🌙«Сонцекрес» Ясі Білак — моє особисте відкриття року й точно увійде до списку улюблених книжок цього року.Дуже красива мова персонажів, у яку грамотно вплітається діалект, від якого я в захваті!🙂‍↕️Міфологія, на якій базується історія, й поява різних персонажів із різних народів — вау!Авторка дуже класно додає уривки з газет та періодики, що допомагають розширювати будову світу.Після прочитання книжки я зрозуміла, що нічого не розумію)) Я бачу світ і подорож головної героїні, але, на диво, не знаю її імені (і зрозуміла це десь наприкінці😅). Не можу передбачити, який шлях на неї чекає, і мені це дуже подобається!Мені дуже імпонує персонажка: вона колюча, не добра, але й не погана — дуже людська. Попри те, що вона вуж🐍Це окрема річ, яка мені дуже сподобалася в книзі. Міфологія похідних народів від вужів, драконів чи вовків. Вплетення традицій Івана Купала та інших.Справді дуже тригерним є ставлення до жінок у книзі, які існують лише, щоб продовжувати рід і куховарити. Сім'я головної героїні дбає про неї й любить її, але їхнє уявлення про її майбутнє існує лише в рамках традицій, які вони й не думають руйнувати.Мені дуже-дужеее цікаво, що буде далі, бо книжка обривається на найцікавішому моменті! Тому дуже чекаю продовження.А поки буду сьогодні о 15:00 слухати авторку в Сенсі на Промприладі й розпитувати :) І ви приходьте!🫰P.S а хто ще думає, що Назар нічого так?🤭