Статистика telegram channel - @wikimedia_ua

​​🧑‍💻👩‍💻 Як пройшли щорічні Загальні збори «Вікімедіа Україна»«Вікімедіа Україна» об’єднує сотні волонтерів та волонтерок, але найвищим органом управління нашої організації є Загальні збори членів громадської організації. Щороку вони збираються, щоб оцінити роботу організації і переобрати керівні органи.Чергові Загальні збори пройшли 14 грудня. Понад 40 людей зібралися у Києві і онлайн, щоб заслухати звіти Правління і Ревізійної комісії минулої каденції, переобрати керівні органи і розглянути інші питання.«Ми дуже вдячні всім членам організації, які приділили повний день неділі, щоб провести Загальні збори. Через російський енергетичний терор це було не завжди просто — відключення світла по всій Україні, скасовані поїзди з Одеси до Києва, проблеми з генераторами — але зрештою усе пройшло швидко і успішно», — каже Ілля Корнійко, голова Правління «Вікімедіа Україна».Новий склад Правління за результатами зборів та першого засідання Правління:🔹Ілля Корнійко — голова Правління;🔹Антон Обожин — заступник голови Правління, секретар Правління; відповідальний за напрям «Підтримка та розвиток спільноти проєктів Вікімедіа»🔹Микола Козленко — заступник голови Правління, скарбник;🔹Валентин Нефедов — заступник голови Правління; відповідальний за напрям «Адвокація».🔹Вячеслав Мамон — відповідальний за напрям «Збагачення контенту»;🔹Наталія Ластовець — відповідальна за напрям «Підвищення участі»;🔹Катерина Кіфа — відповідальна за напрям «Обізнаність про Вікімедіа».Вітаємо Катерину, яку обрали вперше, та радіємо поверненню до Правління Наталії! І дякуємо за багаторічну працю Богдану Мельничуку та Мар’яні Сеньків, які покидають Правління.До складу Ревізійної комісії переобрали Сергія Петрова (голова комісії), Анатолія Гончарова і Марину Лютинську. Вітаємо Сергія, Анатолія і Марину з переобранням! ▪️Детальніше про рішення зборів▪️Проміжний звіт про роботу ВМУА у 2025 році▪️Річний план на 2026 рік▪️Якщо у наступних зборах хочете взяти участь і ви — читайте, як вступити до ГО «Вікімедіа Україна» На фото учасники та учасниці Загальних зборів. © Ірина Бойко, СС0

​​🐧 Пишемо про дослідниць крижаних горизонтів у межах спецномнінації марафону «(Не)відомі жінки у Вікіпедії»Полярниці роблять наукові відкриття в Антарктиді та Арктиці, досліджують клімат, океани, флору та фауну, часто працюючи в умовах, що вимагають надзвичайної витривалості та сміливості. Розповідаючи про них у Вікіпедії, ми не лише відновлюємо історичну справедливість — ми надихаємо нове покоління дослідниць, показуючи приклади жінок, чиї досягнення змінили науку та наше розуміння полярних регіонів.У межах конкурсу «(Не)відомі жінки у Вікіпедії 2025–2026» ми проводимо спецномінацію «Полярниці» у партнерстві з Національним антарктичним науковим центром. Переможці цієї спецномінації отримають тематичні сувеніри від НАНЦ.👉 Як долучитися?Оберіть статтю, яку хочете створити або покращити, і працюйте над нею упродовж кампанії до 11 січня. Пропоновані статті спецномінації можна переглянути за посиланням🐳 Наприклад, у Вікіпедії ще немає статей про кількох українських полярниць, які працювали на станції «Академік Вернадський». Серед них — Іванна Котурбаш, лікарка, яка пройшла зимівлю на станції та розповідає про особливості медичної роботи в антарктичних умовах; Анна Соіна, геофізикиня та учасниця кількох експедицій, яка займається спостереженнями й аналізом геофізичних даних; а також Анастасія Цигарева, метеорологиня, яка пояснює, чому антарктичні погодні процеси важливі для досліджень клімату в Україні. Це лише частина історій сучасних українських полярниць, про яких можна створити нові статті в межах спецномінації.♦️ Якщо ви ще не мали досвіду редагування Вікіпедії, завітайте до розділу для новачків. Тут зібрані короткі пояснення та корисні матеріали, які допоможуть зробити перші крокиОкрім цієї спецномінації, ви також можете створювати та покращувати статті з інших тематичних напрямів або із загальної категорії кампанії — кожна стаття про жінку робить вміст Вікіпедії більш повним та збалансованим.

