Фейки поширюються швидше за правду — і справа не лише в алгоритмах.Аналіз 126 тисяч новинних каскадів у Twitter, які поширили близько трьох мільйонів користувачів, показав: неправдиві новини розходяться швидше, глибше й ширше за правдиві. Найбільша різниця стосувалася політичних тем. Боти прискорювали поширення і хибного, і правдивого контенту приблизно однаково — вирішальну роль відігравали емоції людей.Коли переконання стає частиною групової ідентичності, навіть високі аналітичні здібності можуть працювати не на пошук правди, а на захист «своєї» позиції — це показують дослідження Дена Кагана про ідентичнісно-захисне пізнання. Водночас експерименти Гордона Пеннікука і Девіда Ранда з вибіркою 3446 осіб свідчать: у частині випадків сприйнятливість до фейків пояснюється не мотивованим мисленням, а недостатнім когнітивним зусиллям.Масштабний метааналіз 75 досліджень у Nature Human Behaviour за участі понад 53 тисяч респондентів показав, що системний «ефект зворотного удару» від спростувань трапляється рідко. Для України, яка понад десять років протистоїть російській дезінформації й з 2022 року веде повномасштабну війну, це не абстрактний висновок — спроможність системно спростовувати фейки та зберігати довіру до інституцій стала частиною стійкості країни.Докладніше про те, що показують сучасні дослідження дезінформації, — у статті виконавчого директора «Вокс Україна», офіцера ЗСУ Максима Скубенка✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine