Статистика telegram channel - @volodymyrboyko

10 років тому, у ніч з 20 на 21 січня 2015-го, розгромною поразкою українського війська завершились багатомісячні бої за Донецький аеропорт, якими керував начальник штабу АТО Василь Грицак, більше відомий у народі як «Вася-їбанько». Видатний полководець, удостоєний президентом Порошенком звання генерала армії, Василь Сергійович організував ще чимало звитяжних перемог – безперешкодний перехід банд Гіркіна зі Слов’янська в Донецьк з наступним створенням «Донецької народної республіки», Іловайський котел, Дебальцевський котел. Але битва за Донецький аеропорт настільки оспівана штатними пропагандистами СБУ, що досі ніхто навіть не замислився – а навіщо, взагалі, було битись за напівзруйнований термінал і диспетчерську вежу? І чому «ополченці», вибивши бійців Грицака з аеропорту, не пішли в наступ далі? Все дуже просто. Насправді 5 вересня 2014 року на переговорах у Мінську представники Служби безпеки України (а переговори з терористами, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», може вести тільки СБУ, тому, до речі, Віктор Медведчук був включений 23 грудня 2014 року до складну Тристоронньої контактної групи саме наказом керівництва СБУ) підписали секретний протокол, підтверджений меморандумом від 19 вересня, про лінію розмежування. Відповідно до цього протоколу Донецький аеропорт мав відійти «ополченцям». Але з так званих політичних міркувань оголосити про передачу української території терористам Грицак не наважився й тому тримав бійців АТО в аеропорту, аж доки «мінські домовленості» не були виконані, так би мовити, природнім шляхом. Усього тоді в Донецькому аеропорту загинуло понад 100 військовослужбовців, прикомандированих до СБУ для проведення Антитерористичної операції, і ще біля 440 були поранені.Ось текст таємного протоколу, відповідно до якого Донецький аеропорт переходив «ополченцям».«Вікіпедія» описує виконання 21 січня 2015 року Грицаком «мінських домовленостей» наступним чином: «Протягом двох днів, не дочекавшись транспорту, під лютою загрозою смерті бійці 90 окремого аеромобільного батальйону вирішили покинути руїни диспетчерської вежі. Щоб відволікти й заставити бойовиків припинити вогонь вони викликали на себе РСЗВ Град, під залп якого вони вибігали з вежі, надалі рухаючись маршрутом «Доктора Хаоса» кіборги покинули диспетчерську вежу Донецького аеропорту. В період з 1-ї до 3-ї години ранку кількома групами новий термінал донецького аеропорту залишили ще 13 вцілілих Кіборгів. Останнім вийшов приблизно 5.30 ранку боєць 90 окремого аеромобільного батальйону з позивним «Fly». Це були останні герої, які захищали будівлі Міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва».Зазначу також, що за наслідки «Антитерористичної операції» (яка, звісно ж, такою не була – насправді мала місце загальновійськова операція під проводом Васі-їбанька) президент Порошенко не несе ніякої юридичної відповідальності й, взагалі, жодним боком не причетний до проведення АТО. За всі військові злочини, загибель мирних мешканців та здачу території відповідають лише чотири людини, які очолювали Антитерористичний центр при СБУ впродовж 2014 – 2017 років: Віталій Циганок, Василь Крутов, Василь Грицак і Віталій Маліков. У цьому, власне, і полягала причина того, що на окупованих територіях і в зоні бойових дій не був запроваджений воєнний стан, а військова операція називалась «антитерористичною» – щоби не створювати ставку Верховного Головнокомандувача, не передавати ведення бойових дій під управління Генштабу й не робити президента Порошенка відповідальним за наслідки того, що коїться на Сході України, натомість перетворити Васю-їбанька на «цапа відбувайла» .Втім, до сьогоднішнього дня Грицаку навіть не повідомлено про підозру.

