Разом із громадами Київщини взяв участь у діалозі з Парламентом у межах Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.Це був важливий і змістовний діалог із народними депутатами — представниками профільних комітетів Верховної Ради. Саме Парламент сьогодні формує законодавче поле, від якого напряму залежить життєздатність громад: їхні фінансові можливості, інструменти розвитку, спроможність відновлюватися та забезпечувати базові потреби людей. Тому така пряма комунікація є критично важливою.У центрі обговорення — безпека, відбудова, розвиток і економічне зростання громад. Окрему увагу приділили законодавчим ініціативам, які мають посилити місцеве самоврядування, удосконалити механізми підтримки територій та створити додаткові можливості для залучення ресурсів. Йшлося і про рішення для прифронтових територій, і для тих громад, які зазнали найбільших руйнувань — ці питання сьогодні потребують швидких і системних відповідей на рівні держави.Важливо, що під час діалогу звучали не загальні декларації, а конкретні запити від громад — щодо фінансування, податкової політики, відновлення інфраструктури, взаємодії з державними інституціями. І так само важливо, що ці запити отримували предметні відповіді від депутатів. Такий формат дозволяє скорочувати дистанцію між рівнями влади і переходити від обговорень до практичних рішень.Окремим блоком охопили питання, які визначають якість життя у громадах: розвиток освіти, міжнародне співробітництво, економіку та адміністрування місцевих податків і зборів. Це ті напрями, які формують основу спроможності громад — не лише вистояти в умовах війни, а й розвиватися далі.Для Київщини ці теми мають особливе значення. Наші громади вже пройшли через складний етап відновлення і продовжують працювати в умовах постійних викликів. Саме тому для нас важливо, щоб державна політика і законодавчі рішення максимально враховували реальні потреби на місцях.Дякую Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку та першому заступнику Голови Верховної Ради Олександру Корнієнку за відкритість до діалогу та конструктивну позицію. Вдячний усім представникам громад Київщини за активність і чітко сформульовані запити.Переконаний, що такі діалогові платформи мають працювати на постійній основі. Саме у взаємодії центральної влади та місцевого самоврядування народжуються рішення, які реально змінюють життя людей. Київщина продовжує працювати для своїх громад — системно, відповідально і з чітким розумінням пріоритетів.@Mykola_Kalashnyk
Дайджест новин Київщини🔷 Голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник долучився до відкриття сучасного Центру комплексного розвитку та підтримки дітей у Бучі.🔷 Білогородська громада отримала пожежну автодрабину від австрійського міста-побратима Корнойбурга в межах розширення міжнародної співпраці.🔷 Київщина впевнено утримує позиції серед лідерів з вирощування сої в Україні, демонструючи стабільно високі показники врожайності.🔷 Голова КОДА під час четвертого Бучанського саміту наголосив перед іноземними партнерами на необхідності жорсткого покарання терористів за воєнні злочини.🔷 В Олізарівському ліцеї Іванківської громади триває капітальний ремонт будівлі для швидкого відновлення повноцінного та безпечного освітнього процесу.🔷 Микола Калашник взяв участь у засіданні платформи «Діалог з громадами», присвяченому посиленню підтримки та соціалізації ветеранів.🔷 Представник Київщини Матвій Українець виборов три нагороди на престижних міжнародних змаганнях з плавання для юніорів у Празі.🔷 Микола Калашник разом із партнерами організував масштабний проєкт вдячності «Потяг світла» для енергетиків, які працювали протягом усієї зими.🔷 Фастівський та Білоцерківський райони отримали 77 генераторів для забезпечення стабільного мобільного зв'язку під час можливих відключень електроенергії.🔷 Начальник КОВА відвідав благодійний вечір боксу у Броварах, де окрему увагу приділили поєдинкам за участю ветеранів після поранень.Facebook | Telegram | X | WhatsApp
