Ю-Оперативний | Південноукраїнськ

Публічна позиція щодо взяття під варту начальника управління УБРРішення про взяття під варту начальника управління УБР із визначенням застави у розмірі 302 тисячі гривень ми розцінюємо як елемент замовного та непропорційного тиску, а не як об’єктивний запобіжний захід.За наявною інформацією, сторона обвинувачення не надала суду жодних переконливих доказів, які б підтверджували ризики переховування, впливу на свідків або перешкоджання слідству. Начальник УБР не ухилявся від слідчих дій, відкрито співпрацював із правоохоронними органами, має постійне місце проживання, роботу та бездоганну ділову репутацію.Обрання запобіжного заходу у справі, яка носить ознаки штучно сформованої, виглядає як спроба психологічного тиску та публічної дискредитації посадової особи, яка відмовилася брати участь у корупційних схемах та зайняла принципову позицію.Розмір застави у 302 тисячі гривень є явно непропорційним обставинам справи та фінансовому стану підозрюваного, що додатково свідчить про каральний, а не процесуальний характер ухваленого рішення.Ми переконані, що метою таких дій є не встановлення істини, а усунення незалежного керівника та створення зручних умов для подальшого контролю над бюджетними процесами.Ми наполягаємо на перегляді запобіжного заходу, публічності судового процесу та неупередженій оцінці всіх обставин справи. Закон має бути інструментом справедливості, а не засобом розправи над тими, хто відмовляється діяти «за домовленістю».

💣 ⚡️Миколаївщина на полі політичних розколів: відставки та інтриги року23 грудня Миколаївська районна рада шокувала місцеву політику: достроково припинили повноваження голови райради Ганни Коверзнєвої та ще трьох депутатів. Усі «за» — жодного голосу проти.Коверзнєва, яка п’ять років керувала райрадою, довгий час була помічником народного депутата Олександра Пасічного, якого цього року звільнили з посади лідера обласної організації «Слуги народу». Ці відставки виглядають як частина ширшої чистки всередині партії та підкреслюють глибокі внутрішні конфлікти.Виконуючим обов’язки голови райради призначили заступника Андрія Добровольського.Депутати, які також склали мандати:Микола Карпенко («Наш край»),Євген Литвинюк («Наш край»),Тетяна Маленко («Пропозиція»).Ця хвиля відставок — лише верхівка айсберга. Від початку війни політична сцена Миколаївщини стрімко змінюється: Світлана Федорова та Владислав Невеселий у 2025 році, раніше — Юрій Кормишкін, Руслан Нерода, Оксана Калюжна та ще низка депутатів залишили свої мандати.На їхнє місце увійшли нові обличчя — дві депутатки від партії «Наш край». Кадрові чистки, внутрішні розколи та інтриги у «Слузі народу» роблять Миколаївщину політичним полем бою, де кожне рішення має стратегічне значення.

🦌 ПОЛЮВАННЯ ДЛЯ ОБРАНИХ?У Миколаєві намагаються загасити пожежу, удаючи, що диму немає. В інформаційному просторі міста вибухнув скандал навколо можливого поранення під час «полювання» заступника голови Миколаївської обласної ради Дениса Андрєєва, але замість чітких відповідей суспільству пропонують невнятне бурмотіння про «фейки» і «дискредитацію влади». ‼️Проблема лише в одному: коли інформація неправдива — люди не зникають. А Андрєєв Денис зник. Екстрено, з суботи, без заяв, без відео, без публічної присутності. Просто пішов у відпустку і випав з радарів, ніби його й не існує. Для посадовця такого рівня — це не випадковість, це сигнал тривоги.👉За лаштунками цього мовчання — значно цікавіша і значно брудніша історія. На останній сесії обласної ради було прийнято рішення про передачу низки мисливських угідь у користування дуже конкретним, дуже заможним мисливцям Миколаївщини. Рішення — позитивне, голоси — знайдені, питання — «вирішене». А далі, за старою українською традицією, — «подяка». Не грамотами, не словами, а запрошенням «відпочити по-справжньому»: закрите полювання, зброя, тварини, повна відсутність камер і зайвих свідків. Формат — для «лідерів», які вирішують долі ресурсів області.І саме там, за чутками, які влада чомусь боїться спростувати відкрито, почалося з’ясування, хто в області головніший — обласна рада чи ОВА. Але не на сесії, не в кабінеті і не в правовому полі. А зі зброєю в руках. За версією, яка шириться містом і яку ніхто офіційно не спростував, демонстрація «сили» завершилася пострілом — і простреленою ногою заступника голови облради. Якщо це неправда — чому ми досі не бачимо Андрєєва наживо? Чому він не виходить і не каже: «Я тут, я цілий, це брехня»? Чому за нього говорять інші, але не він сам?Поки пресслужби нервово перекладають відповідальність одна на одну, місто робить власні висновки. Бо коли після «полювання» чиновник раптово зникає, а замість фактів лунають лише слова «фейк-фейк-фейк» — це виглядає не як спростування, а як паніка. Найпростіший і найшвидший спосіб зняти всі питання — публічний прямий ефір. Без монтажу. Без довідок. Без посередників. Вийти, показати себе, пройтися, присісти, для повної переконливості — хоч гопак станцювати. Але цього немає. І кожна година мовчання лише підсилює версію, яку влада так боїться.Миколаїв — не глухий кут і не феодальне угіддя. Якщо тут вирішують питання мисливськими «подяками», міряються впливом зі зброєю і потім ховають фігурантів у відпустках — це питання не чуток, а національного масштабу. Час іде дуже швидко. І якщо місцева влада не здатна дати чесну і публічну відповідь, її дуже скоро дадуть інші. Уже не в соцмережах. Пане Табунщик А. Ваш вихід , ви же полюбляєте публічність , от виходьте і говорить - народ чекає 🍿