Хочу запитати у відомого своєю чесністю, непідкупністю та правосвідомістю директора НАБУ Семена Кривоноса. Семене Юрійовичу, у протоколах проведення НСРД відносно колишнього керівника САП Назара Холодницького (Ви, напевно, їх також читали – це коли Ваші підзахисний Ситник приліпив мікрофон до стінки акваріума в кабінеті Холодницького) є один епізод, датований 9 лютого 2018 року. У ході розмови Холодницький повідомляє керівнику відділу САП Сергію Козачині, що народний депутат України Сергій Лещенко викритий на отриманні хабаря в розмірі 20 тис. доларів США – гроші Лещенку передали замовники однієї справи, яку розслідувало НАБУ, за те, щоби він коментував цю справу в потрібному для замовників світлі.У наступному САП внесло в ЄРДР повідомлення про отримання народним депутатом Лещенком неправомірної вигоди (на ці гроші Сергій Анатолійович придбав собі квартиру в центрі Києва вартістю 350 тис. доларів США), щоправда вже за іншим епізодом – Лещенку були сплачені кошти (люди брешуть, що гроші Лещенко отримав від найкрупнішого закордонного спонсора Демократичної партії США Пінчука) за втручання в перебіг виборів президента США в 2016 році, точніше, за те, що він разом з Ситником, Трепаком, Каськом, Заліщук і Мусаєвою-Боровик роздмухував істерику навколо керівника виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Як Ви, Семене Юрійовичу, напевно пам’ятаєте, під час зустрічі Нового 2019 року п’яний Ситник вихвалявся перед представником аграрного магната Бахматюка, що він у такий спосіб разом з Лещенком допомагав на виборах Гілларі Клінтон. А під новорічним столом був прихований мікрофон, встановлений на прохання Авакова заступником директора НАБУ Новаком, який і записав ці одкровення Вашого друга Ситника.Так ось, маю до Вас запитання: у якому стані перебуває розслідування кримінального провадження за фактом отримання неправомірної вигоди нинішнім радником керівника Офісу президента України? Сподіваюсь, Ви вже наказали підлеглому особовому складу внести у ВАКС клопотання про обрання Лещенку запобіжного заходу? Чи Ви, Семене Юрійовичу, чекаєте, доки нова адміністрація США запровадить щодо Вас санкції за причетність до кричущої корупції?

Для гурманів публікую одним pdf. файлом ухвалу слідчого судді Вашого антикорупційного суду про скасування постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження за фактом розкрадання коштів колишнім командиром 207 окремого батальйону ТрО підполковником Юшком за співучасті екс-голови НАЗК Новікова та екс-заступника голови НАЗК Ситника.Як було виявлено в ході перевірки, проведеної командуванням Сил ТрО, у 2022-2023 роках військовослужбовець, призваний за мобілізацією до 207 окремого батальйону ТрО (в/ч А7376), солдат Шабунін не з’являвся в своїй військовій частині, оскільки рахувався «прикомандированим до НАЗК» на підставі листів Новікова та Ситника. При цьому підполковник Юшко платив ухилянту Шабуніну не тільки грошове забезпечення, але й додаткову винагороду за виконання бойових завдань в розмірі 30 тис. грн на місяць. Під час допиту військовослужбовець Шабунін заявив, що він не один «проходив службу при НАЗК» – разом з ним фіктивно рахувався відрядженим до НАЗК також солдат 207 окремого батальйону ТрО Шерембей, тричі засуджений за квартирні крадіжки, якому командир військової частини А7376 підполковник Юшко також виплачував грошове забезпечення та додаткову винагороду за виконання бойових завдань. Одначе детектив НАБУ не тільки не допитав з цього приводу Шерембея, але навіть не поцікавився в Новікова та Ситника, скільки ще військовослужбовців, окрім Шабуніна, фіктивно рахувались відрядженими до НАЗК і скільки грошей у такий спосіб було виплачено ухилянтам з державного бюджету.