🎏 ~480 статей, але ще 7 країн чекають на свої — Місяць Азії триває до 25 грудня!За майже три тижні конкурсу до нього долучилося вже 36 учасників та учасниць, які створили 375 статей та покращили 57. Серед 51 країни ще очікують на свої статті 7: Бутан, Киргизстан, Лаос, Макао, Мальдіви, Об’єднані Арабські Емірати та Східний Тимор.🎑 Саме ви можете допомогти цим країнам отримати свої нові статті чи покращити існуючі в межах акції. Наприклад, створіть статтю про культуру Східного Тимору, релігію у Киргизстані, музей майбутнього у ОАЕ або доповніть статтю про маканську мову, короля Бутану чи українсько-мальдівські відносини.Щоб взяти участь:▪️Оберіть статтю зі списку пропонованих або іншу на тему Азії та створіть/покращіть її▪️Переконайтеся, що стаття відповідає правилам проєкту та Вікіпедії▪️Обов’язково додайте на сторінку обговорення цієї статті відповідний шаблон: {{Місяць Азії 2025 |користувач= |країна}} — для новостворених та {{Місяць Азії 2025 |користувач= |країна| доповнено=так}} — для поліпшених (Наприклад: {{Місяць Азії 2025 |користувач=Jimbo Wales | Малайзія |доповнено=так}})☝️ У межах Місяця можна писати про будь-яку країну зі списку, але запрошуємо приділити увагу тим країнам, які висвітлені гірше за інших (такі країни матимуть вищий коефіцієнт).🏆 Активні учасники та учасниці, які створювали та покращували статті відповідно до правил Місяця та Вікіпедії, отримають цінні призи та сувеніри:📚 П'ять авторів найбільшого внеску у межах Місяця (з урахування коефіцієнтів країн) отримають набір книг про Азію⭐️ Усі автори статей, які в результаті опрацювання під час Місяця отримають статус «добрих» чи «вибраних» (до 15 січня 2026 року), отримають такі ж призи.🏅Автор(-ка) найбільшого внеску у кожній з найгірше висвітлених країн (які мають коефіцієнт 2) отримає набір сувенірів поштою і тематичний віртуальний орден.Дописувачі, які створять/поліпшать принаймні чотири статті, отримають вікі-орден від міжнародних організаторів (Wikipedia Asian Month Barnstar of the Year).Долучайтеся — ще 10 днів!👉 Детальніше про марафон — на його сторінці

👥 2 грудня в Києві відбувся перший Конгрес корінних народів України — важлива подія, що об’єднала кримських татар, караїмів і кримчаків, які є невід’ємною частиною українського суспільного, культурного та історичного простору. Його організувала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Меджлісом кримськотатарського народу та іншими організаціями корінних народів.Від «Вікімедіа Україна» у Конгресі взяла участь членкиня Правління Maryana Senkiv, відповідальна за підтримку розвитку кримськотатарської Вікіпедії, яка поділилася своїм досвідом у цьому дописі 👇Важливою частиною участі стали обговорення майбутньої співпраці з представниками караїмської та кримчацької громад. Під час конструктивної розмови з Оленою Арабаджи, представницею караїмської спільноти, узгодили партнерство між «Вікімедіа Україна» та Спілкою караїмів України. Зокрема, домовилися про створення спеціальної номінації, присвяченої караїмським жінкам, у межах конкурсу в українській Вікіпедії «(Не)відомі жінки у Вікіпедії 2025—2026». Також у рамках цього конкурсу є спеціальна номінація «Кримськотатарські жінки», організована спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим.Поспілкувалися з представниками кримчаків — Тетяною Косецькою та Вячеславом Ломброзо, які відкривають перспективи для нових спільних ініціатив, спрямованих на популяризацію історії та культури кримчацького народу у Вікіпедії й українському інформаційному просторі.Значущою була зустріч з Такаші Хірано — однією з ключових постатей, що стояли біля витоків кримськотатарської Вікіпедії.Конгрес став успішним майданчиком для змістовних доповідей, глибоких дискусій і демонстрації єдності та відданості Україні. Захід підкреслив важливість реальної імплементації Закону «Про корінні народи України» та нагальну потребу у створенні додаткових механізмів — від визнання представницьких органів до розробки окремих державних стратегій.