❗️ ЗІРВАНА СЕСІЯ — ПРОВАЛ УПРАВЛІННЯ. ХТО ЗЛИВ РОБОТУ РАДИ?Сьогодні у Південноукраїнській міській громаді сесія міської ради не відбулася через відсутність кворуму.Рішення, важливі для громади, зависли в повітрі.Сесію поспіхом ініціювали перенести на завтра — 19.12.2025.Але перенесення — це не рішення проблеми.Це прикриття управлінського провалу.⸻⚠️ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧІТКО ПРОПИСАНА ЗАКОНОМЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо визначає:секретар міської ради відповідає за організацію роботи ради та взаємодію з депутатами.Тобто: • організувати; • зібрати; • забезпечити кворум; • провести сесію.Якщо сесія не відбулася — хтось свою роботу не зробив.⸻❓ ПИТАННЯ, ВІД ЯКИХ НЕ ВТЕЧЕШ👉 Денисе Кравченко, як секретар міської ради:❓ Де була організація?❓ Де була комунікація з депутатами?❓ Де були нагадування, дзвінки, координація?❓ Чому громада отримала зрив сесії замість рішень?Мовчання тут — теж відповідь.⸻🔴 НЕ ВИПАДКОВІСТЬ. НЕ ФОРС-МАЖОР. НЕ «ТАК СТАЛОСЯ»Зрив сесії через відсутність кворуму —це провал управління,це ігнорування обов’язків,це дезорганізація роботи ради.Коли керівник не здатен забезпечити елементарне —він не має морального права займати посаду.⸻❗ ЧАС НАЗИВАТИ РЕЧІ СВОЇМИ ІМЕНАМИГромада не повинна: • чекати; • терпіти; • «входити в положення».Якщо секретар ради не здатен забезпечити кворум,виникає пряме питання про доцільність його перебування на посаді.Бо рада без сесій — це імітація влади.А секретар без результату — це посада без змісту.⸻🔥 Це вже не критика. Це діагноз

🚨 У зв’язку з відсутністю кворуму 18.12.2025 сесія міської ради не відбулася.Мер міста та секретар міської ради не змогли забезпечити організацію роботи сесії у визначений термін.Водночас група депутатів, керуючись ст. 20 Регламенту Південноукраїнської міської ради, рекомендаціями депутатської комісії з законності та відповідальністю перед громадою та Збройними силами України, ініціювала проведення позачергової сесії міської ради 19.12.2025 о 10:00.Проєкт порядку денного позачергової сесії передбачає:- розгляд бюджетних питань;- виділення матеріальної допомоги лікарям - виділення коштів на підтримку Збройних сил України;- внесення змін до міських програм допомоги військовослужбовцям.Забезпечення безперервної роботи органів місцевого самоврядування та своєчасне ухвалення рішень є важливими для стабільного функціонування громади, особливо в умовах воєнного стану.Останнє слово залишається за мером міста та секретарем ради - чи готові вони піти на компроміс та зняти напругу у стосунках з депутатами?