Як зазначено в ухвалі слідчого судді,«Дослідивши матеріали кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування детектив НАБУ фактично обмежився лише результатами надіслання запитів до НАЗК та Командувача Сил територіальної оборони Збройних сил України, допитами свідків Новікова О.Ф., Шабуніна В.В., Юшка В.В., Ситника А.С., заявника Бойка В.М., та, зокрема, не встановив реального обсягу повноважень Голови НАЗК Новікова О.Ф. і заступника Голови НАЗК Ситника А.С. щодо складання листів про необхідність відрядження Шабуніна В.В до НАЗК і відповідність такого інтересам служби, не усунув істотні суперечності в показаннях допитаних свідків, зокрема щодо конкретного ініціатора складання зазначених листів та фактичної процедури їх надіслання до військової частини, також будь-яким чином не дослідив характер виконуваної Шабуніним В.В. роботи в НАЗК під час відряджень за одночасного проведення підприємницької діяльності, що свідчить про неповноту проведення досудового розслідування та недослідження усіх ознак кримінальних правопорушень, які розслідувались у кримінальному провадженні №52024000000000420…Дослідивши наявні матеріали та оцінивши відомості, наведені у скарзі, суд встановив, що детективом НАБУ не вжито належних заходів для забезпечення виконання визначених статтею 2 КПК завдань щодо повного та неупередженого проведення кримінального провадження, оскільки не здійснено усіх можливих та необхідних дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, не досліджено та не перевірено обставини, зазначені у заявах про вчинення кримінального правопорушення, із наданням їх належної оцінки.Відтак постанова детектива НАБУ від 27.11.2024 про закриття кримінального провадження №52024000000000420 від 12.08.2024 є невмотивованою і передчасною, тому скаргу належить задовольнити і скасувати таку постанову».Дякую адвокату Ростиславу Кравцю, який представляв у суді мої інтереси.

У відповідь на мої неодноразові звернення Національне агентство з питань запобігання корупції, нарешті, повідомило, що воно коли-небудь розпочне моніторинг і контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця й керівника його Секретаріату Вервейка.Як у таких випадках кажуть у аристократичних колах Києва, «свєжо пітаніє, но сєрєтся с трудом». Думаю, що доки Міністерство фінансів США не накладе санкції на голову НАЗК Павлущика через його причетність до кричущої корупції, Лубінець і Вервейко, які організували розкрадання міжнародної гуманітарної допомоги, а також голова Дерзжспецзв’язку Потій і начальник Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку Титаренко, які блокують українські інтернет-видання, що опублікували мою статтю «Уповноважений з корупції» про витівки Лубінця та Вервейка, можуть спати спокійно. Зверніть увагу – Павлущик навіть не збирається проводити перевірку стосовно Потія та Титаренка. І це при тому, що Потій і Титаренко на прохання Лубінця видали розпорядження про блокування мого блогу «Хроніки Українських Йолопів» та низки інтернет-видань, що передрукували мою статтю, де я розповів як Лубінець «розводить на гроші» міжнародні неурядові організації, виготовив печатку профспілкового комітету співробітників Секретаріату Уповноваженого, яку вручив своїй довіреній особі – ФОП Якименку, і разом з Вервейком відкрив фіктивну фірму ГО «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), оформлену на Якименка, на яку приймає міжнародну допомогу, що надходить в Україну для захисту прав людей, що постраждали від російської агресії. При цьому розписки в отриманні допомоги директор фіктивної фірми Якименко засвідчує печаткою профспілкової організації Секретаріату Уповноваженого.Втім, Павлущик може не сумніватись, що найближчим часом міжнародні організації будуть проінформовані про те, як НАЗК «бореться з корупцією». Стадіон – так стадіон.