Виступи закордонних спікерів додали міжнародного масштабу й показали, що питання українських корінних народів — це не лише внутрішня проблема, а частина глобальної боротьби за права корінних народів у всьому світі. 🗣 «Найбільше мене вразили виступи учасників панельної дискусії, присвяченої голосам корінних народів України у світі, модераторкою якої була Людмила Коротких — перша кримська татарка, що у квітні цього року взяла участь у сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. У межах дискусії були представлені, зокрема, виступи Біналакшмі Непрам, радниці з питань корінних народів Інституту миру США, яка поділилася власним досвідом правозахисної діяльності для корінних народів штату Маніпур в Індії, де вона народилася, а також Кеннета Діра — представника клану Ведмедів племені мохок із території Канаваке (Канада), відомого діяча руху корінних народів за свої права. Звісно, кожен корінний народ у світі має унікальну історію та власний досвід, однак між ними простежується й багато спільного — передусім у питаннях збереження ідентичності, культурної самобутності та захисту базових прав. У цьому контексті особливо важливо, що Україна отримує підтримку у сфері захисту прав корінних народів на глобальному рівні. Під час заходу я також познайомилася з Наталією Олійник — координаторкою спільного проєкту Ради Європи та Європейського Союзу “Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні”, і сподіваюсь у майбутньому обговорити потенційні напрями співпраці» — розповіла Мар’яна.Детально про виступи під час усіх п’яти панельних дискусій можна прочитати у підсумковому тексті на сайті Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, з яким «Вікімедіа Україна» активно співпрацювала протягом цього рокуФотографії з заходу можна переглянути на Вікісховищі за покликаннямФото: Марія Сидорчук, CC BY-SA 4.0

#Дайджест новин «Вікімедіа Україна» за жовтень — грудень 2025📈Актуальні можливості та майбутні подіїДо 20 грудня у Вікіпедії проходить десятий Конкурс наукових зображень 2025. Мета — зібрати світлини та графічні зображення, які документують світ науки для ілюстрування статей. Цьогоріч конкурс в Україні збігається з міжнародним, тому подані фото та зображення зможуть перемогти не лише на національному рівні, але й позмагатися за місце на міжнародній арені серед інших країн-учасниць. Детальніше про конкурс читайте у дописі 20 грудня запрошуємо усіх охочих на онлайн-зустріч «Історичне біографування у Вікіпедії: досвід вікіпедиста і науковця». На ній історик та вікіпедист Андрій Бойда поділиться своїм досвідом того, як створювати якісні біографічні статті про історичних діячів у Вікіпедії, як доводити ці статті до рівня «добрих» та «вибраних» та як інтегрувувати наукові джерела у статті. Для участі зареєструйтеся за посиланнямДо 25 грудня долучайтеся до Місяця Азії в українській Вікіпедії — онлайн-марафон редагування статей, метою якого є покращення розуміння азійських вікіспільнот одна одною й усім світом. Під час Місяця Азії можна писати статтю про будь-яку з 51 азійської країни у списку. Серед запропонованих статей кожен та кожна зможуть знайти цікаву для себе тему. Деталі участі — на сторінці конкурсуДо 11 січня пишіть статті про видатних жінок під час кампанії «(Не)відомі жінки у Вікіпедії». Цьогоріч ми додаємо нові спеціальні номінації, які запускаємо разом із партнерами, вони допоможуть привернути увагу до окремих напрямів: «Кримськотатарські жінки», «Караїмські жінки», «Захисниці України», «Українські журналістки», «Українські педагогині», «Українські письменниці», «Полярниці», «Жінки, які мали отримати Нобелівську премію, але не отримали її». Усі зможуть знайти ту визначну жінку, чию історію захочеться розповісти у Вікіпедії та створити чи покращити про неї статтю. Детальніше