Посада — не ширма. Секретар міської ради — не повинен бути виконавцем чужої волі‼️Секретар Південноукраїнської міської ради Денис Кравченко — це не просто посадова особа. Це ключова фігура процедур, регламенту, організації роботи ради та гарантії відкритості місцевого самоврядування.Але сьогодні у Південноукраїнську дедалі більше складається враження, що ця посада перетворена на формальність, а її носій — на виконавця чужої волі, а не інтересів громади.❗ по - перше: БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ - коли громада очікує ініціатив, рішень і захисту процедур — ми бачимо мовчання.Коли місто потребує реакції на проблеми мешканців — ми бачимо відсутність позиції.Секретар ради не може бути «присутнім, але відсутнім».Проте саме так сьогодні виглядає його діяльність.❗ по- друге: НЕПРОЗОРІСТЬ - процедури, які мають бути відкритими і зрозумілими для громади, перетворюються на закриті механізми для вузького кола осіб.Рішення ухвалюються так, що: - громада дізнається про них постфактум, - обговорення мають формальний характер, - відповідальність розмивається між кабінетами.Це не випадковість, а системний стиль управління, де прозорість — небажана.❗ по- третє: УЗУРПАЦІЯ ПРОЦЕДУР - найнебезпечніше — це використання процедур не як інструменту демократії, а як інструменту контролю.Регламент, порядок денний, сесійні механізми дедалі більше виглядають не як служіння громаді,а як зручна технологія для проштовхування заздалегідь узгоджених рішень.Секретар ради мав би бути гарантом правил,але складається стійке враження, що він став частиною вертикалі впливу,де головне — не закон і не інтерес громади,а лояльність до політичних покровителів.У громаді вже сформувалося переконання, що порядок денний і логіка прийняття рішень готуються не виходячи з потреб міста,а під заздалегідь поставлені задачі, спрямовані на задоволення інтересів осіб, які здійснюють неформальний вплив.Якщо секретар ради входить у сесію не як незалежний організатор процесу,а як технічний виконавець чужих вказівок,це означає пряму підміну місцевого самоврядування кулуарним управлінням.❓ і тепер головне публічне запитання:Кому насправді служить секретар Південноукраїнської міської ради: • громаді міста? • мешканцям? • принципам законності та відкритості?Чи інтересам і побажанням своїх політичних покровителів,які визначають, які рішення мають бути прийняті і якою ціною?Коли посада: • втрачає самостійність, • процедури стають інструментом тиску, • а рішення — результатом не публічної дискусії, а закулісних домовленостей,це вже не формальність,це узурпація процедур і зневага до громади.Південноукраїнськ заслуговує на секретаря міської ради, який служить місту,а не виконує чужі задачі за рахунок інтересів мешканців‼️

700 тисяч гривень «у трубу»: підозра бухгалтерці — а коли прийдуть до тих, хто керує схемами?Понад 700 тисяч гривень бюджету Південноукраїнської громади зникли через фіктивну поставку металевих труб, яких ніхто не бачив, але які були оплачені з коштів громади. Головній бухгалтерці комунального підприємства вже повідомлено про підозру у службовій недбалості.Але громада має право поставити головне питання:невже в місті зникли гроші — і ніхто, окрім бухгалтера, “не помітив”?Бухгалтер — крайня? Чи просто зручна?Комунальне підприємство — це не приватна лавка.Воно працює під політичним, фінансовим і кадровим контролем міської ради.Тому версія про «одну недбалу бухгалтерку» виглядає не просто слабкою —вона виглядає образливою для здорового глузду.Без відома керівництва: - не проходять платежі; - не роками працюють «свої» постачальники; - не існує атмосфери повної безкарності.Кому підпорядковані комунальні підприємства Південноукраїнська?У громаді давно і відкрито говорять, що фактичне управління комунальними підприємствами зосереджене в руках секретаря міської ради Дениса Кравченка.Саме його називають: - політичним куратором КП, - людиною, через яку проходять кадрові рішення, - посадовцем, без якого жодне комунальне підприємство не почувається «самостійним».І саме тому громада має право запитати вголос: чи буде перевірено роль секретаря міської ради Дениса Кравченка у функціонуванні комунальних підприємств?👉 чи досліджується, хто реально здійснював управління та контроль?👉 чи не прикривається системна корупція “службовою недбалістю” одного виконавця?«Кришування» — це не термін з КК, але це реальність громад.Слово «кришування» не завжди звучить у вироках.Але саме воно найточніше описує ситуації, коли: - роками не працює контроль; - порушення стають нормою; - відповідальність завжди спускають униз — на бухгалтера, спеціаліста, інженера.І якщо у Південноукраїнській громаді сотні тисяч гривень можна перерахувати за товар, якого не існує, — це означає лише одне:система дозволяла, система мовчала, система покривала‼️

