Дуже дякую вам за питання, буду рада і в коментах поспілкуватися, тому філ фрі ту писати свої думки та переживання 🤗П: Розкажи про те, яку сцену в Деї писалося найважче, а яку найкайфовіше й чому 🥹В: Найкайфовіше було писати сцени з Перелесником. Це мій улюблений архетип та образ Трікстера, контрольований хаос, вседозволеність в кайф, вогник, який спалить нахрін твоє життя 🥰, ну обожнюю! Іноді й сама до кінця не можу пророкувати його дії та вибори, тому деякі сцени закрутилися зовсім не так, як я очікувала, але вийшло ще краще ❤️‍🔥😏Добре пам'ятаю, що важко писалася перша сцена, коли головна героїня намагається пережити горе від звістки про втрату батька, але в неї нема на це часу. Я підіймала в собі дуже багато емоцій та співпереживання, щоб максимально проникнутися схожим станом, на той час подібного досвіду втрати близьких в мене було замало. Але я людина дуже емпатична, тому накрутилася нормально так ❤️‍🩹П: Напиши поради для письменників-початківців. Я сама декілька років тому почала, і мушу боротися з лінню🥴. Як їй протистояти?В: Знаю і зі свого прикладу, і з прикладу колег, що для кожного діє щось своє. Тому перша й головна порада — шукати багато варіантів рішень і все тестувати на собі 🙌🏻Мені врешті-решт допомогли чіткі дедлайни (можна піти на курси, закомітитись у блозі чи залізно пообіцяти подрузі тощо), а також напрацьована звичка писати кожного дня. Ооо, через який "біль" та самосаботаж я до цього йшла. Але це й виявилось справжнім вирішенням цієї проблеми для мене.Писати спочатку хоча б 50-100 слів на день. Не закінчувати на кінці сцени/розділу (так легше сідати за роботу наступного дня). Планувати собі маленькі приємні винагороди після сесії письма (мороженка, бутік з сиром, серіал, ігри, що вам більше подобається).Зичу сил, наснаги та натхнення 🙏🏻П: Відколи ти пишеш книги? Як взагалі ти сіла за стіл і почала писати, звідки натхнення?В: Писати замальовки почала з 2007-2008, історії в співавторстві з 2012, а книги — з 2020. От до 2022 писала тільки з натхненням, але тоді й вільного часу було вдосталь, і якийсь результат з цього виходив. Зараз вже перейшла на системність, звичку й примус писати хоч трохи кожен день. Бо інакше писатиму одну історію роками, а в мене стільки ще ненаписаного ❤️‍🩹 Тому зараз коли графік письма вдається підлаштувати під раптове натхнення — дуже радію 😅П: Твоя кішка Цирічка - бомба💞. А ти колись брала ідею з неї для фрагменту книги? Взагалі використовуєш життєві реалії у книгах?В: Дякую, Циріллі передала комплімент, сидить довольна 🥰 Намагаюсь максимально використовувати свій досвід у письмі, щоб описи були реалістичні та глибокі. Але це не про те, що я переношу своє життя чи знайомих людей у текст — поки що такого не було. Тому з Цирі я ще нікого не писала, але от є в мене бажання написати про деймона-кота і для цієї ролі Цирілла підійшла б ідеально. 😼