про участь на сторінці акції: she.wikimedia.org.ua До 11 січня триває міжнародна кампанія #ЦеСказалаВона (#SheSaid) у Вікіцитатах. Мета — підкреслити і показати світові досягнення жінок та їхню роль в історії. В українських Вікіцитатах лише близько 2003 статей про жінок з загальних 7191 статей (27.85%) і саме ваш внесок може допомогти покращити ситуацію. Детальніше про участь читайте на сторінці акції🎂 Готуємося до 25-річчя Вікіпедії15 січня англомовна Вікіпедія святкуватиме своє 25-річчя. На честь цього усі мовні розділи готуються до відзначення річниці онлайн-енциклопедії. Зокрема через це ми проведемо Вікімарафон 2026 раніше — з 15 до 25 січня, а не наприкінці (до дня народження українськомовного розділу) як зазвичай. Зараз триває курс для організаторів вікіподій, зокрема до Вікімарафону 2026. Якщо ви не реєструвалися на нього, ви можете переглянути записи, які ми поступово додаємо до цього плейлиста на нашому YouTube-каналі.До 31 грудня запрошуємо локальних організаторів запланувати подію в межах Вікімарафону та святкування дня народження Вікіпедії, адже найкращий спосіб відзначити цей день — разом провести час, обмінятися досвідом та написати чи покращити статтю. Влаштувати захід можна як в Україні так і за кордоном. Записатися на організацію події можна вже зараз, а якщо ваші плани зміняться — просто повідомте нам. Детальніше про все читайте тут15 січня з 18:00 до 19:00 відбудеться глобальна онлайн-вечірка з нагоди 25-річчя. Серед планів — ігри, вікторини, розповіді про вікідосвід користувачів та користувачок з різних мовних розділів та ще багато цікавого. Якщо ви хочете долучитися — реєструйтеся на цій сторінці🔗 Про минулі події, публікації двох місяців та новини фотоконкурсів читайте у повному дайджесті

​​📚 22 видання тепер на поличках Вікіджерел — результати Книжкової Шафи 202530 листопада завершився щорічний конкурс Вікіджерел «Книжкова Шафа» 2025. Цьогоріч конкурс був присвячений авторам-ювілярам, праці яких було поділено на тематичні полички: правознавчу, політологічну, релігієзнавчу, драматургічну, прозову, перекладну, пластову, фольклористичну, філологічну, наукову, історичну та літературознавчу.📊 За два місяці конкурсу 12 учасників закінчили 22 видання, які містять 1591 сторінку. А ще багато видань залишилися частково опрацьованими до кінця конкурсу та, ймовірно, згодом теж стануть доступними для читачів.Одним із найпопулярніших авторів конкурсу виявився Михайло Лозинський — український публіцист, політичний діяч, правознавець. Було повністю вичитано його літературознавчі праці: «Михайло Павлик», «Іван Франко», «Ті, що від нас відійшли». Окремі його історичні праці розпочали вичитувати, а «З Новим роком 1924» повністю завершили. Не меншою популярністю користувався також Степан Томашівський, а саме його праці «Галичина: полїтично-історичний нарис з приводу Світової війни», «Десять літ українського питання в Польщі», «Про ідеї, героїв і політику».📖 Не залишалися поза увагою й інші полички нашого конкурсу. До прикладу, у правознавчій поличці завершили «Європейську конвенцію з прав людини» та видання Климента Квітки «Початки науки про права конституційні». Серед наукових праць варто виділити «Нарис льоґіки» Степана Балея, два видання українського фізика Івана Пулюя, а також «Паралельні форми в українській мові».Не оминули учасники й художню літературу, як перекладну, так і українську. Серед іноземних авторів вдалося повністю вичитати кілька творів Альфонса Доде, Жоржа Роденбаха, а серед українських Наталії Кобринської, Миколи Матіїва-Мельника та Петра Франка. Варто також зазначити роман Осипа Турянського «Дума пралісу».🖊 Із повним переліком вичитаних творів можна ознайомитися за посиланнямЦе вже останній конкурс цього року у Вікіджерелах, проте далеко не останній для проєкту. Ми вже готуємо конкурси на наступний рік, тож слідкуйте за новинами, щоб долучитися та отримати призи!

