Кілька очевидних думок 1. Якщо що, правова держава і революційна доцільність - це про різне. Не вийде одночасно вимагати правову державу і застосовувати логіку революційної доцільності там де зручно. 2. Навіть якщо вам не подобається хтось чи те що він зробив, це не означає що ця людина не має права на кваліфікований захист. 3. Якщо людина вчинила якусь дику хєрню, це не перекреслює всього гарного що вона зробила. І навпаки. Люди складні. Це про будь-кого. 4. В усьому цьому інформаційно - юридичному замєсє позиція Masi Nayyem мені найближча. Бо вона найближча до того, що описує категорії правової держави з повагою до правосуддя. Більшовицькі трійки мені не близькі. 5. Когнітивне. Людська памʼять і суспільне сприйняття влаштовані доволі хаотично і вибірково, тому завжди хочеться запамʼятати або найяскравіше, або останнє про будь-яку людину, організацію, подію. Навіть якщо воно не найважливіше. Але бажано памʼятати все в комплексі, а то в нас бандити стають меценатами - і багатьом з цим репутаційно ок, гроші беруть, на події ходять 🙂 А коли адвокати виконують свою роботу і конституційну роль - це вже не ок? Ну і трохи емоційного. Дуже сумно що людина з величезними обʼєктивними заслугами перед Україною - я про Мудру - тепер має таке тавро на все життя з власної ж дурості. Зіпсувала собі біографію.