#нам_пишуть Прошу допомоги у зборі коштів🙏🇺🇦Моєму чоловікові Івану 21 рік... В свої 18 він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України на другий день повномасштабної війни. Він безперервно ніс службу весь цей час. Коли він приїздив додому, я неодноразово його благала аби він лишився та нікуди не їхав, аби лише був поруч. Та він стояв на своєму, завжди була лише одна фраза: '' Там мої хлопці, я маю бути з ними''...26 листопада в нас з'явився синочок, тоді Ваня приїха у відпустку на 10 днів, то були чудові 10 днів, які він провів із сином. З того часу він не бачив сина аж до 4 квітня, того дня ми приїхали провідати його до шпиталю.Там він був вже без ноги... Без ноги, яку він залишив на полі бою, захищаючи кожного з нас, від навали ворога. 4 квітня він не зміг взяти на руки свого сина, адже права рука зламана, а лівій долоні травмовані пальці, також йому ще довго не можна сидіти... А все через те що він боронив Україну, стояв за кожного з нас, ВІН БУВ ТАМ, АБИ ВОРОГ НЕ БУВ ТУТ!Наразі йому потрібна допомога кожного з нас, аби він швидше міг стояти знову на ногах, аби він скоріше зміг взяти сина на руки...Я вдячна кожному та кожній хто долучився та долучається до збору, хто не втомився ще донатити, хто вдячний за те що вони незламно стоять та не дають ворогу пройти до нашого домуhttps://send.monobank.ua/jar/7XrgXNhhBG