Чому я так люблю і так топлю за медитацію?Після Віпасани, де ми багато медитували, я вперше в житті відчув справжню легкість. Зрозумів, що до цього ніколи по-справжньому не видихав на повну.І раптом зняв із себе якийсь неймовірно важкий тягар, який завжди був, і був зі мною так давно, що став нормою. Я ніби все життя ніс за спиною важкий рюкзак, про який навіть не знав.Очікування від себе, відчуття провини, видатні досягнення, незадоволеність собою, хибна відповідальність - усе це було усвідомлене й відпущене.Я зрозумів, що вже 20, а може навіть більше, років не відчував цієї легкості - просто бути. Я ще пам'ятаю, як записав собі, як повернувся, що я ніколи не міг так відпочити та набратися сил у жодній відпустці, що тепер хочу всі відпустки так.Сталося головне усвідомлення: такий стан можливий, він існує, і я можу в ньому бути. Стався прямий досвід.Я ніс важкий тягар життя і миттєво побачив, що ніякого тягаря немає, що це життя мене несе, дурного, а не я його. І несе легко й граючись.