Для гурманів публікую одним pdf. файлом постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження за фактом розкрадання коштів колишнім командиром 207 окремого батальйону ТрО підполковником Юшком за співучасті екс-голови НАЗК Новікова та екс-заступника голови НАЗК Ситника. Ця постанова була скасована як незаконна слідчим суддею ВАКС.Як було виявлено в ході перевірки, проведеної командуванням Сил ТрО, у 2022-2023 роках військовослужбовець, призваний за мобілізацією до 207 окремого батальйону ТрО (в/ч А7376), солдат Шабунін не з’являвся в своїй військовій частині, оскільки рахувався «прикомандированим до НАЗК» на підставі листів Новікова та Ситника. При цьому підполковник Юшко платив ухилянту Шабунін не тільки грошове забезпечення, але й додаткову винагороду за виконання бойових завдань в розмірі 30 тис. грн на місяць. Але в НАБУ дійшли висновку, що хоча солдат Шабунін не виконував обов'язки військової служби, підполковник Юшко правомірно виплачував йому грошове забезпечення, щомісячну премію та додаткову винагороду за виконання бойових завдань, оскільки ухилянт Шабунін не був виключений зі списків особового складу. Що стосується Новікова та Ситника, які п'ять разів направляли листи у військову частину з проханням прикомандирувати солдата Шабуніна до НАЗК, то в їх діях, з точки зору детектива НАБУ (яку підтримав прокурор САП), нема нічого протиправного, оскільки Новіков і Ситник на допиті заявили, що не володіють законодавством і не знали, що подібні відрядження заборонені. Постанова про закриття кримінального провадження була визнана слідчим суддею ВАКС незаконною та скасована ухвалою від 10.01.2025 у справі №991/13678/24, оскільки детектив НАБУ навіть не став з’ясовувати, де ж саме знаходився солдат Шабунін у 2022-2023 роках і чим він займався, коли рахувався відрядженим до НАЗК. Принаймні зараз НАЗК надало офіційну відповідь, що ніякий солдат Шабунін до НАЗК прикомандированим не був. Тобто, Шабунін просто дезертирував зі своєї військової частини, а командир платив йому грошове забезпечення та «тридцятку».Окрім того, детектив НАБУ не звернув увагу на той факт, що Новіков і Ситник зловживали службовим становищем на користь свого товариша по пляшці Шабуніна, діючи в умовах реального конфлікту інтересів. Також детектив НАБУ проігнорував той факт, що додаткова винагорода в 30 тис. грн виплачується лише військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань). Це означає, що в той час, як солдат Шабунін рахувався «відрядженим до НАЗК» і пиячив у київських ресторанах, підполковник Юшко включив його в бойове розпорядження й платив йому гроші за, начебто, виконання бойових завдань. Також детектив на став з'ясовувати, хто в НАЗК готував, перевіряв і візував листи Новікова та Ситника на ім'я командира 207 окремого батальйону ТрО і яким чином ці листи опинились у військовій частині – НАЗК їх відправляло поштою, чи Новіков вручав їх солдату Шабуніну під час спільного вживання алкогольних напоїв.І родзинка на тортик. Під час допиту військовослужбовець Шабунін заявив, що він не один «проходив службу при НАЗК» – разом з ним фіктивно рахувався відрядженим до НАЗК також солдат 207 окремого батальйону ТрО Шерембей, тричі засуджений за квартирні крадіжки, якому командир військової частини А7376 підполковник Юшко також виплачував грошове забезпечення та додаткову винагороду за виконання бойових завдань. Одначе детектив НАБУ не тільки не допитав з цього приводу Шерембея, але навіть не поцікавився в Новікова та Ситника, скільки ще військовослужбовців, окрім Шабуніна, фіктивно рахувались відрядженими до НАЗК.

