Статистика telegram channel - @yiksperg

😀 Коли побачили виграшну серію «Динамо»Взагалі мені оце не подобається, коли легіонерів в основній обоймі немає взагалі. Для мене легіонери – це в першу чергу про престиж, що клуб може собі їх дозволити. Але і їх треба брати розумно, а не для галочки.Селекція часів Шовковського підтверджує, що легіонерів реально брали не для підсилення, а для цього самого престижу, мовляв вони у нас є і на цьому спасибі. Герреро – яскравий приклад гравця, якого забрали з «Зорі», коли основним і якісним форвардом був Ванат.Не провина Костюка, що літні новачки не грають. Так само це не провина Шоли чи Тіаре. Африканські футболісти «Динамо» справді класні гравці, але виявилось, що в команді є Редушко, став краще грати Біловар, підтягнувся Захарченко, тож легіонери Костюку просто не потрібні і через це шкода їх. Питання лише по Бленуце, навіщо його взагалі брали, коли завжди був Пономаренко. Чому Шовковський не проводив селекцію в молодіжці – незрозуміло.І при цьому є питання до деяких українців, які грають у центрі поля, але, схоже, позиція того ж Шапаренка незалежно від його гри за ним заброньована. Хоча насправді хотілося б побачити в «Динамо» креативного іноземного плеймейкера.✅ @yiksperg

😀 Клоун не лише дня, а й напевне всього сезону. Як після такого ставлення гравців «Олександрії» до фактично колег цю команду може бути шкода через їхнє місце в таблиці?Я впевнений, що цього Шостака у Європі в наступному матчі глядачі б морально втоптали у газон, щоб не забував, хто він є і для кого грає. Я хотів би, щоб і у нас так було. Я хотів би, щоб у нас навіть та обмежена кількість глядачів на трибунах могла чинити тиск на гравців, які чимось зашкварились: подібною клоунадою, якимись дивними висловами чи втечею в іншу команду (привіт всьому складу «Буковини»). Але, на жаль, у нас навіть при повних трибунах глядачі на стадіонах абсолютно пасивні, байдужі до подій навколо поля і вже в наступному матчі «Олександрії» діти цьому придурку будуть відбивати пятюні і просити футболку. Ну я б попросив футболку тільки щоб ноги об неї витирати. Хіба що вирізав би з неї всю символіку «Олександрії», щоб не ображати сам клуб, навіть попри таку ситуацію навколо нього в цьому сезоні.Якщо ти нічого не знаєш, раджу тобі закінчувати з футболом і йти в школу заново вчитися. А Олексію Корицькому повага за витримку, що не врізав йому в фізіономію прямо в етері. ✅ @yiksperg

😀 Ситуація з потенційним банкрутством «Ворскли» наштовхує на роздуми, що українському футболу дуже притаманний регіональний розвиток, коли одночасно у всіх областях не може бути сильного клубу рівня хоча б Першої Ліги. Причому так було завжди, ще до початку війни.Якщо в 90-х в Вищій лізі грали клуби з Миколаєва, Вінниці, Тернополя, Івано-Франківська, то зараз важко уявити, щоб у найближчій перспективі ці області знову побачили УПЛ. Згодом їм на заміну прийшли Закарпаття, Волинь, Луганськ, та сама Полтава. Так само зараз УПЛ представлена Житомиром, Черкасами, яких не було раніше, після довгої паузи повернулася Хмельниччина і от-от повернуться Чернівці. Хіба що Суми (не рахую «Нафтовик» з регіону) та Херсон досі не відчули смаку вищолігового футболу і навіть до повномасштабної війни це не виглядало як щось, що має перспективу.Лише по-справжньому багаті клуби, де власники дивляться на них не як на тимчасову іграшку, та великі історичні бренди тримаються, тож Київ, Донецьк і Львів представлені в еліті стабільно. Харків і Одесу можна також сюди причислити – нехай і не завжди в УПЛ, але місцеві флагмани стабільно жили і відроджувалися одразу після смерті старої одиниці. Тож зникнення «Ворскли», як до цього «Зірки», «Волині» чи навіть того ж «Дніпра» і «Дніпра-1» є скоріше визначальною ознакою українського футболу, ніж його хворобою. Хоча, звісно, позитиву в цьому мало, але треба обʼєктивно враховувати, що Україна є найбільшою країною Європи і за нашої економіки та інтересу мас до футболу така ситуація триватиме і надалі. Війна це лише посилює, адже через неї з УПЛ зникли клуби з Криму, Чернігова, вона вплинула і на повне зникнення тієї ж «Волині», «Миколаєва» чи решти клубів Донеччини. І це я не кажу про клуби типу «Металіста» і «Шахтаря», які не можуть грати вдома, але у бренді досі залишаються клубами зі сходу.✅ @yiksperg

