Слова... Здається, просто звуки... А скільки сили в тих словах... Вони вкладаються в науки,Будують людства довгий шлях... За ними війни й перемоги,Наймення вулиць і зірок... Вони проклали нам дороги,Дали свободу для думок... Лягають думкою у книги,Зростають вірою в серцях... Стають вогнем у царстві криги... І гірким спогадом в очах... Слова... Здається, просто голос... А в тому голосі- віки... У тих віках-гоніння й голод... І кров'ю списані рядки... Слова вбивають швидше зброї,Як знаєш біль- не промахнеш.... На них підноситься героїІ догорає дим пожеж... Слова рятують з пащі смертіІ відбирають сили жить... Стають зізнанням у конвертіІ зупиняють болем мить... Слова... Напевно, найдивнішеЗ усіх можливих в світі див... Ми їх вкладаємо у віршіІ ними ллєм на ближніх гнів... Словами молить Бога матиЗа кращу долю для дітей... І тим же словом правлять стратиДля сотень змучених людей... Слова... Невже в них стільки болю? А скільки світла і тепла! Терпіння,радості і волі! Кохання,величі й добра! Слова в колиску мати клала,Як сповивала перед сном... Бабуся словом обіймала,Немов та пташечка крилом... У них знаходили відрадуІ промінь світла у пітьмі... Вони рятунок і розрадаІ ми їх творимо самі! У нас в устах найбільше диво,Смертельна зброя всіх віків... І нам несказанно важливо,Збагнути всю могутність слів! Слова... Це зброя,міць і сила,А ми володарі для них... Давайте зробимо з слова крила! Залежить все від нас самих... Можливо, часом слід змовчати,Спіймати слово у думках... Щоб не вбивать, а окриляти! Вселяти віру, а не жах... Насправді слово- просто глина,А гончарі- це самі ми! Словами твориться людина,Давайте будемо Людьми! Щоб змити з слова краплі кровіІ стерти біль, війну і страх... Воно вінець добра й любовіХай стане даром на вустах! Хай всім майбутнім поколіннямЗасяє світлим майбуттям! Слова-не смерть,вони-спасіння... Слова-це дар від Бога нам!© Огнєва Інелла@virsh_online