Ми вчимось інакше. Як ми створюємо максимально живий досвід присутності в онлайн-лекціях. По-перше - це спільний Зум дзвінок. Так, саме дзвінок. Не вебінар, не трансляція. Кожен може ввімкнути камеру, мікрофон, обговорювати, сперечатись, ставити запитання. Бути не просто слухачем, а учасником розмови. Це дуже важливо. Ми починаємо з практик на збирання групи. Практики «Розглядання» одне одного. Практики «Я відчуваю - ти відчуваєш». Практики «Розхитування ключового питання». Ми робимо медитацію, щоб заспокоїти тривожний розум і зібрати фокус на присутності. Сьогодні складно бути по-справжньому сконцентрованим. Ми допомагаємо дістати себе з надвідволікаючих станів. І наприкінці, коли зустріч вже відбулася, коли тема розкрита, ми прощаємося повільно. Не як на робочих дзвінках - швидше натиснути кнопку «вийти», аби не залишитися останнім. Ми перемикаємо екран Зум у режим галереї, коли видно всіх. Вмикаємо красиву музику. І коли людина відчуває, вона спочатку вимикає лише камеру. Залишаючись у дзвінку, але вже без відео. І так один за одним гаснуть вікна учасників. Як вікна багатоповерхівки. Дуже красива, зворушлива традиція живих людей в онлайні.