​​Saperavi: грузинський фарбувальник 🎨Можливо цей всім відомий міф про те, що «погане вино фарбує язик, а хороше - ні» народився саме завдяки Сапераві (у перекладі з грузинської «фарбувальник»), який містить високу кількість антоціанів (речовин, що надають вину колір) у своїй шкірці. Тобто з одного боку, маємо погану репутацію грузинських вин в післярадянський період, а з іншого - фарбувальні властивості Сапераві. Слідкуйте за руками: «грузинські вина мають погану якість», «в Грузії найпопулярніший червоний сорт це Сапераві, вина з якого фарбують язик», - висновок: якщо вино фарбує язик, значить воно поганої якості. Це моя особиста теорія, тому раптом що - посилайтеся на мене. Сапераві зʼявився в Кахетії (східній частині Гпузії) та поступово розповсюдився по всьому Чорноморському басейну. Його вирощують в Болгарії, Молдові, Україні (на хвилиночку 8 місце серед усіх сортів винограду) та ін. Особливість цього регіону - досить серйозні зимові морози (останнім часом, правда, все менше) і Сапераві доволі добре з цим справляється, тому він і став таким популярним. Плюс насиченість самих вин, бо Сапераві - один з небагатьох червоних сортів, що мають забарвлену і шкірку, і сік. Тому навіть при високій врожайності вина виходять досить насичені. Це подобається споживачам-початківцям, бо виходить недороге і насичене вино. Для мене особисто відкриттям було те, що Сапераві доволі популярний на сході США. І тут не обійшлося без українського сліду. Подейкують, що Сапераві вперше посадив в Сполучених Штатах у 1958 році Костянтин Франк, український емігрант, який працював у сільському господарстві та виноградарстві в Одеському політехнічному інституті в 1920-1930х роках. Наприкінці Другої світової війни Франк став біженцем і оселився в районі Finger Lakes на початку 1950-х років. Там він взяв собі за мету переконати скептично налаштованих виноградарів, що європейський виноград Vitis Vinifera може гарно рости в місцевому кліматі та з нього можна виробляти кращі вина, ніж з локальних або гібридних сортів винограду. Він мав рацію. Успішне вирощування Сапераві було його найкращим досягненням, і досі є яскравим прикладом, що було втілено на однойменній виноробні його родини. Ось, до речі, сайт цієї виноробні. Там є 2,5 хвилинне відео, де Франк на англійській мові з одеським акцентом повчає американців. А ось їхній Сапераві. Що стосується наших вітчизняних Сапераві - тут я не переживаю, бо вони цікаві, різнопланові та мають дуже хороші перспективи на майбутнє. Мені дуже сподобався Сапераві у розвитку від Bohdan’s Winery, чудовий варіант у стилі appassimento від Father’s Wine та дуже добре зроблений Сапераві від сімʼї з грузинським корінням - Гігінеішвілі. Поза конкурсом можна відмітити ще супер крутий зразок від Шабо.