😱Росія вже запланувала напад на країни Балтії?Тема можливого російського нападу на НАТО не нова. І вторгнення до балтійських країн — це дійсно один з обговорюваних сценаріїв. А після нещодавніх згадок про «Нарвську Народну Республіку» побоювання лише зросли. Якщо коротко, то однойменні акаунти в телеграмі, тіктоці та «ВКонтактє» з лютого 2026-го активно просувають сепаратистські настрої в Естонії, публікуючи меми, котиків і цитати Пєскова. ❗️Та будь-яка нестабільність — це ще й чудова можливість для дезінформації. Наприклад, днями у мережі вірусилась мапа травневого російського наступу на країни Балтії начебто від видання Bild. Щоправда, виявилось, що це ніякий не новий сценарій, а мапа дворічної давнини. І та узагалі стосується новини про будівництво балтійської лінії оборони.Самі естонці кажуть, що зараз не фіксують жодних дій рф у свій бік, які б нагадували підготовку до війни з Україною. Це не означає, що загрози відсутні, та здоровий скептицизм до панічних новин не завадить😌@VoxCheck
🎤Любите реп? Соцмережі мають невтішні висновки про ваш інтелект.Як і належить, користувачі посилаються на результати дослідження. Але тут одразу дві проблеми: і з якістю самого дослідження, і з інтерпретацією висновків. Якщо коротко: там немає нічого про «тупих поціновувачів репу».🎶Йдеться про дослідження «Deep Beats, Deep Thoughts?», опубліковане 13 лютого. Вчені відстежували музичні звички 185 учасників впродовж п'яти місяців через смартфони, а також виміряли їхній загальний інтелект. То чому ж висновки в дописі — вигадка?▪️Ніхто не аналізував жанри. Аналіз текстів, ритму чи слухацької поведінки у дослідженні є, а от про жанри там ні слова. Відповідно, навіть згадки про реп не існує. ▪️Ніхто не вимірював IQ. Так, дослідники вивчали, чи є зв’язок між інтелектом та музичними вподобаннями, але для цього виміряли інший показник — загальний рівень когнітивних здібностей (GCA). Та й результати засвідчили, що аудіохарактеристики (ритм, темп, тональність) найменше говорили про когнітивні здібності слухача, а текст пісень — найбільше.▪️Ніхто не казав про причинно-наслідковий зв’язок. Дослідження розвідувальне і нерепрезентативне, автори знаходили кореляції, але не писали про причинність.До того ж саме дослідження опубліковане у журналі видавництва MDPI. А те включали до списку «потенційно хижацьких» видавців (пізніше виключили), та й загалом у науковій спільноті вважають підозрілим. @VoxCheck
🤯Навіщо легалізували медичний канабіс, якщо він не лікує?Буквально ж The Lancet про це пише!Пише, але трошки не про це. Розберімося👇У The Lancet Psychiatry справді вийшов великий метааналіз 54 досліджень про канабіноїди й психічні розлади. Але його висновки в дописі перекрутили.1️⃣Дослідження не довело, що канабіс «нічого не лікує». Для тривожності, депресії та ПТСР — трьох найпоширеніших причин призначення — просто не знайшли доказів ефективності. Це не те саме, що «доведено не працює».Ба більше, надійних досліджень про лікування депресії препаратами на основі канабісу узагалі немає. Тому в метааналізі висновків про це зробити не можна.При цьому в Україні медичний канабіс легалізували, зокрема, для паліативних пацієнтів — людей з онкологією, хронічним болем, термінальними станами. Наприклад, для знеболення та полегшення нудоти під час хімієтерапії. А дослідження The Lancet узагалі не торкається цієї теми.2️⃣У дописі ігнорують, що для окремих станів зафіксували слабкі позитивні ефекти (безсоння, синдром Туретта, симптоми відміни). Хоча цього поки недостатньо, аби робити чіткі висновки. 3️⃣Теза «Канабіс і препарати на його основі шкодять і погіршують симптоматику» — підміна понять. Канабіноїди можуть викликати незначні побічні ефекти (зокрема при безсонні), але не погіршують сам перебіг розладів. Виняток — зростання тяги до кокаїну при кокаїновій залежності. ❗І головне: автори самі пишуть, що доказів недостатньо і потрібні нові дослідження. Тобто «крапку не поставлено».@VoxCheck