#кадри #квазіспеціаліст Активіст Канєвський з позивним «Камбала» - ухилянт від арміїЖурналісти взнали: співзасновник StateWatch Гліб Канєвський, який зараз відповідає за закупівельні процеси в Міноборони, ухилявся від військової служби. У січні 2024 року Білоцерківський ТЦК звертався до поліції, пише «Закон і бізнес». Журналісти викрили корупційний скандал із закупівлею за участі «Камбали» фляг для ЗСУ за ціною вищою за ринкову. Інший співзасновник StateWatch - Олександр Лємєнов також ухилянт: він не з’явився у ТЦК та був оголошений у розшук. Суд обрав йому запобіжний захід - заставу в розмірі 60,5 тис. грн. Таке явище антикорупціонерів– ухилянтів назвали «шабунінгом»- від прізвища керівника «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, щодо якого ДБР порушило кримінальні справи щодо ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки, привласнення військового джипу. Тепер зрозуміло як «Камбала» попав до Міноборони.Батальон «ШУБА» збільшується.🧌@tendertrol

Апофеозом десятирічної епопеї «боротьби з корупцією» в Україні стало розпорядження начальника Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку Титаренка від 24.12.2024 заблокувати мій персональний блог «Хроніки Українських Йолопів» volodymyrboyko.com за статтю «Уповноважений з корупції» про кримінальні витівки Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лубінця, а також кілька львівських сайтів ( fakeoff.org , forpost.lviv.ua , bomok.com.ua ), які цю статтю передрукували. Підставою для блокування став лист Лубінця в Держспецзв’язок з проханням заборонити до показу в Україні мою статтю «Уповноважений з корупції», оскільки там описано, як Лубінець разом з керівником свого Секретаріату Вервейком розкрадає міжнародну допомогу.Ані сама стаття, ані звернення Лубінця в Держспецзв’язок з проханням заблокувати доступ до викривальної публікації, ані злочин, вчинений посадовцями Держспецзв’язку, не зацікавили так звані «антикорупційні органи» – НАЗК навіть не склало на Лубінця адмінпротокол за дії в умовах реального конфлікту інтересів. А доки незаконне розпорядження про блокування оскаржується в суді, я публікуватиму в соцмережах уривки зі своєї статті «Уповноважений з корупції», розділивши її на епізоди й прокоментувавши кожний з них.Стаття розпочинається з розповіді про кримінальний шлях керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Івана Вервейка – колишнього керівника Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області. У 2018 році Вервейко був притягнутий до кримінальної відповідальності за розкрадання коштів державного бюджету, а в 2020 році справа з обвинувальним актом була направлена в суд, де вона й зникла. Як зі сміхом розповідає Вервейко підлеглим, «справа згоріла». З ким саме Лубінець домовлявся про викрадення з суду матеріалів кримінального провадження – невідомо, але донедавна в Україні було лише дві людини, які могли надавати подібні послуги: це колишній заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов і нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.Ось перший епізод зі статті «Уповноважений з корупції», яка викликала таке осатаніння на Банковій:

Розповідаю, як можна обійти блокування та читати мій сайт «Хроніки Українських Йолопів» через VPNДля установки VPN на мобільний пристрій:1. Зайдіть у google apps або apple store.2. У пошуковій строчці введіть "vpn free"3, Можете встановити будь-який додаток з рейтингом 4+ Можемо порекомендувати: FREE VPN або Urban VPN .4. Після установки VPN відкриваємо додаток, обираємо європейську країну (Польща, Німеччина) через яку буде йти трафік та активуємо VPN.5. Відкриваємо у браузері сайт з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів», ввівши у рядок браузера його адресу volodymyrboyko.com або зразу статтю про Лубінця  https://volodymyrboyko.com/2024/11/17/lubinets/Для установки VPN у браузері (chrome, firefox) на персональному комп'ютері або лептопі:1. Відкрийте браузер та знайдіть розділ Extensions (Розширення, Плагіни)2. У пошуковій строчці введіть "vpn free"3, Можете встановити будь-який додаток з рейтингом 4+4. Після установки VPN у верхній частині браузера має з'явитися нова іконка з розширення VPN5 Клацаємо на неї, активуємо VPN, обираємо європейську країну (Польща, Німеччина) через яку буде йти трафік.6. Відкриваємо у браузері сайт volodymyrboyko.com