🇺🇦 Мені подобається Краснопір як футболіст, але обʼєктивно я розумію, що він за рівнем тієї гри, яку показував у «Карпатах», не заслуговує на виклик, а в «Поліссі» ще не провів достатньо матчів, щоб судити. Я завжди був прихильником того, щоб викликати гравців за формою, яку вони показують впродовж сезону, тому саме Гайдучика я б хотів бачити у збірній.Казати що Ребров сам знає який футболіст краще підходить під його профайл – клоунада. Якщо у тебе жоден форвард не може нормально забивати, навіть Довбик у свій найкращий сезон, значить у тебе поганий профайл і треба шукати іншу модель форварда, а не брати зеленого тіпа, який не забиває достатньо, щоб бути гідним кандидатом у збірну. 🫏 Якщо голи при виборі нападника тобі не принципові і тобі треба форвард який вміє біцца-бароцца, то грай парою Сухоручко-Теслюк. Результативність буде така ж, як у Довбика. Збірна – це не клуб і там нема часу на твої лекції з геометрії, тому свої профайли-шмофайли показуйте в «Ференцвароші», а у збірній ставте динамічний футбол з акцентом на результат, а не на якість. Я вже не кажу про те, що у всіх нормальних збірних по 4 форварди. Я вже не кажу про те, що місце Яремчука з півтора голами за сезон у збірній Реброва безспірне. Яремчук хоча б показує себе у збірній як лідер, на відміну від того ж Довбика.✅ @yiksperg

🇨🇩 Найбільший треш у світовому футболі в цьому сезоні відбувається в чемпіонаті ДР Конго. Поки їхня збірна змагатиметься в стикових матчах за вихід на ЧС, місцева Ліга 1 фактично завмерла.Почалося все зі зміни формату, який можна назвати МЛС на мінімалках. Ще в 2023 році Лігу 1 поділили на 2 групи, і поступово розширювали її щорічно. Але в цьому сезоні бажані 30 клубів просто не могли набрати, через що лігу затримали на 2 місяці та почали у жовтні.Але дехто не дожив навіть до старту сезону. Клуб «Мартан Пешер» знявся з Ліги 1 після 3 туру, не зігравши жодного матчу. Їхні сусіди по таблиці «Букаву Дава» та «Ренесанс» на перші два тури не встигли зібратись і отримали технічні поразки, влившись у сезон потім. Причому у одній групі існують два абсолютно однакові клуби з назвами «Ренесанс».Хоча тури поняття теж умовне – грають за абсолютно рандомним календарем, переносячи всі матчі у кожному турі, збираючи календар з нуля щотижня з огляду на те, які клуби і стадіони готові до матчів, таким чином за один день можна зіграти 5 різних турів. Можете глянути у ФлешСкорі, як це виглядає.Причина перенесення не є примхою клубів – спершу у грудні на заваді став сезон дощів. Згодом у лютому конголезька влада заборонила грати у Кіншасі через повторювані звірства місцевих фанатів на головному стадіоні країни. Тож тепер столичні клуби не грають взагалі і чекають на свою долю.✅ @yiksperg

⛷️ Мені було б цікаво поглянути в біатлоні на змішану естафету з вільною розстановкою по етапах без привʼязки, що цей етап має бігти жінка, а цей – чоловік. Звісно, лише за умови, що обоє біжать однакову дистанцію, як це було на цій Олімпіаді.Для багатьох команд визначну роль грає те, фінішуватиме чоловік чи жінка і результати корелюють відповідно до того, яка розстановка по етапах у цій конкретній гонці залежно від того, команда якої статі конкурентніша в цій конкретній збірній. Я не кажу про те, що жінки могли б конкурувати з чоловіками в одному етапі, але тут на перше місце виходить саме тактика загальної розстановки четвірки. Скажімо, збірній України було б доцільно стартувати саме жіночою частиною, яка є слабшою, бо на перших етапах фактор швидкості в щільній боротьбі не є таким вирішальним, як у фінішних. Мандзин і Підручний справляються з естафетами краще, ніж наша жіноча команда, що вони і показали на обох своїх естафетах у Антгольці. Скажімо, було б цікаво подивитися на навіть заочну боротьбу Підручного проти Жанмонно на останньому етапі. А також поглянути, чи змогли б жінки разом з чоловіками триматися в одній групі на першому колі першого етапу, чи розбилися б на дві підгрупи.✅ @yiksperg

