Щодня новини, від яких вже втомлюєшся дивуватись. У справі Sense Bank з’явилася вже не чергова «незручна обставина», а конфлікт показів. Після такого у правовій державі голова Національного банку мав би миттєво отримати повістку на допит – щоб пояснити, яка з двох взаємовиключних версій є правдою. Сьогодні колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер розповів на ТСК, як відомий фігурант справи НАБУ Василь Веселий опинився радником наглядової ради державного банку. За словами Аджунера, під час обговорення з керівництвом НБУ проблем у комунікації банку Андрій Пишний пообіцяв знайти відповідну людину. Через день або два відбулася нова зустріч, на якій Аджунеру представили Веселого. Усно, без офіційної рекомендації. На уточнення, хто саме це зробив, Аджунер відповів: «Як не помиляюся, то це був саме пан Пишний». І це відбувалося не десь у кафе. Аджунер уточнив: зустріч пройшла у приміщенні Національного банку, «на тому поверсі, де начальство сидить». Пізніше Веселий отримав постійний контракт радника з комунікацій із державними органами та іншими стейкхолдерами. А тепер найцікавіше. Лише за вісім днів до цього, 2 вересня, Пишний давав показання тій самій ТСК. Його окремо попередили про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення. Пишний тоді визнав, що знає Веселого, але пояснив знайомство давньою роботою того в «Укрпошті» та випадковою зустріччю на похороні спільного знайомого. Заявив, що близьких, ділових відносин і спільних інтересів між ними немає. А на пряме запитання, чи спілкувався він із Веселим щодо фінансів або банківської діяльності, відповів категорично: «Ні, не спілкувався». Отже, це не різне трактування подій. Це дві версії, одна з яких є неправдою. Здогадайтесь яка. Ще у травні Пишний заявляв в інтерв’ю: «Мені нічого не відомо про якийсь вплив Василя Веселого» та «Василь Веселий у Національному банку не буває». Коли журналістка нагадала про пропускну систему режимного об’єкта і запропонувала перевірити журнали відвідувань, Пишний почав відступати: можливо, Веселий усе-таки бував у межах наглядових процедур. А прохання показати дані назвав «театральністю». Потім НБУ офіційно підтвердив: у 2024 році Веселий щонайменше двічі відвідував співробітників наглядового блоку. А тепер згадаємо записи, задокументовані НАБУ. Під час розмови про банківське фінансування Fire Point Міндіч запитує Умєрова: «Ти Пишного викликав?». Почувши, що голови НБУ немає в країні, відповідає: «А виклич Sense». На ТСК заступник Пишного Олійник казав: «Нам дають прізвища, ми з ними працюємо». Але виявляється, що прізвища як раз дають з НБУ. Ось і вся історія «невтручання» у двох реченнях. Стаття 384 Кримінального кодексу прямо передбачає відповідальність за завідомо неправдиві показання, надані парламентській ТСК. Тому НАБУ та САП мали би допитати Андрія Пишного і Дмитра Олійника щодо появи Веселого в Sense Bank, його візитів до НБУ та показань Аджунера. А також вилучити та зберегти журнали відвідувань, відео з камер, робочі календарі, службове листування і телефонні контакти Пишного, Олійника, Аджунера та Веселого. Наразі Пишний і Олійник залишаються на посадах, та у мене питання до антикорупційних органів: хіба мало підстав видати їм підозри? І насамкінець. Після цього знову будуть звинувачення у підриві незалежності НБУ. Як тільки зʼявляються питання до топ-менеджменту - одразу переходять в такий захист. Та незалежність Національного банку – це не індульгенція його керівництву. Їв підривають не запитання, а дії самого керівництва. На рівні держави, до речі, те саме.