😱Вірусне фото масового поховання в Ірані — фейк?ШІ каже, що так. Але фактчекери думають інакше. 🔗Фото з поховання учениць школи у місті Мінаб, яке розлетілося у мережі, Gemini та Grok назвали фейком. Навіть додали «підтвердження» того, що це фото ілюструє цілком інші події, а саме кадри землетрусу в Туреччині або поховань часів COVID-19 в Індонезії. Але насправді усі ці дати, звіти і джерела — вигадка і типовий приклад галюцинацій. Надані чатботами лінки нікуди не ведуть, а справжні розслідувачі підтвердили автентичність кадрів через супутники. «ШІ чи не ШІ?» — над цим користувачі соцмереж задумується частенько. Якщо на початку війни в Газі чи Україні фактчекери стикалися переважно з фейками, які ґрунтувалися на старих чи непов’язаних фото і відео, то зараз близько половини брехні — це продукт ШІ. Іран не виняток.І це не єдина проблема. По-перше, дослідники витрачають час на спростування величезної кількості згенерованого матеріалу. По-друге, потоки ШІ-сміття змушують людей сумніватися геть в усьому — навіть у реальних доказах воєнних злочинів.@VoxCheck
😱«Зумери — найтупіше покоління»Новини про зумерів, яких назвали першим поколінням, дурнішим за попереднє, заполонили мережу. Одні погоджуються, інші — ні, а ми пішли шукати джерела.💻Усі ці дописи публікували із посиланням на дослідження загадкових нейробіологів. Та ці нейробіологи — насправді один вчений, чию цитату і розповсюдили у мережі. У коментарі для New York Post Джаред Куні Горват заявив, що покоління Z є першим в сучасній історії, яке отримало нижчі бали за всіма когнітивними показниками на стандартизованих тестах. Звинувачує вчений цифрові технології. І насправді не він один.Водночас у своїй аргументації Горват посилався радше на погіршення академічної успішності. Хоча у науковій спільноті відсутній консенсус щодо того, чим є інтелект та як його вимірювати, він точно не обмежується результатами тестів з математики. Ба більше, зумери різних країн показують різні результати таких тестувань — у деяких вони лишаються стабільними або навіть покращуються (як-от у Перу або Катарі). Тож сенсаційні заголовки про «тупих зумерів» таки дещо перебільшені🙃@VoxCheck
😱Reddit для штучного інтелекту?Саме так називають Moltbook — сайт, де створені людьми боти можуть публікувати контент та спілкуватися у тематичних спільнотах. Тоді як люди на платформі залишаються у ролі спостерігачів.🤖Платформа стала новим проєктом Метта Шліхта після Moltbot — безкоштовного ШІ-помічника. Тепер же подібні персональні асистенти взаємодіють між собою у Moltbook. Сайт запустили лише 28 січня, але станом на 2 лютого там зареєстровано 1,5 млн агентів штучного інтелекту. Про що вони говорять? Про природу свідомості, потенційний вплив ситуації в Ірані на ринок криптовалют і Біблію. А один із ботів узагалі створив нову релігію, згенерував священні писання та запустив вебсайт.😬То це вже ШІ захоплює світ? Поки що ні. Дописи, опубліковані на Moltbook, необов’язково створені ботами «з власної волі». Люди, які додають ШІ-агента до Moltbook, можуть спонукати бота діяти певним чином через потрібні промпти. Тож незалежними їх не назвеш. ❗️Але ризик є. Якщо ваш ШІ-помічник має доступ до ваших особистих даних, то пускати його на Moltbook не варто. Через платформу шахраї можуть попросити ШІ-агента надати конфіденційну інформацію, а той цілком може погодитись.@VoxCheck
🔌Світла нема, а платіжки зростають.Що це за така дивна математика?🤔Ні, справа зовсім не в тому, що хтось «накрутив» зайві кіловати. Якщо ви своєчасно та регулярно передаєте показники лічильників, а сума в платіжці якось не збігається з очікуваннями, то ось чому:👉Постоплата. За електроенергію українці сплачують за попередній місяць. Тож те, що ви бачите в платіжках за січень, відображає споживання за грудень.👉Споживча поведінка. Відключення ≠ автоматична економія. Ми все ще користуємось електроприладами, просто робимо це в стислі проміжки часу. 👉Нерівномірне споживання. Щойно з'являється світло, вмикається все одразу: пралка, бойлер, зарядні станції. І починає працювати на максимум, щоб наздогнати час простою. Наприклад, холодильник споживає більше енергії, щоб повністю охолонути з кімнатної температури, ніж коли він постійно утримує холод. Так лічильник набирає ті ж кВт·год, тільки за коротший час.Тож кожен клієнт платить лише за те, що нарахував лічильник. Та ці нарахування на час відключень необов’язково будуть менші. А щоб не рахувало «по середньому» — не забудьте передати показники до 3 лютого.@VoxCheck
🤡Vladimir, Настасья Попова та росіянин хокеїст. Якщо ви ще не встигли долучитись до обурення з приводу дивних релізів на Заході, пояснюємо👇За останні місяці з’явилось декілька доволі помітних культурних згадок про росіян: ▪️Серіал «Запекле суперництво» (Heated Rivalry) про кохання між двома хокеїстами, один з яких росіянин Ілля Розанов. Зі згадкою про Олімпійські ігри 2014-го у Сочі, але із замовчуванням анексії Криму. ▪️Серіал «Поні» (Ponies), події якого розгортаються в Москві 1977-го. Головна героїня — працівниця американського посольства, яка, як дитина російських мігрантів, говорить російською.▪️Анонс фільму «Ідіотка» (Idiotka) — картини російської журналістки Настасьї Попової, внесеної до українського санкційного списку пропагандистів.▪️Та серіалу «Владімір» (Vladimir), екранізації однойменного роману з героєм росіянином у другому поколінні.🎞Авжеж, не можна стверджувати, що стрічки самі по собі говорять буквальне «росіяни чудові». Вони або просто нормалізують саму згадку росіян, або ж фактично відбілюють їх, демонструючи у позитивному контексті. Коли, наприклад, російський міністр у «Запеклому суперництві» турботливо підтримує головного героя.💁♂️Звісно, не усі глядачі закохаються у «загадкову російську душу» через хокеїста. Утім, популярність серіалу збільшує ризики: високі рейтинги, перегляди, неймовірно активна спільнота прихильників. Тож на тлі цього статті, де перегляд росіянами серіалу називають актом повстання, не дивують.@VoxCheck
🤔Перевір експерта.Бачили коментарі такого «експерта», як Олег Попенко? Це голова Спілки споживачів комунальних послуг. Звучить солідно. Ось тільки часом усі ці спілки, інститути, агенції, фонди, премії та інші, на перший погляд, експертні об’єднання, такими не є. 💁♀️ГО з авторитетними назвами, утім, сумнівними експертами — явище поширене. Так, ми вже спростовували безпідставні заяви Попенка про анонс підвищення тарифів ще на 2025 рік. І подібний фальшивий прогноз — не єдиний у його кар’єрі.Або ж писали про премію «Людина року», видану Труханову й очолювану Кінахом (тим самим, який голосував за «Закони 16 січня»).Окрема категорія — соціологічні центри, чиї результати соцопитування сумнівні. Так, наприклад, напередодні виборів 2019-го фейкова соціологія з дивним чином завищеними рейтингами потрібних кандидатів була звичною справою.Тож перед тим, як дослухатися до заяв представників подібних організацій чи довіряти їхнім звітам, поцікавтеся:👉чи не перебуває вона у списках шахраїв👉чи належить до відповідної професійної спільноти👉хто її представляє@VoxCheck
🤯«Роти позакривали, хвилина мовчання!»Під такий коментар вчительки українські школярі начебто стоять на колінах у шкільному коридорі. Принаймні саме таке відео поширюють у мережі.❌Та це фейк.Ймовірно, запис створили за допомогою ШІ. На це вказують низька якість зображення та предметів навколо, неприродні наголоси в мові викладачки, візуальні артефакти:▪️порушена перспектива шкільного коридору. Стіна з вікнами має трохи заокруглену форму, а одне з підвіконь ніби от-от завалиться на дітей. При цьому двері кабінетів розташовані надто щільно, щоб за кожною з них був окремий клас;▪️інші деталі інтерʼєру, зокрема дивна конструкція батарей та покриття на підлозі;▪️вигляд дітей: у декого — неприродно вигнуті шиї чи «злиті» з сусідами частини тіла.📄Що ж до хвилини мовчання, то її щоденне проведення дійсно започаткували Указом Президента ще у 2022-му. Утім, чітких вимог документ не дає. А рекомендації від Українського інституту національної памʼяті стояти на колінах не зобовʼязують. Натомість традиція ставати на колінах живим коридором — це елемент жалобної церемонії за загиблим військовим. Тож подібне відео радше демонструє, що пропагандисти нічого не знають ані про хвилину мовчання, ані про жалобний церемоніал🤷♂️@VoxCheck
TGLIST.COM.UA
