⚖️ Чи завжди відсутність чека в момент оплати означає порушення РРО?

📄 І коли штраф у 1,4 млн грн є передчасним?

Верховний Суд у постанові від 16.12.2025 у справі № 140/5829/24 (касаційне провадження № К/990/6088/25) пояснив, що саме має довести податкова для застосування штрафів за Законом про РРО.

📍 Суть справи:

Під час 🏪 фактичної перевірки податкова встановила, що підприємство:▪️ приймало готівкові та безготівкові платежі▪️ не застосовувало РРО в момент оплати▪️ не видавало покупцям розрахункові документиНа цій підставі контролюючий орган застосував 💸 штраф у розмірі 1 407 186 грн за п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали податкову.⚖️ Позиція платника податків:

Підприємство заперечило висновки перевірки та зазначило, що:▪️ товар фізично зберігається на складі▪️ оплата приймається у магазині▪️ передача товару покупцю відбувається пізніше▪️ фіскалізація та видача чека здійснюються у момент фактичної передачі товару

Ці обставини підтверджувалися первинними документами, складським обліком та внутрішнім переміщенням товарів.❓ Ключове питання:

Чи достатньо для застосування штрафу лише того, що оплата через платіжний термінал і реєстрація операції в РРО відбулися не одночасно?⚖️ Позиція Верховного Суду:

Для застосування штрафу за п. 1 ст. 17 Закону про РРО контролюючий орган повинен довести факт невидачі розрахункового документа особі, яка отримує товар

А не просто:▪️ часовий розрив між оплатою і фіскалізацією▪️ формальну невідповідність у системах обліку📌 Коли виникає обовʼязок видати чек

Верховний Суд наголосив:✔️ чек має бути виданий у межах одного процесу передачі товару✔️ обовʼязок повʼязаний з фактичним отриманням товару покупцем✔️ момент списання коштів з картки не є автоматично моментом видачі чека🚫 Помилки судів нижчих інстанцій:

Суди:▪️ не зʼясували, чи отримували покупці чек при передачі товару▪️ не оцінили докази платника▪️ не врахували правову позицію Верховного Суду▪️ не перевірили методику розрахунку штрафуФактично суди обмежилися формальним посиланням на акт перевірки.

💸 Про розмір штрафу:

Верховний Суд звернув увагу, що при визначенні штрафних санкцій необхідно встановити:- кількість порушень- їх характер (перше чи повторне)- період та господарський обʼєктБез цього штраф не може вважатися обґрунтованим.

✅ Рішення Верховного Суду:▪️ касаційну скаргу платника задоволено▪️ рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано▪️ справу направлено на новий розгляд💡 Ключовий висновок Верховного Суду: часовий розрив між оплатою та фіскалізацією сам по собі не доводить порушення. Податкова має довести саме невидачу чека покупцю при передачі товару. Матеріали проаналізувала та підготувала юрист Катерина Гриняк