Історія циклічна. Все повертається, все повторюється, нічого не наступає остаточно. Кінця історії не буде ніколи. Людська природа незмінна. Змінюються декорації, але людина не змінюється. Почитайте Одісею, почитайте Біблію, почитайте Бхагавад-Гіту. Нічого не змінилося у природі людині. І ніколи не зміниться.Все суспільне зло — це проекція зла, яке закладеного у людську природу. Зло — це не якась зовнішня сліпа сила. Зло — це частина людської природи. Лінь, дурість, страх, заздрість, брехня, зрада, жорстокість, байдужість — це все частина нашої природи. Добро — це теж частина нас. Але добро перемагає не завжди. І головна битва — не зовні, а всередині. Завжди в середині себе.Не треба «бути собою» — треба перемогти у битві всередині себе. Переможи свою слабкість, свою лінь, свою дурість, свою гординю, свою жалість до себе. І тоді є шанс прожити гідне життя. Спокою не буде. Не варто шукати його. Прийняти трагічний хаос буття і далі йти за своїм призначенням посеред бурі — ось вища краса і сила людини. Це і є любов, вища форма любові. Коли ти втратиш усі ілюзії, але при цьому не зійдеш зі свого шляху, коли ти прийняв трагізм буття та зберіг здатність любити усім серцем — тоді ти станеш вільним.