Я проти створення персональних брендів. Бо хто хоче його створити? Наша персона хоче, наше его. А персона – це не ми справжні. Це соціальний конструкт. Образ, який ми створили, щоб відповідати чужим очікуванням. Спочатку, ще з самого дитинства, ми несвідомо будуємо свою персону – вона поступово захоплює все наше життя й керується нав’язаними бажаннями суспільства. Намагаємось вгадати очікування інших, вчимося підлаштовуватись під схвалення і уникати засудження. А потім виявляється: наше штучне я, наша персона не дуже й продається. Вона не викликає потрібного обʼєму попиту, не створює зацікавлення. І тоді персона вирішує: якщо так не йде, то давайте зробимо особистий бренд. Ще один шар. Ще один рівень штучності. Подивимось, що там у трендах, що зараз модно. Наймемо експерта, зробимо стратегію, оберемо естетику, цінності, стиль спілкування. Зробимо так, щоб було гарно, щоб продавалось. І ось ми опинилися в світі, де створені бренди вчать інших бути створеним брендом. Все це лише посилює внутрішній розрив. Робить нас ще менш цілісними. Ще більше заплутує й віддаляє нас від себе. Ще одна вигадка про те, ким ми не є. Справжня краса – у протилежному. Не будувати образ, а віднайти себе. Не прикривати, а прибрати все зайве. Пізнати свою справжність – без масок, без штучних концепцій – полюбити її та мати сміливість проявити у світ. Ви не бренд, не концептуальна система, не товар, що шукає growth market fit. Ви – життя, ви – правда. Правда того, ким ви є, і як поводитесь.