🖼 Ділимося результатами конкурсу «Культурна спадщина та видатні постаті 2025» у основній номінаціїПісля довгої й уважної перевірки ми можемо нарешті підбити підсумки конкурсу «Культурна спадщина та видатні постаті 2025». Цьогоріч учасники та учасниці підготували понад 400 статей у загальній категорії та 100+ статей у кримськотатарській спецномінації, тож робота журі була справді масштабною.🏆 Переможці загальної категорії за найбільший якісний внесок:Перше місце з великим відривом зайняв користувач Domalchuk (212.1 бала), друге місце — Krutyvuss (140.5 бала), а третє місце з невеликою різницею в балах розділили: Ірина Бучнєва (97.7 бала), Антон Даньків (96.6 бала), Герасимов Павло (96 балів).Найкращі доповнені статті: 🥇1 місце — Нематеріальна культурна спадщина областей України, Ірина Бучнєва (96.2 бала)🥈2 місце — Болградська гімназія імені Г.С. Раковського, Krutyvuss (25.6 бала)🥉3 місце — Хоменко Іван Євтихійович, Lenka:) (11.3 бала)Найкращі створені статті: 🥇1 місце — Миколаївська церква (Мишів), Domalchuk (12.8 бала)🥈2 місце — Терещенко Валерій Іванович (спортивний діяч), Synapse.ova (8.9 бала)🥉3 місце — Бур'янов Андрій Тадеєвич, Krutyvuss (8.7 бала)🏅 Найкращі статті новачків: Стаття Дубінін Варфоломій Антонович користувачки АллаИФ (6.4 бала), стаття Кароль Курилюк користувачки AlinaNikoL (4.1 бала), стаття Квітка Дмитро Костянтинович користувачки AllaPAVLENKO72 (3.1 бала).Члеж журі Андрій Бойда коментує: «Цей конкурс відкрив для мене з іншого боку мою професію. За першою освітою я вчитель історії. Так, в школі я не працював (лише кілька місяців практики), але завдяки конкурсу знову відчув себе педагогом. Чому так? Бо оцінювати статті, давати під кожну оцінку свій коментар і обирати кращого автора — це дуже кропітка і серйозна робота. Мені важко назвати кількість оцінених статей, але можу точно назвати фаворита конкурсу — це користувач Domalchuk. Такого якісного та потужного по обсягах оформлення я давно уже не зустрічав. Яка його стаття найкраща? Мені важко сказати, бо в нього кожна стаття вартує уваги. Якщо він це читатиме, то нехай знає, що його статті про волинські православні храми я б в майбутньому рекомендував оформити як окрему книгу. Воно того варте».До складу журі конкурсу увійшли: Андрій Бойда, Марина Чала, Вячеслав Мамон, Марина Лебідь, Микита Кравцов, Олена Лобойко.Також у межах конкурсу були проведені заняття для учасниць курсу «Вікіпедія для 55+». Учасниці цієї програми та курсу для новачків показали чудові результати: кілька новачок посіли призові місця в номінації «Найкращі статті новачків». Це показує, як навчання та підтримка спільноти допомагають новачкам упевненіше та якісніше редагувати Вікіпедію.💚 Щиро дякуємо всім учасникам та учасницям, журі та оргкому за внесок у розвиток Вікіпедії. Результати кримськотатарської спецномінації також вже готові — ми оголосимо їх окремо найближчим часом.