Сьогодні ми дякували тим, хто всю зиму працював у найскладніших умовах, щоб у кожній домівці Київщини завжди було світло — нашим енергетикам. Людям, які під обстрілами, у холоді, без вихідних і свят повертали світло в оселі, лікарні, школи. Вони працюють тихо, але їхня праця визначає комфорт і безпеку мільйонів людей. Разом із ДТЕК та Укрзалізницею організували проєкт вдячності «Потяг світла». Поїздка Київ — Фастів — Біла Церква — Київ. Це символічне завершення опалювального сезону і можливість передати тепло і повагу тим, хто всю зиму працював за кадром.Мав честь особисто подякувати енергетикам, вручити цінні подарунки — памʼятні годинники, а для дітей підготували іграшки. Бо за кожним фахівцем стоїть родина, яка також переживає, підтримує і чекає. Цей день — для них усіх.Особлива подяка громадам, які приймали «Потяг світла». У Фастові та Білій Церкві вони створили справжній простір вдячності. Концерти, виступи творчих колективів, майстер-класи, демонстрація виробів народних умільців, частування і теплі зустрічі — усе було організовано з душею. У Білій Церкві гостей пригощав фудтрак з шефом Олегом Бібіковим — гаряче харчування, смаколики та подарунки для сімей. Це не просто програма — це щире відчуття вдячності, контакт «очі в очі» і тепло людських сердець.Дякую громадам Київщини за цю атмосферу. Дякую ДТЕК та Укрзалізниці за партнерство і спільну організацію, завдяки яким «Потяг світла» став справжнім святом вдячності.Бо це важливо пам’ятати: взимку енергетики повертали світло в домівки. Сьогодні громади повертають їм тепло. І це саме той баланс, який робить життя сильнішим і теплішим.@Mykola_Kalashnyk
❗️Важливо: реєстрація в системі Координаційного штабу для родин полонених і зниклих безвістиПовідомляємо про діяльність Координаційного штабу з питань організації роботи з повернення українських військовополонених і цивільних осіб, а також пошуку зниклих безвісти.Офіційний сайт: https://koordshtab.gov.ua/Основними завданнями Штабу є:– координація заходів щодо повернення полонених;– взаємодія з державними органами та міжнародними організаціями;– інформаційна, правова та психологічна підтримка родин військовополонених і зниклих безвісти осіб;– супровід процесів реінтеграції звільнених осіб.☝️Для зручної комунікації та отримання інформації функціонує інформаційна система Координаційного штабу, яка дозволяє:– подати інформацію про полонену або зниклу особу;– отримати необхідні консультації;– відстежувати статус звернень та взаємодіяти зі службами.⚠️ ВАЖЛИВОРодинам військовослужбовців, цивільних осіб, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, необхідно зареєструвати особистий кабінет в інформаційній системі Координаційного штабу:https://cabinet.koordshtab.gov.ua/loginРеєстрація в особистому кабінеті дає можливість надавати додаткову інформацію, отримувати відповіді на запити та консультуватися онлайн!Гаряча лінія координаційного штабу: 0 800 300 529
Сьогодні, у четверту річницю звільнення Київщини від російських окупантів, ми зібралися у знаковому місці — на меморіальному просторі «Блок-пост Караван-Гала» в Ірпені, щоб разом згадати, вшанувати і подякувати.Чотири роки — але ті 38 днів окупації досі залишаються болем, який не стихає, і пам’яттю, що не має права зникнути.Київщина однією з перших прийняла на себе удар. Саме тут, на підступах до столиці, ворог намагався зламати Україну. Під окупацією опинилися сотні населених пунктів, тисячі людей залишилися в ізоляції, без елементарних умов для життя, без зв’язку і без розуміння, що буде завтра.Ціна цієї боротьби — надзвичайно висока.За час окупації на Київщині загинуло близько 1500 мирних жителів. Більше 300 людей і досі вважаються зниклими безвісти. Ми не знаємо долі кожного з них — і це окремий біль, який живе поруч із нами щодня.Ми не маємо права звикнути до цих цифр. Не маємо права забути, якою ціною нам дається свобода.На жаль, частина наших людей і сьогодні залишається в російському полоні. Це цивільні, яких незаконно утримують, позбавляючи базових прав і свободи. І це ще один виклик, який стоїть перед нами як перед державою і суспільством.Ми боремося за кожного.За кожне ім’я.За кожну долю.Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Макарів, Мощун — ці назви знає весь світ. Це місця, де відбувалися запеклі бої, де мирні люди ставали мішенню для ворога, де були вчинені страшні злочини.Але це також місця сили. Місця, де люди не здалися.Київщина вистояла завдяки своїм людям — військовим, добровольцям, рятувальникам, медикам, правоохоронцям, волонтерам і звичайним жителям, які у найважчі моменти залишалися поруч один з одним і робили все можливе, щоб врятувати життя.Це історії про водіїв шкільних автобусів, які під обстрілами вивозили людей із небезпеки. Про рятувальників, які розбирали завали і діставали людей з-під руїн. Про медиків, які працювали без зупину, рятуючи поранених. Про тих, хто в окупації не втрачав людяність і підтримував інших.Саме з таких історій і складається справжня Київщина — сильна, згуртована і незламна.Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх загиблих. Перед мирними жителями. Перед Захисниками і Захисницями, які віддали життя за нашу свободу.