«Ефективна діяльність» у лапках: коли влада зводиться до вручення грамотУ Миколаєві, здається, остаточно сформувався окремий жанр “роботи чиновника” — щоденне відвідування святкувань, урочистостей і фотосесій з грамотами. І якщо ще вчора Антон Табунщик був головним героєм цієї нескінченної стрічки «нагородження заради нагородження», то сьогодні до піар-туру офіційно долучили заступника голови Миколаївської обласної ради Дениса Андрєєва.Так, того самого Дениса Андрєєва, який свого часу вже “відзначився” гучним відео зі святкуванням власного призначення у сауні під російські пісні — відео, яке миколаївці добре пам’ятають і яке досі не отримало жодної публічної політичної оцінки.І от тепер — нова серія.⚖️ Вручення грамот працівникам Центрального районного суду Миколаєва.Захід, безумовно, важливий. Суд — ключовий елемент держави, особливо в умовах війни. Але питання не до суду. Питання — до ролі обласної ради і її заступників у реальній роботі для області.Бо складається враження, що: - замість системної роботи з проблемами громад, - замість контролю рішень, бюджету, відновлення, ветеранської політики, - замість відповідальності за стратегічні рішення,ми бачимо “ефективну діяльність” у лапках — подяки, грамоти, промови і обов’язкове фото для соцмереж.👉Гучні слова про «служіння закону», «довіру суспільства» і «стабільність правової системи» звучать красиво. Але в реальному житті миколаївці щодня стикаються з іншими речами:відсутністю доступу до правосуддя, затягнутими процесами, браком ресурсів і довіри не до окремих суддів, а до системи загалом.І тут виникає логічне запитання: чи не перетворилася обласна рада на виїзний церемоніальний орган?Чи не зводиться «державна служба» окремих посадовців до безкінечного марафону свят і грамот?

💥 АНТОША ЗНОВУ В ЦЕНТРІ: ВОЛОНТЕРИ ПРАЦЮЮТЬ, А ВІН – СВЯТКУЄКоли інші рятують, влада робить фотосесію.У Миколаївській облраді знову «урочисто» відзначили волонтерів.Звісно.Бо коли треба робити реальну роботу – мовчать.А коли треба зробити красиве свято для Антоши Табунщика – тут як тут.❗ Волонтери роками закривають дірки, які мали б закривати чиновники.Вони тягнуть на собі гуманітарку, допомогу, евакуацію, підтримку громад.Вони продають власні речі, витрачають власні кошти, ночують у складських приміщеннях, працюють без вихідних.Але хто стоїть перед камерами та роздає нагороди?Правильно.Антон “піар-режим” Табунщик і компанія. «Дякуємо за вашу самовідданість…» – говорить Антоша.Серйозно?Самовідданість – у волонтерів.Піар – у нього.📌 Вручили відзнаки, грамоти, «Хрест Святого Миколая»…Все гарно, все урочисто.Тільки от правда в іншому:👉 Волонтери щодня роблять те, на що влада не здатна.👉 Їм не нагороди потрібні, а нормальна робота керівництва.👉 Їхні заслуги – це не декорації для чергової PR-вистави Антона Табунщика.Бо якби влада працювала, а не фотографувалася,волонтерам не довелося б рятувати Миколаївщину своїми руками.Та, схоже, у нас знову свято.Свято не для волонтерів.Свято – для Антоші.

‼️Медична сфера Миколаївщини: красиві слова Шабільянової та неприємна реальністьУ той час як Ірина Шабільянова на ТРК «МАРТ» говорить про «стабільність» і «перспективи» медицини області, система охорони здоров’я продовжує буксувати у проблемах, які роками не вирішуються.Особливо — через управлінські рішення та стиль роботи людей, що формують політику в регіоні. Зокрема, підлеглих Антона Табунщика, які замість відкритості й реформи демонструють кулуарність, ручне управління та практику “своїх людей” на ключових позиціях.🔻 Реконструкція дитячої обласної лікарні:Четвертий рік — жодного зрушення.Немає прозорого плану, немає звітів, нема пояснень, чому проєкт стоїть. Є лише нові обіцянки.🔻 Реорганізація станції переливання крові:Замість діалогу з громадою — тиша.Замість публічного аудиту — поспіх.Люди на місцях не розуміють, що буде далі і чому рішення ухвалюють у вузькому колі.🔻 Медичні програми та “покращення”:Шабільянова озвучує плани МОЗ і НСЗУ як власні здобутки області.При цьому пацієнти все ще стикаються з чергами, нестачею лікарів і відсутністю доступу до складних послуг.🔻 Кластеризація медзакладів:Подається як реформа.Насправді — лікарні об’єднують кулуарно, без участі колективів.Головне питання — кому саме це вигідно і чому так поспішають?І хочемо сказати : поки на камеру говорять про «крок за кроком», за лаштунками система все глибше заходить у тінь управлінських рішень, де пріоритети визначаються не інтересами пацієнтів, а впливом окремих осіб і їхнього оточення.Медицина Миколаївщини потребує чесних відповідей — а не красивих заяв.