Нещодавно про Sir Edwards писали, шо це шляпа. І я б, може, і погодився частково, але «знизу стукають» 🙄Віскі Claymore 40%, 0,7 лЯ тут навіть не буду класичний огляд робити, бо мені себе шкода, тож от трохи спробувати — і далі буде стояти в барі, може прийде хтось дуже не бажаний. 👃 Аромат: дешева карамель зернових, з явним ароматом спирту, навіть закрадається думка, чи не додають ректифікат звичайний туди (думаю, навряд, але думки про це точно з’являються). Є певні відтінки фрукти-дерево-квітковість, але, поєднуючись з зерновою спиртуозністю, воно не дуже допомагає. Також присутня хімічна лаковість. Аромат для супердешевого віскі ще так-сяк.👅 Смак: от тут самий триндець — лакова хімічність, зернова спиртуозність з дерев’яною гіркотою та якимись спробами додати щось «фруктове».🫦 Посмак: гіркувато-хімічний, неприємний і, сука, доволі довгий, що робить його ще гіршим 😄✅ Висновок: шляпа з великої «Ш». Його хімічна спиртуозність / зернові спирти навіть з колою відчуваються. Тобто, це той випадок, коли навіть бадяжити це не хочеться.❓ Нахєра я про нього взагалі пишу: я це не купляв, притащив кум. Так, він у мене головний постачальник алкоголю формату «треш, угар і содомія». Тягнув він до мене це зі словами: «Оце лайно ти маєш спробувати — це ж повна срака». Я згоден з його експертною думкою — срака повна. Ну а на канал напій потрапив тому, що Sir Edwards точно не фонтан, але буває набагато гірше. Ну і якщо вам потрібно щось екстрадешеве — то візьміть Teacher's або Bell's. Про дешеві бленди наступний пост, вже роблю.