І водночас сьогодні — це день вдячності.Разом із в.о. голови Київської обласної ради Ярослав єлм Добрянським мав честь відзначити тих, хто у найскладніші дні був опорою для Київщини і продовжує нею залишатися сьогодні.Державні нагороди отримали військові, рятувальники, правоохоронці, медики, добровольці, представники громад — люди, які рятували, евакуйовували, боронили і відновлювали.Кожен із них — це приклад сили, відповідальності і людяності.Чотири роки тому Київщина була зруйнована, але не зламана. Сьогодні вона відбудовується, живе і розвивається.Але пам’ять про ті події — це не лише про минуле.Це про відповідальність перед тими, кого ми втратили. І перед тими, кого ще маємо повернути.Ми вистояли тоді. Вистоїмо і зараз.Київщина — форпост незламності. Пам’ятаємо Героїв, творимо майбутнє.@Mykola_Kalashnyk
Чотири роки тому Бородянка була звільнена від російських окупантів.Населений пункт, де не було жодного військового об’єкта. Але саме він став однією з мішеней для російської армії. Ворог завдавав нищівних авіаударів по житлових кварталах, по звичайних цивільних будинках.Під час бойових дій у громаді було повністю знищено або серйозно пошкоджено 825 об’єктів. Це домівки людей, соціальна інфраструктура, будівлі, які були частиною мирного життя громади.У ті дні люди трималися так само, як той знаменитий «бородянський півник», що дивом вцілів у зруйнованому будинку на вулиці Центральній. Він став символом стійкості та незламності Бородянки.Сьогодні громада поступово відроджується. Уже понад 600 об’єктів відновлено. Відбудовуються житлові будинки, повертається інфраструктура, впорядковуються двори та громадські простори.Бородянка живе. Розвивається. Розквітає і з кожним роком стає кращою.Пам’ятаємо, через що довелося пройти цій землі. І робимо все, щоб життя тут було сильнішим за руйнування.@Mykola_Kalashnyk
Чотири роки тому Буча була звільнена від російських окупантів. Тоді весь світ побачив страшну правду про те, що насправді принесла на нашу землю російська армія — масові вбивства мирних людей, катування, зруйновані домівки і зламані людські долі.Сьогодні разом із Президентом України Володимиром Зеленським, Першою Леді Оленою Зеленською, Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, представниками Уряду на чолі з Премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко та керівництвом Офісу Президента на чолі з Кирилом Будановим, а також групою високоповажних іноземних гостів вшанували пам’ять місцевих мешканців, яких російські військові жорстоко вбили під час окупації на початку повномасштабного вторгнення.Саме це місце під час тих страшних подій стало братською могилою для загиблих. Тут знайшли свій останній спочинок люди, яких просто позбавили життя — за те, що вони були українцями, жили у своєму місті, не скорилися загарбнику.Буча пережила 33 дні окупації.33 дні страху, болю і нелюдських злочинів.Світ облетіли кадри, які неможливо забути: тіла людей на вулицях та руйновані будинки. Російські військові катували і розстрілювали мирних мешканців, вбивали цілими родинами, знущалися над людьми, які не мали зброї і не становили жодної загрози.За час окупації тут було скоєно тисячі воєнних злочинів. Загинули сотні цивільних людей, серед них — діти. За кожною цифрою стоїть людська доля, родина, історія життя, яка обірвалася через російську агресію.Буча стала місцем трагедії, але водночас і символом незламності. Попри страшні втрати, місто живе і відновлюється. Люди повернулися до своїх домівок, громада відбудовує зруйноване, відкриваються школи, садочки, працюють підприємства. Життя повертається туди, де росія намагалася залишити лише руїни і страх.Ми пам’ятаємо кожну жертву цієї трагедії. Ми пам’ятаємо кожну родину, яка втратила своїх близьких. І зробимо все, щоб правда про злочини росії ніколи не була забута, а винні понесли справедливе покарання.Буча. Ми пам’ятаємо. І світ має пам’ятати.@Mykola_Kalashnyk
