ми помрем не в парижі

помічаю, що вже вдруге в кінці року бажання читати і писати на канал стає дуже слабким і тьмяним. не знаю, що це; зараз весь вільний час і сили спрямовані на інші заняття, читати прикольно, але зовсім не обов’язково. щодо контенту, то знову картаю себе за неідеальність, однотипність, нерегулярність і бла-бла-бла…але цей #книгозвіт вирішила таки зробити, щоб не губилося. отже, 🌟«хочу» — дуже інтимний досвід занурення в сексуальність, страхи та потаємні бажання інших жінок, безумовно важлива збірка листів і фантазій.🌟 «Китова зірка. Русалонька з Кьонсона» Том 1, Том 2 — манхва, яка мені шалено сподобалась; історичний контекст окупації Кореї Японією, рух опору, скло, дрібка романтики і оці закінчення томів геть як у дорамах, коли пищиш, що просто зараз немає ще! дуже чекаю на наступні томи.🌟 «Летиція Курʼята та всі вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — суч укр літ про нас і для нас. химерно, чуттєво, душевно і смішно крізь сльози. історія про травму війни, розказана без описів війни — для мене це геніальність.🌟 «на острові» — збірка Коцюбинського, після якої він однозначно займає чільне місце в моїх улюблених класиках. майстер ментал брейкдавну, від якого стає дуже погано, і віртуоз описів, в яких просто розчиняєшся нафіг. видати таке взагалі — це сильно, а видати таке в короткій прозі — десь на межі безумства. обожнюю дуже-дуже, просто слів нема. не знаю, як буде в грудні, але планую невеличкий відпочинок плюс перебрати стелаж, тож, може, вернусь сюди трохи свіжіша й натхненніша. тримаймо за це кулачки! ✊*ще можете в коментах сказать мені, що я класна, щоб трошки нівелювати цю хандру і дизмораль*