon Phoenix FPX Sport-S (короткий газовідвідний напівавтомат з чоками)А ось цю рушницю просили привезти, але я не зміг, бо на складі не залишилось, остання одиниця знайшлась в Ібісі на Міхновського:➡️ Typhoon Phoenix TDS 12 Pro (інерційний напівавтомат, конструкція взята з популярної італійської рушниці)Плюс мені показали рушницю, яка зараз активно поставляється у війська, такий собі аналог Hatsan BTS 12. Не можу сказати нічого, час покаже.Яку модель вибрали для закупівлі? Не розкажу, бо кожен має вибирати сам ;)Плюс мені розказали і показали напрацювання з навчання особового складу боротьбі із дронами, прості, але ефективні рішення.
Зараз існує неймовірна кількість проектів анти-дрон патронів. При чому, мене дуже дивує, коли цю назву або характеристику дають без жодних відкритих тестів або випробувань і продають військовим. А люди, які беруть цей патрон для захисту на полі бою, довіряють йому своє життя.Проект патрону "Огірок" я маю можливість спостерігати вже більше ніж пів року і він поступово еволюціонує, і вже на фінішній прямій. Тобто, виробник не просто викатив щось на ринок, а довго і нудно тестує.На відео тест одного із фінальних варіантів по реальному дрону в повітрі. Що скажете? ;)Випереджуючи питання, Ні, це не в'язана картеч :) Це складне поєднання унікального контейнера, спеціальної нитки (ні, не кевлар :)) і конструкції патрону. Звичайно, що все це, на даний момент, таємниця.Для замовлення цей патрон поки що не доступний, йдуть фінальні випробування.В нас вже є домовленість з виробником, що випробування ви побачите у нас на каналі по реальним дронам. Тому підписуйтесь, чекайте і поки що можете подивитись інші відео: https://www.youtube.com/@IbisArms/videos
Вчитись - завжди цікаво! Цього разу із Zulu знімали відео на локаціях "Kill House" та Окопна зона", про тему, думаю, самі здогадаєтесь )Звичайно, що за кілька годин Зулу міг дуже коротко розказати навіть не про основи, а вступ у цю тему. Як він сам говорив, це має бути курс на кілька тижнів і багато-багато годин відпрацювання вхолосту та зі стрільбою.Розумієш, наскільки це складно, особливо, коли Зулу розказує скільки часу їх вчили працювати в таких умовах.Дякую новому стрільбищу Центр Плюс (це за Осокорками) за наданий рубіж! Там є рубіж 300м, є короткі рубежі і навіть зона для стрільби на 360 градусів.Також, вже близько місяця на зйомках та стрільбищі тестую одяг від молодого українського бренду Frontier. Перші враження дуже позитивні. Найбільше подобається тактична куртка Helarctos, вона не продувається, не промокає, але дуже добре "дихає". Тому навіть під фізичними навантаженнями із Зулу - мені було комфортно ) Про інші речі розкажу згодом.На такі відео витрачається багато часу і зусиль, тому доведеться почекати перекладу, озвучки та монтажу )
Публікація з ФБ від мого друга Євгена ПодтіховаБойові дії з застосуванням стрілецької зброї на наших теренах ідуть вже, м'яко кажучи, не перший день. Платформа AR-15 і оптичні прицільні прилади також фігурують буквально з 2014 року. Також у кожного в телефоні (особливо з появою старлінка) є доступ в глобальну мережу Інтернет, де окрім brain rot мемів, присутні майже всі доступні людству знання, накопичені за тисячі років, в тому числі безліч відео і статей про стрілецьку зброю... Але це не зупиняє людей від того, щоб робити тупі помилки в експлуатації зброї, особливо коли мова заходить за тюнінг. Ось яскравий приклад на вкладених фото.Військовослужбовець придбав собі цивільний напівавтоматичний карабін AR-15. Цей зразок має планку Пікатінні на ствольній коробці (верхньому ресивері) а також на консольній цівці. В якості прицільного прилада був обраний "загінник" закріплений на карабіні за допомогою моноблоку з виносом і тут починається сумне. По факту, не залежно від збройової платформи, існує залізне правило - оптику треба кріпити до ствольної коробки, тому що саме ця деталь безпосередньо жорстко з'єднана зі стволом (А приціл ми, грубо кажучи, пристрілюємо саме відносно ствола) та має найбільшу жорсткість серед інших деталей зброї. Це забезпечує стабільне положення прицільного приладу без люфтів та інших небажаних рухів і відповідно стабільне збереження "нуля". Цівка має такий саме інтерфейс кріплення зверху, що і ствольна коробка, але вона не має безпосереднього жорсткого з'єднання зі стволом і навіть найбільш вдалі зразки все одно мають люфт відносно ресиверу (Але цього достатньо наприклад для встановлення лазера або нічної/термальної передоб'єктивної насадки, котрі працюють в парі с прицілом і не мають своєї прицільної сітки/марки). Нащо існують моноблоки з виносом вперед? У кожного оптичного приладу є такий параметр, як фокусна відстань, в залежності від неї приціл треба розміщувати на певній відстані від ока стрільця. Багато сучасних прицілів зі збільшенням, мають таку конструкцію і довжину корпусу , що якщо встановити їх на звичайних кільцях, або на моноблоці без виносу, таким чином щоб окуляр знаходився на коректній вілстані до ока, то стрілець буде вимушений зсунутии приціл вперед занадто далеко, на відносно короткій планці пікатінні на ресивері і переднє кільце, або половина моноблока опиниться вже на інтерфейсі цівки, котра в свою чергу люфтить.Стрілець на фото не знав всіх цих нюансів і у підсумку розвернув моноблок задом на перед і щоб зберегти коректну фокусну відстань між оком і окуляром - зсунув його на цівку. Дуже сумніваюсь, що цей приціл навіть приведений до нормального бою і взагалі не маю сумнівів, що воно "тримає нуль", але найбільш сумне в цій ситуації, що вона неунікальна. Я бачив безліч випадків, коли військовослужбовці, не знаючи матчастини, встановлювали оптику куди попало, не пристрілювали її взагалі, а потім дивувались "Чого мій автомат такий косий? Напевно він зламаний). Мій топ всратого монтажу очолює коліматор, встановлений на пластмасову накладку на газову трубку АК від Fab defense, це золотий еталон кугутського гівнотюнінгу. Сподіваюсь, що колись у майбутньому середній рівень обізнаності в стрілецькій зброї в Силах Оборони істотно зросте, але поки маємо що маємо
TGLIST.COM.UA
2022-08-17