Сіверський Донець, Ізюмський район, база відпочинку "Караван".

Це взагалі була дуже дивна ситуація. Насправді я дуже люблю пейзаж, а тим паче атмосферний пейзаж, але з цим у мене не склалося. Ця фотографія, яка мені дуже подобається, це результат випадковості. Насправді я був у відрядженні. Я ще працював в обласній податковій у внутрішньому контролі, і мене відправили в Ізюм розглядати якусь скаргу. Я звісно скажу що не пам’ятаю про що вона була і стосовно кого, хоча насправді це не так 😊

Але суть не в цьому. Ізюм дуже довго був доволі дивним містом, в якому не було готелів. Ну був один, радянських часів, все. Інші «території», на яких можна було б поселити тих хто у відрядженні, були далеко за містом. Одним із цих закладів був «Донецький Юрт». Дуже добре пам’ятаю одне із наших поселень там. Після того як ми поселилися, приїхали пацанчики з Донецька. Бухали по чорному. Після цього стріляли з автоматів у повітря. Гупали ногами в наші двері, бо думали що за ними «спить» їх братва. Вранці, коли я виходив з номеру, доводилося реально переступати через «бездиханні» тіла. Я багато чого бачив… Але я ще не бачим длиннючого коридору устеленого спячими бухими тілами в обнімку з калашами 😊)))) Але тут було все лайтово. Нас поселили на цій базі. І вранці я прокинувся, а в ті часи я завжди брав у відрядження фототехніку, і почимчикував на пляж. Травень місяць, річка вранці, вона парувала як я не знаю шо. І я це зняв. Після цього я багато разів був із своєю сім’єю на цій базі відпочинку. Бо нам там подобалося. Але жодного разу мені так і не вдалося повторити цю фотку.