🇩🇰 Якщо ви теж здивовані несподіваною появою Данії у біатлонних протоколах на високих місцях, то цьому є доволі цікаве пояснення. До цієї Олімпіади Анне де Бесхе провела лише одну гонку на рівні Кубка Світу. Це було цьогоріч на спринті в Рупольдингу, де данка посіла 78 місце з 1 промахом. Тож її 16 місце на олімпійському спринті з такою самою стрільбою виглядає дуже дивно. Але насправді біатлон у неї в крові. Де Бесхе народилася у Норвегії в родині данців, тож і виступала спершу за Норвегію, де показувала непогані результати ще на юнацькому рівні. Але в основну збірну не пройшла, тож взагалі пішла з біатлону – в лижні гонки.Там теж у Анне не дуже складалося, та й любов до біатлону перемогла, тож вона вирішила повернутися в рідний спорт прямо перед Олімпіадою, але єдиною опцією було змінити громадянство. Біатлон у Данії і так на дні, тож пробитися в основну збірну не стало проблем. А тепер Де Бесхе і взагалі показала себе на найвищому рівні, напевне, несподівано навіть для самої себе.✅ @yiksperg

🛷 Знаєте, я не говорю майже ніколи у своєму каналі про війну, бо мій канал про спорт і я вважаю спорт розрадою під час війни, тому не маю бажання підписоті постійно нагадувати про нашу реальність, бо підписота не тупа і бачить все сама і до того ж є більш авторитетні канали, які пишуть про ситуацію в Україні, а іноземної аудиторії якій треба це розжовувати як малим дітям у мене немає. Це не значить що мені байдуже на війну, просто мій канал про інше. Не думаю що я потім пишатимуся тим що я написав, але на даний момент я не хочу бути осторонь чи перетворювати це в меми.Як же мене це все задовбало. Я кажу не про цю конкретну ситуацію з Гераскевичем, а про те, як складається війна і скільки вона триває. Комусь може не сподобатися що я кажу, але це все зайшло вже занадто далеко. Неприємно щодня читати про загиблих військових і цивільних, зруйновані будівлі, дивитися графіки відключення, дивитися на рухи дронів і ракет. Кажуть що памʼять про цю війну треба передавати у спадок нащадкам, я б навпаки волів забути про неї на другий день після її завершення і ніколи не згадувати, вибачте. Це не про бажання забути про ціну, яку ми платимо та про героїв, яких ми втратили, а про бажання не згадувати про ці неадекватні часи.Не менш неприємно читати про деяких українців яким це все норм, які чекають договорняка лише щоб знову дивитися русняві відосікі про жизнь в Сургутє і їздити в Москву до родичів і які думають що це наша влада винна в відключеннях світла, в тому що це через Зеленського війна досі триває і що це Гераскевич такий дурачок який не послухав могутній МОК і не викинув той шолом. Навіть якщо в мене є якісь питання до влади і до того як саме вони ведуть політику під час війни, то я волію їх тримати в собі, бо я знаю, хто головний винуватець наших бід і це русня.Я вже казав що мені байдуже на дискву і що Гераскевич мав іншу місію на цій Олімпіаді і він її виконав. Але чому це раптом стало норм так приймати дискву як належне, наче він її заслужив. Чому я маю сидіти без світла і тепла після цієї ночі і читати як клоуни з МОК дискваліфікували чувака чисто за те що він намагається щоб і інші не забували про те в якій ситуації ми живемо. Чому я маю слухати як Ізраїль освистують на церемонії відкриття а на русню в складі інших збірних всім байдуже. Але ось є я, відносно спокійно живу у Києві й не маю близьких знайомих на війні. Відносно. Бо мені ці всі вибухи за вікнами та графіки відключень теж уже давно стали норм і до всього звикаєш. Казати що війна не зачіпає в тилу, що в Києві забули про війну теж на мою думку неправильно, але то вже інша розмова. А чому це мають дивитися родичі цих спортсменів, які зображені на шоломі Гераскевича. Чому це мають дивитися наші військові, в окопах чи шпиталях чи після полону. Чому це мають дивитися родичі загиблих чи полонених військових. Чому це мають дивитися мешканці більш небезпечних регіонів ближче до фронту. Чому всім норм.Можете мене загейтити, закенселити, робіть що хочете. Коменти відкриті завжди. ✅ @yiksperg

