Минають місяці, іноді роки. На наступний з’їзд їде інша людина або зовсім інша група — і все починається спочатку.

Що було на попередньому з’їзді? Навіщо нам GEN? Навіщо нам узагалі мережа? Які партнерства ми продовжуємо, а від яких відмовляємося?

Можливо, ми свідомо обираємо формат хутірського приватного котеджного проживання. Можливо, спільність і спільні простори нам не потрібні. Це теж може бути рішенням.

Але воно має бути усвідомленим і колективним, а не наслідком того, що ніхто нікому нічого не передав.

Увесь час, поки я перебуваю тут, люди говорять про створення асоціацій, адміністративних моделей, протоколів та організаційних структур.

Вони створюють інституції ще до того, як ми починаємо розуміти, що таке спільність.

У нас зрозумілими аргументами досі залишаються:

— Поїдь, потусуйся, попіарся в Європі. Ще й безкоштовно.
А дорогу компенсуєте?!!

«Покажи презентацію» або «будь нашим голосом» — це вже трохи складніший рівень. Але все ще зрозумілий.

А рівень інституцій здається надто складним.

Тому країна тримається на іменах та обличчях, а не на системах вибору, делегування, передачі знань і відповідальності.

І це проблема.

Я заберу звідси всю напрацьовану базу. І піду з нею можливо далі.
Наступний захід — Devcon у Мумбаї, Індія. Там буде ще один українець — Макс Семенчук, який був тут до мене і має значно глибшу мережу контактів у цій екосистемі.

Наші бази контактів і зв’язків потрібно синхронізувати. А потім передати наступникам. І краще зробити це вживу там де будуть всі ці контакти.
І передати наступникам.

Тим, хто формуватиме попап-поселення в Україні, прийматиме міжнародних учасників, збиратиме наш спільний бекграунд і заводитиме сюди всю цю ресурсну мережу.

Хто не знає: Network School Баладжі перевезли з Малайзії до Казахстану.

Мене складно усвідомити, чому саме Казахстан. Коли є Чорногорія, Албанія, Словенія. Але це сталося тому, що хтось провів необхідну роботу: створив контакти, підготував умови, сформував пропозицію і перетворив можливість на рішення.

Україна цікава багатьом.

Питання в іншому: чи цікаві ми самі собі? Чи віримо ми у власну спроможність настільки, щоб сказати:

Наступний Crypto Commons Gathering.
Наступна асамблея GEN Europe.
Наступний Bridgedale.
Наступне попап-поселення Value of the Commons.

Країна проведення — Україна.
Саме тому, що тут війна.

Саме тому, що тут вирує життя, яке потребує не дистанційного співчуття, а реальної долученості.

З ким про це говорити тут. Хто покладе наступні 5-10 років свого життя і інвестує його в майбутнє наших екологічних інституцій.
Це якраз і є питання. З яким варто працювати з нашою аудиторією і мабуть молоддю 25-30+
#інституції #персоналії #простежиття