Господь мій, дай побачить Твою славу.
Хай навіть здалеку, в ущелині скелі...
Тобі вся честь і слава, і держава!
Ми, як піщинки, перед Тобою малі.

Ти нас зробив Собі дітьми навіки.
В Єдинороднім Сині полюбив.
Вигляд прийняв земної Він людини,
Нас, на хресті з Тобою помирив.

Великий Бог, лице Твоє є скрите,
Та серцем Ти відкрився для людей.
Характер Свій явив в Небеснім Сині,
Щоби спасти Своїх земних дітей.

Тебе шукаю я старанно на колінах.
Лиш так Тебе почути зможу я.
Як дорогі мені ті всі хвилини,
Коли Твій дух торкається душі.

Тоді з очей поллються тихо сльози
І серце із подякою співає.
Коли хвалу Тобі уста підносять,
Тоді Ти Свою знов являєш.

І Ти лікуєш серце моє зранене,
Ти підкріпляєш тіло немічне.
Коли молюсь посилено старанно,
Відповідаєш Ти, Господь, з небес.

Не голосом з небес відповідаєш,
І не ведіння Ти мені Свої даєш.
Ти серце тихо миром наповняєш,
Іти вперед упевнено зовеш.

Побачу, знаю, я Тебе у славі
Коли, на небеса, прийду додому.
А поки що мене тут підкріпляє
Твій подих - Ніжний Дух Святий у всьому.

Л. Шпак