Під рубрикою «Не всіх дурних війна забрала»Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України на підставі звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця видала розпорядження від 24.12.2024 №988/2793 про блокування доменного імені мого персонального блогу volodymyrboyko.com з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів». Блокування пов’язано з тим, що 17 листопада 2024 року я розповів про кричущу корупцію в Секретаріаті Уповноваженого – про те, як Лубінець розкрадає гуманітарну допомогу, відкриває фіктивні фірми, оформив на роботу десятки «мертвих душ» і збирає з підлеглих данину з кожної зарплатні. Стаття рясно проілюстрована документами, які розповідають чим, насправді, займається пан Уповноважений замість того, щоби пильнувати права людини:https://volodymyrboyko.com/2024/11/17/lubinets/Зрозуміло, що розпорядження про блокування буде оскаржено до суду, а мій блог все однаково читатимуть як читачі в Україні (через VPN), так і закордонні партнери, які мають необережність фінансово допомагати Україні, де віднайшли новий спосіб «боротьби з корупцією» – блокують інтернет-ресурси, у яких розповідається, як українські чиновники розкрадають іноземну допомогу. P.S. Лубінець також попрохав заблокувати полтавське Інтернет-видання «Останній бастіон», яке в листопаді 2024 року передрукувало мою статтю про Лубінця:https://bastion.tv/upovnovazhenij-z-korupciyi_n66627

Такого безладу, як нині, в СБУ не було навіть за часів Іванушки Баканова. Навіть Баканов з його неабияким інтелектом не додумався б підписати документи на списання двох втрачених ящиків з автоматами АК-74 без проведення службового розслідування, а Вася Малюк – додумався. А про те, що чудять підлеглі Василя Васильовича, можна розповідати годинами – і не набридне.Ось, наприклад, старший слідчий ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Василь Михайлович Радь, який з 16 липня 2024 року нужденно розслідує кримінальне провадження №22024101110000541, зареєстроване за моєю заявою за ознаками ч.2 ст. 435-1 КК України. Підставою для реєстрації кримінального провадження стали публічні випорожнення такої собі Ірини Федорів – аферистки з команди київського мера Кличка, яка займається тим, що за допомогою ухилянта від військової служби Шабуніна виманює з іноземних грантодавців кошти «на боротьбу з корупцією» та «журналістські розслідування». Ці «журналістські розслідування» полягають у тому, що Федорів у соцмережах називає військовослужбовців, які перебувають на фронті, «українськими гнідами» та погрожує учасникам бойових дій тюрмою за дописи про Шабуніна. З дня реєстрації кримінального провадження сплинуло вже 5 місяців, а Василь Михайлович ніяк не наважиться допитати заявника (він же ж – потерпілий) у справі. Тож довелось звернутись до суду, але ухвалу слідчого судді, якою старший слідчий Радь зобов’язаний мене допитати, Василь Михайлович виконати відмовився. Тоді 13 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження відносно старшого слідчого ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Василя Радя за невиконання судового рішення.Лише після цього Василь Михайлович став подавати ознаки життя, порадився зі старшими товаришами і – ви не повірите – надіслав мені в м.Дніпро в госпіталь повістку з викликом до Києва на допит на 17 грудня, якраз на той день, коли мене оперуватимуть, про всяк випадок доклавши ще дві повістки – на 16 грудня та на 18 грудня. І це при тому, що слідчий, пардон, старший слідчий Радь достеменно знає, що я, взагалі-то, військовослужбовець і був госпіталізований з м.Торецьк. І з лікарні (десь після Нового Року) знову повернусь у свою військову частину. А якщо Василь Михайлович хоче отримати мої показання, то він або має дати доручення якомусь СБУшному оперу, який приїде до мене, або оформити відрядження й приїхати самому.Коли в лютому 2023 року мене під Бахмутом розшукав співробітник СБУ і став вимагати, щоби я видалив зі своєї фейсбук-сторінки дописи про пригоди «стрілка ТрО» Юрія Луценка, то правнуки Дзержинського чомусь мене повістками не викликали. А зараз, коли треба стулити пельку розперезаній дамі, яка публічно обпльовує військовослужбовців, то, виявляється, це я маю самовільно залишити свою військову частину та їхати в Київ, щоби подивитись в їхні чесні очі.