ВІН- ЗЦІЛЕННЯ МОЄ.... Я- ЙОГО РАНА....Ми з'єднані, поріднені навіки ...Я не підсудна , й Він теж не Суддя Його любов немов бездонні ріки ,Він - мій Отець , а  я - Його дитя. За мене проливалась Кров невинна ,Христос мене так сильно полюбив...Він- Праведність моя , а я- провина ,Я- цвях той , що Його на хрест прибив. Хоч довго так жила душа обманом ,Та звільнення настала світла мить...Він - Зцілення моє, я- Його рана ,Яка Йому ніяк не відболить.Ісус у серці заспокоїв грози ,Тепер за Ним стежиною іду...Він - радість є моя , я- Його сльози,Що в Гефсиманськім капали саду... На Нього всі покладені турботи ,До цього місця Сам мене беріг Він- мій вінець , а я той хрест скорботи,Що тягарем Йому на плечі ліг...Несе мене ... така несправедливість,-Сказали б всі , Він думає не так...Я- біль Йому,  а Він дарує милість ,Яку не осягне душа ніяк. Я виявляю гнів , а Він терпіння,Яке б було без Нього майбуття?Замість прокляття дав благословіння,І замість  смерті маю я життя. Як вітер і вогонь , як біле з чорним,Змогли прекрасним стати і одним ?Не знала , що Господь мене пригорне ,Очищена тепер навіки Ним. Живу Христом і дихаю сьогодні ,Незмінним щось лишається в роках...Я- слід від цвяхів на Святих Долонях ,Він- радості проміння у очах.Змінив мене. І може теж змінити ,Тебе й твоє незнане майбуття...Дозволь тебе Ісусу пробудити ,Для вічного і нового життя. ( ©️ Н. Луцик- Мартинюк)