Битва за Київ. 30 березня 2022 року - день, коли "відхід" російських військ перетворився на масштабний відступ під ударами ЗСУ. Поки пропаганда РФ називала це "плановим перегрупуванням", українські воїни вибивали ворога з ключових населених пунктів на підступах до столиці.Генштаб ЗСУ на офіційних ресурсах у цей день зазначав:"На Поліському напрямку відзначається переміщення військ противника вздовж державного кордону України з республікою бєларусь. Одночасно продовжується накопичення окупаційних військ у районі Чорнобильської АЕС, об’єкту “Укриття” та зоні відчуження загалом. Так, зафіксовано рух змішаних колон ворожої техніки з населеного пункту Іванків в напрямку Чорнобильської АЕС.На Броварському напрямку відзначено часткове відведення підрозділів із зайнятого окупантами району у бік кордону з російською федерацією."Сили оборони звільнили Демидів, Рудню та низку населених пунктів у Вишгородському районі. Це дозволило ще сильніше "притиснути" окупантів до кордону та розширити зону безпеки навколо дамби в Козаровичах.Окупанти продовжували обстрілювати Ірпінь та околиці Бучі, намагаючись прикрити свої колони, що відходили. Саме цього дня з’явилося розуміння, що ворог повністю покидає Броварський та Бориспільський напрямки.Розповідь бійця-позивний "Байрактар", підрозділ аеророзвідки:"30 березня на екранах моніторів ми бачили "фестиваль". Колони техніки, навантажені по самі вінця — пральними машинами, килимами, навіть велосипедами — тягнулися на північ. Ми наводили арту прямо на ці вантажівки постачання.Пам’ятаю, як ми підловили групу БМД в районі Бородянки. Вони зупинилися на перехресті, наче не знали, куди їхати. Один точний приліт — і детонація була такою, що розкидало все навколо. Вони вже не воювали, вони просто намагалися встигнути до кордону, поки ми не замкнули кільце. Це був день нашого тріумфу як корегувальників".Білий дім офіційно підтвердив, що російські війська почали відходити від Києва, але попередив: це не повне виведення, а передислокація для удару на сході.Звільнення Демидова та навколишніх сіл мало унікальний характер. Це була "битва на воді", де головним союзником ЗСУ стала сама природа та стратегічна кмітливість.Ще на початку вторгнення ЗСУ підірвали дамбу в Козаровичах, через що річка Ірпінь вийшла з берегів. Демидів опинився в епіцентрі затоплення.Зі спогадів генерала Олександра Сирського, який того часу командував обороною Києва:"Ми розуміли, що ворог намагатиметься форсувати річку Ірпінь. Підрив дамби був складним, але необхідним рішенням. Розлив води зробив територію непрохідною для танків, і це фактично врятувало Київ на тому напрямку". Це створило величезне болото, яке зробило неможливим просування російських танків у бік Києва. 30 березня, коли окупанти почали відступати, вони самі стали заручниками цієї пастки — їхня техніка грузла в мулі, і вони були змушені кидати її прямо посеред затоплених вулиць.30 березня підрозділи 72-ї ОМБр та сили спецоперацій ЗСУ почали заходити в Демидів. Це не був класичний штурм із канонадою. Окупанти, боячись бути відрізаними від Чорнобильської зони, тікали поспіхом. Військові згадують, що знаходили в Демидові кинуті російські позиції, де ще диміла каша в казанках. Ворог настільки боявся "котла", що залишив навіть передові пости спостереження.Зі спогадів бійця-позивний "Риба", підрозділ розвідки:"Ми заходили в Демидів майже по пояс у воді. Це було сюрреалістично: затоплені хати, плаваючі паркани і покинуті російські БМП, які стирчать із води, як залізні острови.Місцеві виходили на городи, які перетворилися на озера, і махали нам руками. Один дід кричав: "Хлопці, я знав, що ви прийдете, я качок для вас беріг!". Росіяни втікали в бік Димера, мінуючи за собою все підряд. Ми йшли дуже повільно, бо кожен крок під водою міг бути потрапити на міну. Але те відчуття, коли ти бачиш свій прапор над сільрадою, де ще вчора сиділи буряти — це не передати".30 березня - день остаточного зламу логістики ворога на Київщині.#оборонаКиєваФото ілюстративне - офіційні соцмережі ГШ ЗСУ за 30.03.2022
Тільки за цей тиждень Росія застосувала проти наших міст і громад понад 3000 ударних дронів, і значна частина з них – «шахеди». Також більш ніж 1450 керованих авіаційних бомб та ще 40 ракет різних типів. Росіяни не зменшують обертів війни проти нашої держави й людей та при цьому ще й відверто вкладаються в затягування іншої війни, яка призводить до глобальної дестабілізації.По Україні б’ють фактично такі ж ударні дрони, що й по країнах Близького Сходу й регіону Затоки. Проти нас балістика застосовується так само цинічно, як і проти партнерів. Дестабілізація світових ринків та блокування морських шляхів не залишили без наслідків жодну країну. Ми робимо свій внесок у гарантування безпеки. І важливо, щоб світ не втрачав часу та можливостей. Потрібні чіткі, рішучі та скоординовані зусилля, щоб дати реальний захист життю та зупинити війни. Треба будувати спільні й сучасні системи захисту, перевірені війною. Розвивати спільні виробництва сучасної та ефективної зброї. Об’єднувати можливості, щоб і в Європі, і на Близькому Сході, і в інших частинах світу можна було жити в мирі.Дякую всім, хто допомагає нам захищати життя!
