Сильні прощатиСкажу, не легко біль прощати,Коли душа — мов зранений листок.Так хочеться кричать, тікати,Замкнути серце на замок.Та в тиші Бог мені шепоче:«Прости — і станеш вільним ти.Зцілю Я рани — якщо хочеш?Лиш не тримай ти гіркоти».Це не забути, а звільнитись,Не вмерти, а в любові жить.І хай ще сльози будуть литись —Та вже не в’язнем, — вільним буть.Це — дихать знов на повні груди,Не оглядатись у пітьму.Прощення — це коли вже лю́дямДаруєш милість, не вину.Це — не забути, а зростати,Крізь біль навчитися любить.І не судити, а прийняти,Як Бог приймає нас щомить.Це — не тримати зла у серці,Коли надія вже згаса.Це — відкривати Божі двері,Де біль стихає без прикрас.Це — знов повірити у свято,Сказати, що любов живе.Прощати — значить благодаттюПокрити все, що серце рве.Бо хто прощає — той не гине,А воскресає у Христі.Прощення — сила для людини,Яка добром іде в житті.Прощення — це характер сильних,Що обирають світло й мир.З рабів прощення робить вільних,Веде до правди і до мрій.Прощення — це характер Бога,Він нас пробачив на хресті.Це світло, істини дорога,Щоб ми не згинули в пітьмі.Андрій Швегло 30.5.2025 @virsh_online