Медитація та страх. За ці три роки моє ставлення до страху змінилось. Хочеш не хочеш – а довелось багато відчути, багато в ньому побути, багато про нього пізнати. І найголовніше – як не залишатись його заручником.Медитація не лікує страх, вона допомагає перестати бути ним.І в цьому – звільнення.Наше тіло вміє лякатись і вміє відпускати страх – якщо розум не буде цьому супротивлятись.Страх швидко проявляється в тілі: стисненням у грудях, важкістю в животі, тремтінням.Медитація вчить звертати увагу на ці сигнали – не боротись, не сперечатись із ними, а дозволяти їм бути. Усвідомлення тіла.Запросити всі відчуття, що піднялись, просто бути. Тіло відпустить страх, якщо ми не будемо цьому супротивлятись.Коли ми відчуваємо страх, мозок миттєво запускає паніку або агресію. Медитація тренує здатність не реагувати одразу, а помічати, що відбувається: «Ось подія. Ось страх. Ось напруга. Ось дихання змінилось. Ось пішли емоції. Ось емоції створили думки». Це створює паузу між стимулом і реакцією.Страх живе у думках: Це буде катастрофа, Я не справлюсь, Мене знищать. У медитації ми вчимося бачити думки як хмари на небі, а не як істину. Медитація відкриває глибше Я, яке є простором, що містить усі емоції, але не є ними. Спостереження за думками, а не злиття з ними.Важливим відкриттям було те, що у практиці медитації народжується природна довіра до життя. Не сліпий оптимізм, а спокійне знання: що б не було – я залишаюсь із собою. Це прямо протилежно страху, який базується на недовірі.#медитація