Разом із громадами Київщини узяв участь у другому засіданні платформи «Діалог з громадами», що проходить у межах роботи Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України під головуванням очільника президії Конгресу Віктора Микити та керівниці офісу Конгресу Лілії Пашинної. За участю Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.Це справді важливий і корисний майданчик для роботи. Тут є відкрита розмова, можливість напряму обговорити проблемні питання та знайти рішення. Саме такий формат дозволяє швидше реагувати на виклики і коригувати роботу на місцях.Сьогодні система охорони здоров’я працює у складних умовах війни. Це і пошкоджена інфраструктура, і кадровий дефіцит, і додаткове навантаження через лікування поранених та потреби цивільного населення. Тому ключове завдання на найближчий період — забезпечити безперебійну роботу медичних закладів у будь-яких умовах.Окремо обговорили виконання урядових ініціатив у регіонах. Для громад визначені чіткі індикатори — розвиток профілактичних програм, доступність ліків, розширення безоплатних медичних послуг, підтримка молодих лікарів, розвиток реабілітації та ментального здоров’я.Для Київщини ці питання особливо важливі. Область має високу концентрацію населення та значне навантаження на медичну систему, водночас громади відрізняються за рівнем доступу до медичних послуг. Десь уже є хороший результат, десь ще маємо підтягувати показники — і саме над цим зараз системно працюємо.З початку року Київщина долучилася до реалізації програми «Скринінг здоров’я 40+». Загалом близько 90 медичних закладів беруть участь у програмі, а ціль на 2026 рік — розширити мережу до 126. Поступово розширюємо і доступність медичних сервісів у громадах. Наприклад, через сервіс «Укрпошта.Аптека» у 2025 році в області оформлено понад 2400 замовлень ліків для жителів сільських територій, а наступна ціль — суттєво збільшити цю доступність. Окремий напрям — підтримка медичних працівників. У 2025 році в області чотири молоді лікарі отримали виплату в 200 тисяч гривень, ще один медик — службове житло за державний кошт.Важливою залишається і підтримка наших захисників та ветеранів. У 2025 році безоплатну стоматологічну допомогу на Київщині отримали 5 883 учасники бойових дій. До програми долучилися 24 комунальні та один приватний заклад. Послуги зубопротезування отримали понад 1,2 тисячі ветеранів і військовослужбовців області.Паралельно розвиваємо систему реабілітації. Стаціонарну допомогу вже надають 8 кластерних лікарень області. Цього року плануємо відкрити нові реабілітаційні відділення в Ірпінській міській лікарні та Обухівській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування.Окремий фокус — розвиток амбулаторної реабілітації у лікарнях спроможної мережі. Завдання для громад — забезпечити доступність таких послуг, щоб люди могли отримувати необхідну медичну допомогу безпосередньо у своїх громадах.Працюємо разом із громадами, Урядом та Міністерством охорони здоров’я, щоб кожна людина на Київщині мала доступ до якісної та своєчасної медичної допомоги. Саме в цьому і є головний сенс такого діалогу між державою та громадами.@Mykola_Kalashnyk
TGLIST.COM.UA
