Мої рани сердечні Ти один полікуєш.
Смуток мій безкінечний ніжним словом вгамуєш.
Лиш на Тебе надія дає сили ще жити.
І про небо все мрія, не дає затужити.

Все, що прийде на мене, мені вийде на добре.
Коли візьмеш до Себе, І коли оздоровиш.
Буде в небі там радість і не буду тужити,
А як тут ще зоставиш, ще я буду трудитись.

Усе мені на добре у житті моїм вийде.
Бо в руках я є Божих, бо Його я дитина.
Його воля для мене є найкраща у світі.
Це прийма моє серце, не завжди тіло тільки.

"Хай Твоя лише воля..."- правда, як то чудесно?
"Хай Твоя лише воля"- і Спаситель воскресне.
"Хай Твоя буде воля"- часто кажем ми Богу?
"Хай Твоя буде воля"- про багато говорить.

У житті нашім часто мало віримо Богу,
Ось тому зустрічаєм на дорозі скорботи.
Ми про те забуваєм - на Його ми долонях.
Схованого немає перед поглядом Божим.

Знає Він що готує нам цей день, і цей вечір.
І кого що чекає - чи прощання, чи зустріч.
Знає Він кожне слово, кожну думку і подих.
Знає все наперед у житті цім короткім.

О, ця воля моя - невгамовна, земная.
Спішить часто вона, волю Божу не знає.
Воля Божа одна на добро і на благо.
Сильна є лиш вона щоб на добре направить.

"Хай лиш воля Твоя"- сказать ніби так просто.
Часто ж, воля моя переважає над Божою.
Як би волі Твоїй навчитись підкорятись.
Помилок різних, бід в житті могло б не статись.

Якщо воля Твоя буде лиш в моїм серці,
Тоді, Боже, як Ти, я для неба воскресну.
Поки, йду я і вчусь у Твоїй пробувати.
В ній, один Ти Ісус, сильний мене тримати.

Л. Шпак
@virsh_online