Не знаю, в який момент я почала скуповувати книги і не читати їх, але зараз озирнулась – і на полиці понад 100 непрочитаних книг. Це не було б бідою, якби не один малесенький нюанс: переважно це нонфік, який не так швидко читається.І зараз я розумію, що деяка інформація мені вже застаріла або ж просто нецікава. А якщо брати художню літературу, то начебто і хочеться прочитати і колеться. Тому вирішила поки нічого не купувати (хоча сьогодні принесла 2 новенькі книги, та, я собі вірю) і читати свої непрочитані. Почала з легкого - «Приборкати страх. Досвід "морського котика"» Джона Манна та Брендона Вебба. Книга простояла три роки на полиці і ось вже тут я розумію, що раніше це було б вау, а зараз просто нормально.Що вийде з цього експерименту — побачимо-побачимо, але я дуже сподіваюся зменшити кількість непрочитаного і зняти цей гріх із душі😅Мені дуже цікаво почути вашу думку про непрочитані книги, які роками стоять на полиці: чи маєте таку проблему і як загалом до цього ставитеся?#прочитати_непрочитане