14 жовтня 1926 року, рівно 100 років тому, у Великій Британії вийшла книжка письменника Алана Александра Мілна «Вінні-Пух». Її героями стали плюшевий ведмедик, поросятко Паць, ослик Іа-Іа та інші мешканці вигаданого лісу. Прототипами більшості персонажів були іграшки сина письменника Крістофера Робіна, який також став героєм книжки. Ім’я Вінні ведмедик отримав на честь ведмедиці Вінніпег із Лондонського зоопарку.

Ілюстрації для видання створив художник Ернест Шепард, який працював разом із Мілном у гумористичному журналі Punch. Книжка відразу здобула популярність: до кінця 1926 року продали близько 150 тисяч примірників.

Всесвітня популярність Вінні-Пуха суттєво змінила письменницьку долю Мілна. До появи дитячих книжок він був відомий як драматург, автор гумористичних оповідань і детективного роману «Таємниця Червоного будинку» (1922). Його п’єси ставили в лондонських театрах, а твори для дорослих друкували великими накладами. Після успіху «Вінні-Пуха» видавці та читачі дедалі частіше сприймали Мілна виключно як дитячого письменника.

Він продовжував писати п’єси, романи та публіцистику. Зокрема, опублікував роман «Двоє» (1931), антивоєнну книжку «Мир із честю» (1934) та автобіографію «Тепер уже запізно» (1939). Однак ці твори отримували значно менше уваги, ніж пригоди плюшевого ведмедика. Мілн болісно сприймав це. Складними були й наслідки популярності для Крістофера Робіна: однокласники дражнили його через книжкового тезку, а в дорослому віці він намагався позбутися публічного образу хлопчика з історій про Вінні-Пуха.