​​✍🏻МОЖЛИВІСТЬ БЕЗКОНТАКТНО ВЗАЄМОДІЯТИ З ВОРОГОМ НЕ ЗМІНЮЄ ПРИРОДИ КОЛАБОРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ТАКОЇ, ЩО ЯК ЯВИЩЕ ІСНУЄ ЛИШЕ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ⚖️Правова позиція ВС у справі № 202/13808/23👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 202/13808/23 від 10.12.2024У касаційній скарзі захисник зазначає, що у цьому кримінальному провадження дії обвинуваченого невірно кваліфіковані за ч.7 ст.111-1 КК України. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.114-2 КК України.ККС ВС підтримав доводи захисника з огляду на таке.Суд виснуває, що взаємодія з ворогом може бути дистантною, що є специфічною рисою насамперед інформаційних діянь, вчинення яких на шкоду Україні є можливим як на тимчасово окупованій території, так і на території, що підконтрольна Україні, чи взагалі закордоном. Але навіть визнання можливості безконтактної взаємодії з ворогом, не повинно змінювати соціально-правової природи колабораційної діяльності як такої, що як явище існує лише на окупованих територіях.Тобто, іманентною ознакою всіх кримінальних правопорушень, які становлять колабораційну діяльність, є наявність сталих зв'язків суб'єкта цих правопорушень із відповідною окупованою територією, поза межами якої явища колабораціонізму існувати не може. У разі вчинення відповідних діянь особами, які не мають зв'язків із тимчасово окупованою територією, навіть якщо така особа є громадянином України, але при цьому проживає в інших місцевостях, такі діяння не є колабораційною діяльністю за своєю суттю, а тому їх необхідно кваліфікувати за іншими статтями, зокрема, як у даному кримінальному провадженні за ст. 114-2 КК України.❓Погоджуєтеся з висновком ВС?ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція