​​Рожеві вина хороші? 🤷🏻Часто чую таку думку, що «рожеві вина прості, нецікаві, недорогі і т.д. В цій категорії немає різноманіття та теруарного вираження, порівнюючи з топовими білими і, тим більше, з червоними винами». Чи дійсно це так? Рожеве вино - це чисто для вгамування літньої спраги, лежачи біля басейну, і нічого більше? А може все не так банально? Давайте розбиратися. Дійсно, заради справедливості треба сказати, що виробники розе чи не останні з усіх зрозуміли, що 15-20 г/л залишкового цукру - це не ок. А якщо у вас не сухе вино, то теруар вже не має такого важливого значення. Та й якість винограду, чесно кажучи, теж. Крім того, численні відпочивальники блакитного узбережжя не дуже прискіпливі в плані якості - питання скоріше в легкості та зрозумілості вина, бо серед курортників не так багато знавців та гурманів. Але в наш час все потроху міняється і на ринку все більше зʼявляється достойних варіанти рожевих вин. Причому, в різних стилях та цінових категоріях. Візьмемо «південні розе», серед яких для мене особливо цікавий варіант рожевого вина з сорту винограду Ксіномавро від виробника Thymiopoulos. Це приклад серйозного вина з відтінками шипшини, порічки та суниці. Або інший варіант - «біла ворона Провансу» - Clos Cibonne з сорту винограду Тібурен, де в ароматі відчутні пелюстки троянд та провансальські трави. Для мене Clos Cibonne - приклад того, як в регіоні, що славиться «попсовими» розе, можна робити дійсно щось цікаве. Якщо ми говоримо про «північні розе», то тут еталоном може бути рожевий Sancerre, що робиться лише з Піно Нуару. Це про свіжість, витонченість та червоні лісові ягоди. Сюди ж можна додати і північні рожеві ігристі вина, наприклад, рожеве вино з Австрії від легенди Кампталю - Віллі Брюндлмаєра, яке виробляється з трьох сортів - Блауфранкіш, Цвайгельт та Санкт Лаурен - у рівних пропорціях. Ну і вишенькою на торті можна вважати рожеву Шампань і тут ми маємо справу, мабуть, з найдорожчими рожевими винами в світі. При цьому, вони є найбільш складними, та деякі з них навіть можуть виявляти ознаки теруарності. Це стосується таких виробників, як Jacques Selosse, Egly-Ouriet, Ulysse-Colline, Benoit Lahaye, Maurice Vesselle чи навіть той же Bollinger Rose.