Колись глибоко в дитинстві я почула, що головоломки — чудовий спосіб відкласти деменцію. Не впевнена, чи розуміла я тоді, що деменція собою представляє, але інформацію запам'ятала.

Я люблю ключворди, хто не знав. Олди пам'ятають (бо я про це згадувала кожної милої нагоди минулого літа). Я можу вирішити ключворд за 11 хвилин, за умови третьої ночі, чергового кульбіту неспання і починаю губитися в літерах. Якщо робитиму методично — впевнена, що менше 10 хвилин точно.

Я люблю лабіринти. Іноді мені здається, що з мене була б файна пліснява або лабораторна миша (я не буду жартувати про "експериментальне" лікування ментальних розладів).

Я люблю вивчати мови. За сертифікатом нікому в хуй не відомого efset у мене С2 (я хвалюся цим кожної нагоди бо загалом я не можу сказати, шо мені в житті хвалитися є чим). Нідерландська А1 — якщо чорт мене дьорне згадати, то, може, навіть зможу скласти внятне речення. В універі була німецька і я впевнена, що з повним першим курсом я мала б А1 і там (може й трошки раніше з особистої вредностні і бажання бути у чомусь кращою). Хочу того чи ні, але розумію інші слов'янські мови на слух і з варійованим зусиллям можу прочитати написане. Уривчасто (на превеликий сука жаль) знаю латиську. Здається, раніше був вираз "розмовляю зі словником". Сподіваюся він хороший співрозмовник.

Колись я доберуся до тренування лівої руки до письма. З чистої упертості. Кажуть, що робити речі лівою рукою від деменції уберігає теж.

Що таке деменція мені показала тьотя Рая. Царство небесне вам, мені шкода, що я була занадто малою, щоб встигнути вас взнати. Але помню, що мені подарили прикольні труси з назвами днів тижня. Можливо колись організую собі щось подібне вже сама.

В школі вчителька з укрліт часто в зошиті після твору на домашнє завдання писала "висновок???" червоною ручкою. Здається, я прохворіла, коли ми проходили будову твору (оце ваше "вступосновначастинакінцівка" що відскакує від зубів ще до того, як ти це усвідомиш) ще у молодшій школі, і, здається, це якимось чином на мене повпливало. Точно можу сказати, що з зарубіжки вчительку я любила більше. Вона ставила мені хороші оцінки за твори, бо цікавилася ідеєю в першу чергу.

Напевно, висновок у тому, що я сподіваюся дожити до того віку, коли деменцію діагностують.