У КОЖНОГО ІЗ НАС СВОЯ Є БОРОТЬБА.
Невидимая для чужого погляду.
У кожного із нас стежка своя,
Свої рівнини, гори і під'йоми.

Нелегко тут так на землі іти,
Та є у нас надія й сподівання
Завжди на Господа, бо з нами Він в путі,
Не сховані від Нього всі страждання.

Шукає так Його наша душа,
Багато так питань, але... мовчання...
Він не спішить тут швидко все звершать,
Навчити щоб, в терпінні, нас чеканню.

У кожного своя є боротьба,
Але життя своє із іншими рівняючи,
Іноді усе ж ми помічаємо,
Що їх життя ще тяжче є за наше.

А Бог по силам тільки лиш дає.
Він понад силу нам не допускає.
В скорботах нас за руку Він бере
І вже ніколи нас не відпускає.

У серці боротьба і в розумі також...
Ворог мучить тіло і розум не спокійний.
І розум з Богом сперечається не раз:
"Хіба достойний я цей біль терпіти?"

Але якщо достойно не пройдем
Низин, де лиш пісок, каміння під ногами,
Як будемо звершувати під'йом
На висоту, що так її чекали?

Там, під ногами, тверда скеля є,
А не пісок сипучий той гарячий.
Багато там є Божого тепла,
Над головою не звисають хмари.

Вузька стежинка, та по ній пройти
Дано, на цій землі, небагатьом лиш.
Обітниць так багато на путі
Покладено на ній Всевишнім Богом.

Вічне життя з Ісусом в небесах,
І на землі від Нього допомогу мати.
А вчасно все на Божих є часах -
Про те ми завжди маєм пам'ятати.

Л. Шпак