❄️ Ніколи не був фанатом зимових видів спорту крім біатлону і не буду брехати, що став ним під час Олімпіади. Але зараз не упускаю можливості дивитися все за змоги і який же кайф я отримую від самого вигляду цих змагань.Зимова Олімпіада для мене – уламок того старого-доброго спорту, яким займалися лише аристократи. Наявність малої кількості країн-учасниць з обʼєктивних кліматичних причин, висока собівартість і в цілому динамічність та вигляд цих видів спорту викликає враження елітарності, наче це спорт для обраних.Порівняно з літніми Іграми, куди наспамили купу видів спорту різної видовищності, зимові залишаються таким собі міжусібником для прошарених і буквально кожен зимовий вид спорту цікаво спостерігати, навіть якщо ти взагалі не шариш, що там відбувається. Зимові види дарують ту динаміку, якої часто бракує в літніх.Також є відчуття якоїсь унікальної можливості подивитися той же керлінг чи ковзани, адже у нас ці види спорту показують здебільшого лише під час Олімпіад і не хочеш упустити цю нагоду, яка випадає раз на 4 роки.Я вважаю, що Україна в плані спорту повинна інвестувати в зимові види. Навіть не скільки в лижні, що потребують великих ресурсів та розмірів, скільки в льодові, адже для цього достатньо побудувати в місті палац спорту і проводити там ці змагання. Це дорого, але окупиться з часом, бо конкуренції у світі не так багато. Глядач на трибунах точно буде, адже це про швидкість, динаміку, адреналін, яких бракує навіть у футболі.✅ @yiksperg

❄️ Оце незабаром стартує біатлонна частина Олімпіади і я подумав, що від наших спортсменів в цілому на зимових Іграх завжди просять більше, ніж вони здатні дати. Коли ми в принципі вигравали більше двох медалей?Памʼятаю Олімпіади у Ванкувері і Пхьончхані, коли на біатлоністів були великі надії і вони не привезли медалей. А мали? На прайм наші дівчата вийшли у 2014 і логічно забрали золото естафети та бронзу, перетворену на срібло, в спринті від Віти. Біатлон – це дуже елітарний вид спорту, де конкуренція шалена і має скластися багато чинників, щоб взяти саме олімпійську медаль, до якої всі готуються 4 роки. Україна ідеально пройшла олімпійський цикл до 2014 року і саме в середині 2010-х у нас була крута жіноча команда, поки кістяк чоловічої складала натуралізована русня. Тож у Пхьончхані й була надія, що той самий склад плюс Меркушина привезе хоча б якусь медаль. А чи мав? Віта після декрету була не в формі, Валентина, як виявилося нещодавно, перехворіла на енцефаліт у середині 2010-х, який повністю зіпсував її форму, Меркушина була нестабільна, Джима більше дбала про особисте життя, а Підгрушна не могла тягнути все на собі і в особистих гонках не могла конкурувати на належному рівні. В Пекіні більші надії були на чоловіків, але там ніколи не було тієї бажаної стабільності. Підручний витиснув з себе максимум заради світового чемпіонства, але підтримувати таку форму впродовж кількох років він обʼєктивно не міг. Інші ж були більше як надія на естафету, але там мали скластися чимало факторів, щоб щось виграти. З праймовими норвежцями, французами, німцями і безпрапорними конкурувати було нереально.Жіноча команда вже тоді виглядала примарою і штрафні кола від Валентини на першому ж етапі першої змішаної естафети лише підтвердили, що чекати чогось від дівчат було марно. Що стосується інших видів спорту, то для України в наших умовах підготовки та уваги до зимового спорту це взагалі круто, що вони у нас існують в принципі і здатні відправляти учасників на Олімпіади. Ми взяли кілька медалей у фігурці в перші роки незалежності, коли ще був шлейф від радянської школи. Останнім часом в праймі фристайл, Гераскевич намагається популяризувати скелетон, але, будемо відверті, крім біатлону в зимових видів спорту в Україні немає шансів на розвиток, бо все впирається в увагу масового глядача, яка у нас є лише до біатлону.✅ @yiksperg