📌 Перевірка без зазначення платника в наказі: формальність чи підстава для скасування ППР?👇 Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПКУ, посадова особа контролюючого органу може розпочати фактичну перевірку лише за одночасного виконання двох обов’язкових умов 🔹 наявність законних підстав для проведення перевірки;🔹 пред’явлення належним чином оформлених документів, а саме:▪️ направлення на перевірку▪️ копії наказу▪️ службового посвідчення❗️ Одним із обов’язкових реквізитів наказу є чітке зазначення суб’єкта господарювання, щодо якого призначено перевірку.⚖️ Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.11.2025 у справі №160/27673/24 (яка була залишена в силі Верховним Судом) наголосив:👉 якщо з тексту наказу неможливо чітко ідентифікувати суб’єкта господарювання, такий наказ є незаконним через істотні порушення в його оформленні.➡️ Відповідно, незаконним є й податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки.📌 Зазначена правова позиція не є новою, вона є сталою судовою практикою. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17.❓Як діяти якщо помилки в наказі побачили вже після проведення перевірки?Саме тут спрацьовує позиція Верховного Суду України (справи №816/228/17 та №420/17645/24) 👇⚠️ Суд наголошує, що наказ про перевірку не оскаржується окремо, якщо платник допустив контролюючий орган до перевірки — такий наказ вважається реалізованим.❗️ Важливо: Суд зазначає, що порушення процедури призначення та проведення перевірки стають підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.💡 Отже, істотні помилки в наказі, зокрема відсутність чіткого зазначення платника, є підставою не допустити проведення перевірки, або є підставою для скасування винесених за її результами податкових повідомлень-рішень.Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло ОртинськийПро нас | Послуги | Відгуки