​​🌄📋 Підсумки «Вікі любить Землю» 2025«Вікі любить Землю» — це міжнародний конкурс пам’яток природи, який зародився в Україні у 2013 році, а з 2014 проводиться у всьому світі. Його мета — зібрати фотографії природоохоронних територій України для ілюстрування статей у Вікіпедії. У 2025 році на міжнародній арені Україна посіла третє місце серед 57 країн та територій за кількістю завантажених світлин: 124 учасники та учасниці завантажили 7436 фотографій заповідних обʼєктів України.📊 Переможців обирали у основних номінаціях — «Найкраще фото регіонів», «Найкращі фото України» та «За кількісний внесок» — та спецномінаціях — «Втрати природи» та «Відео».Нещодавно організатори оголосили 10 найкращих світлин конкурсу 2025 та 15 фото, які представлятимуть Україну на міжнародному етапі. Якщо ви пропустили попередні дописи з оголошенням переможців на сторінці конкурсу і хочете детальніше дізнатися про журі, регіональних призерів та результати спецномінацій — у цьому дайджесті ви знайдете посилання на всі важливі публікації 👇Регіональні переможці:🏅 Найкращі світлини АР Крим, Херсонської, Донецької, Івано-Франківської та Полтавської областей🏅 Найкращі фото пам’яток природи Чернігівської, Чернівецької, Черкаської, Хмельницької, Тернопільської та Дніпропетровської областей🏅 Найкращі фото пам’яток природи Києва, Волинської, Житомирської, Кіровоградської, Харківської та Київської областей🏅 Найкращі фото Сумської, Одеської, Миколаївської, Львівської та Закарпатської областейСпецномінації:🪾 «Втрати природи»🎥 «Відео» Основні номінації:📈 Переможці номінації «За кількісний внесок»🏆 Найкращі світлини української природи 2025 🌐 15 світлин до міжнародної частини «Вікі любить Землю» 2025👩‍💻 Звіт з церемонії нагородження👥 Про журі номінацій та спецномінацій:▪️ Журі для якісної номінації▪️ Журі спеціальних номінацій

​​❓Як успішно організувати та провести вікіподію?Запрошуємо 9 грудня о 19:00 на відкритий вебінар, де поговоримо, як проводити якісні тренінги для вікіспільноти — незалежно від того, чи робите ви це вперше, чи організовуєте події вже багато років.На вебінарі обговоримо:▪️як підготувати тренінг так, щоб він був зрозумілим і корисним для учасників;▪️як працювати з групою в онлайн- та офлайн-форматах;▪️як підтримувати увагу, реагувати на різні ситуації та робити зустрічі більш живими й інтерактивними;▪️що варто враховувати, якщо аудиторія різнорівнева.🔗 Вебінар проведе Марина Чала. Для участі зареєструйтеся за посиланнямПодія відкрита для всіх:🙋учасників та учасниць «Стартового курсу для організаторів вікіподій» (реєструватися повторно не потрібно);🙋‍♂️тих, хто хоче долучитися до організації вікіподій у майбутньому;🙋‍♀️досвідчених організаторів, які шукають нові підходи.Будемо раді бачити вас на зустрічі та разом обговорити, як зробити вікіподії ще комфортнішими й ефективнішими для спільноти.

​​🕯️Створіть чи поліпшіть статтю про Голодомор в українській Вікіпедії — запаліть віртуальну свічку пам'яті, яку зможе побачити весь світ📖 За спогадами Марії Онопріївни Корякін, 1921 року народження (село Савинці Київської області — 540 жертв Голодомору):«(...) Хочу ще сказати про одну сім’ю. Їх батько поїхав на заробітки. Вдома залишилась дружина з трирічною донькою. Голодували, аж страшно пригадувати. Жінка померла, приїхали її забирати, вкинули на підводу, а сусідка й каже: “Забирайте й мале, однак помре в холоді й голоді, не сьогодні то завтра”. Забрали й дитятко, вкинули разом з багатьма померлими, а воно забилось  в  куточок,  плаче  і  тихенько гукає маму. Похоронили дівчинку  разом  з  усіма  забраними  живою.  А  на  другий  день приїхав з заробітків батько і привіз гостинців, та давати їх не було кому…»🌾 Будь-хто може доповнити Вікіпедію на цю тему — просто перегляньте статтю про своє рідне село чи місто. Чи є там є згадка про Голодомор, чи є дані про кількість жертв та про ‘пам’ять Голодомору? Якщо ні — додайте цю інформацію у статтю, посилаючись на джерела. Завантажте фото.📷 Також закликаємо додавати інформацію про пам’ятні місця чи поховання жертв Голодомору — не всі пам’ятники чи пам’ятні хрести перебувають на обліку держави як пам’ятки, інформації про них мало, як і фотографій. Ви можете переглянути наявні списки і надіслати відсутню інформацію на електронну пошту [email protected]. Наступного року планується провести окрему спеціальну номінацію, присвячену пам’яті жертв Голодомору, у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».🔗 Сторінка кампанії у Вікіпедії: svichka.wikimedia.org.ua🔗 Списки пам’ятних місць Голодомору