ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (28 березня) На наш Спротив, щодо намагання батьків вивозити своїх неповнолітніх дітей з України, отримали коментар: "Батьки не просто не вірять владі, батьки не вірять в Україну. Мами вивозять дітей, а чоловіки кажуть, що як тільки відкриють кордони, то і вони геть за кордон. При чому — це не є сім'ї алкашів і прибиральниць з АТБ. Це — саме середній клас, який чогось досяг, щось заробив. На жаль". Як бачимо, люди не вірять в те, що в Україні щось може змінитися в кращу сторону. Не вірять — що в Україні до влади може прийти сила, яка буде розбудовувати державу, а не грабувати. А ще — вони хочуть швидко отримати гарне життя і в ідеалі, щоб хтось це для них зробив та за них. Чому люди не вірять в Україну — зрозуміло. Бо час іде, нічого не змінюється. Перспектив не видно. Тут все ясно. Що робити? Відповідь проста: створити потужну громадянську політичну силу, привести її до влади, провести реформи, змінити Україну під себе. Якщо все так просто, то в чому ж проблема? І ще: кому це треба робити й для кого? Знайдуться ті, хто скаже, що це має робити влада... бо ми її вибрали, бо вони ті, кого ми найняли. Так от, ці слова є маніпуляцією, яка конкурує із тупістю того, хто повторює цю дурню! З якого біса влада щось та комусь має робити? Нікому і нічого вона не повинна робити. Будь-яка влада завжди щось робила, в будь-якій країні, виключно для себе. Тобто — якщо громадяни не є інтегрованою частиною влади, то ніяка влада для них нічого робити не буде. Є три можливості для пересічного громадянина: - сидіти й чекати, коли ж нарешті прийде прогресивна влада, щоб розбудовувати країну; - звалити за кордон, бо "віри в Україну немає"; - самому становитись владою. Зрозуміло, що вірна стратегія — третя. Але як це робити? Перший крок — розібратись, в чому основні проблеми країни. Тобто поставити "діагноз". І визначитись із "лікування". Це називається ідеологія. А потім діяти. Схема дій проста. Розповідати про "діагноз" і "лікування" різним людям. Шукати тих, хто з ними згоден. Гуртуватись на цій основі. Поступово, в міру зростання кількості такого утворення, буде зростати його потужність. Якщо не зупинятись, то рано чи пізно ця нова громадянська сила досягне рівня, достатнього, щоб взяти всю владу у свої руки. Добровільно владу не віддадуть. ЇЇ потрібно буде відбирати. Не треба вірити в успіх. Це нічого не дасть. Успіх знаходиться не в вірі, а в знаннях і діях! Коли ти чітко знаєш, що треба робити, то просто досягати всіх умов, які забезпечують успіх. Навіть і без віри в успіх, але якщо все робити вірно і настирливо – то буде перемога. Це може робити кожен. Можна не вірити в Україну і намагатись виїхати чи чекати "у моря погоди". А можна діяти й перемагати. Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"